Відповідно до статті 605 Цивільного Кодексу України зобов’язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
Таким чином, прощення заборгованості є одним з видів припинення зобов’язання.
Згідно з підпунктом 139.3.2 пункту 139.3 статті 139 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) використання резерву у зв’язку із припиненням визнання активу згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності не змінює фінансовий результат до оподаткування, крім випадків, визначених підпунктами 139.3.3 та 139.3.4 цього пункту.
Відтак, цей підпункт передбачає можливість застосування підпунктів 139.3.3 та 139.3.4 пункту 139.3 статті 139 Кодексу до випадків припинення визнання активу.
Відповідно до підпункту 2 підпункту 139.3.3 пункту 139.3 статті 139 Кодексу, у редакції, що діяла до 01 січня 2018 року, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму використання резерву для списання (відшкодування) активу, який не відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, крім суми, що списується за рахунок тієї частини резерву, на яку збільшувався фінансовий результат до оподаткування у зв’язку з перевищенням над лімітом.
Таким чином, у податкових (звітних) періодах до 01 січня 2018 року у випадку використання сформованого резерву у зв’язку з прощенням заборгованості боржника фінансова установа має оцінити, чи відповідає заборгованість на момент її прощення ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу у редакції, що діяла до 01 січня 2018 року. У разі якщо прощенню підлягає заборгованість, що не відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу у редакції, що діяла до 01 січня 2018 року, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму використаного резерву, крім суми, що списується за рахунок тієї частини резерву, на яку збільшувався фінансовий результат до оподаткування у зв’язку з перевищенням над лімітом.
Законом України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» було, зокрема, внесено зміни до підпунктів 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 та підпункту 139.3.3 пункту 139.3 статті 139 Кодексу, а саме:
підпункт «г» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу виключено;
підпункт 139.3.3 пункту 139.3 статті 139 Кодексу викладено в новій редакції.
Відповідно до підпункту 139.3.3 пункту 139.3 статті 139 Кодексу у редакції, що діє після 01 січня 2018 року, фінансовий результат до оподаткування збільшується:
1) на суму використання резерву для списання (відшкодування) активу, який не відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу;
2) на суму використання резерву у зв’язку із припиненням визнання активу при прощенні заборгованості фізичних осіб, які є пов’язаними з таким кредитором або перебувають з таким кредитором у трудових відносинах, або перебували з таким кредитором у трудових відносинах, і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.
Сума використання резерву у зв’язку із припиненням визнання активу при прощенні кредитором заборгованості інших осіб, не визначених підпунктом 2 цього підпункту, не змінює фінансовий результат до оподаткування.
Таким чином, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму використаного резерву у податкових (звітних) періодах після 01 січня 2018 року, у випадку, якщо прощенню підлягає заборгованість фізичних осіб, які є пов’язаними з таким кредитором або перебувають з таким кредитором у трудових відносинах, або перебували з таким кредитором у трудових відносинах, і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.
В. о. директора Департаменту податкової політики В. Овчаренко
