Добровільна сплата ЄСВ: відповіді на популярні запитання

Право

Коло громадян, які мають право на добровільну сплату ЄСВ, визначено ч. 1 ст. 10 Закону про ЄСВ. Це:

• члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню;

• особи (у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана ВРУ), щодо яких одночасно виконуються три умови, перелічені далі. Вони:

по-перше, досягли 16-річного віку;

по-друге, не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями-страхувальниками;

по-третє, не є платниками ЄСВ як фізособи-підприємці чи як незалежні професіонали або як члени фермерського господарства.

Якщо особа відповідає наведеним вимогам і бажає добровільно сплачувати ЄСВ, то вона звертається до податкового органу за місцем проживання з таким пакетом документів:

1) заявою про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соцстрахування або одноразову сплату в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (далі — заява). Її форму наведено в додатку 3 до Інструкції № 449;

2) копією трудової книжки (за наявності);

3) копією документа, який засвідчує особу.

Члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню, надають також документ, що підтверджує їх членство в такому господарстві (п.п. 5 п. 1 розд. V Інструкції № 449).

Після перевірки відомостей, викладених у заяві, але не пізніше 30 календарних днів з дня її отримання, податковий орган укладає:

• договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — договір про добровільну участь), якщо особа у заяві зробила відмітку про бажання взяти участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Типову форму цього договору наведено в додатку 4 до Інструкції № 449;

або

• договір про одноразову сплату у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (далі — договір про одноразову сплату) за типовою формою з додатка 5 до Інструкції № 449, якщо згідно із заявою особа хоче одноразово сплатити ЄСВ за попередні періоди, в яких вона не підлягала загальнообов’язковому державному соцстрахуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року).

Відмовити (,) не можна (,) укласти

Так, може. Підстави для відмови перелічено в ч. 7 ст. 10 Закону про ЄСВ та п.п. 2 п. 2 розд. V Інструкції № 449. Так, податковий орган має право відмовити в укладенні договору, якщо особа:

• підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню;

• не входить до кола осіб, які мають право на добровільну сплату ЄСВ, тобто не відповідає вимогам, визначеним ч. 1 ст. 10 Закону про ЄСВ (див. перше запитання цієї статті);

• надала неповні або недостовірні відомості;

• раніше уклала договір про добровільну участь, дію якого не припинено або за яким не виконано передбачені договором умови;

• бажає укласти договір на строк менше одного року (крім договорів про одноразову сплату).

Наведений перелік підстав для відмови в укладенні договору є вичерпним.

Договір про добровільну участь

Розпочнемо з першого запитання. Мінімальний строк, на який можна укласти договір про добровільну участь, дорівнює одному року.

ЄСВ за таким договором сплачують щомісяця до 20-го числа місяця, що настає за місяцем, за який сплачується внесок.

Сума внеску, за кожен місяць дії договору, не може бути:

• менше мінімального страхового внеску* (сьогодні — не менше 819,06 грн. (3723 грн. х 22 % : 100 %) за кожен місяць);

* Його величина дорівнює добутку мінімального розміру заробітної плати та ставки ЄСВ (22 %).

• більше максимального розміру ЄСВ** (сьогодні — не більше 12285,90 грн. (3723 грн. х 15 х 22 % : 100 %) за кожен місяць).

** Дорівнює добутку максимальної величини бази нарахування ЄСВ та ставки ЄСВ. При цьому максимальна величина бази нарахування ЄСВ дорівнює 15 розмірам прожитмінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Переходимо до звітності. Про суми ЄСВ, передбачені договором про добровільну участь, необхідно відзвітувати до податкового органу протягом 30 календарних днів після закінчення строку дії такого договору. Тобто звітний період дорівнює періоду дії договору про добровільну участь (п. 5 розд. III Порядку № 435).

Форму Звіту (форма № Д6) наведено в додатку 6 до Порядку № 435 (ср. ). У Звіті «добровольці» заповнюють титульний аркуш і таблицю 1, проставляючи код категорії застрахованої особи «16». Якщо Звіт подається за кілька років одночасно (строк дії договору перевищував календарний рік), то формується один титульний аркуш і окремо за кожен рік таблиця 1.

Водночас за умови подання Звіту за формою № Д6 період, за який було сплачено ЄСВ, увійде до страхового стажу.

Договір про одноразову сплату

Дійсно, особа, якій бракує необхідного страхового стажу, може укласти договір про одноразову сплату ЄСВ за попередній період, в якому вона не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню. Такий договір набере чинності з дня його підписання і діятиме 10 календарних днів.

Сплатити ЄСВ за договором про одноразову сплату необхідно однією сумою протягом 10 календарних днів з моменту його підписання. При цьому сума ЄСВ за кожен місяць періоду, за який сплачується внесок, не може бути:

• менше мінімального страхового внеску на дату укладення договору, помноженого на коефіцієнт 2 (сьогодні — не менше ніж 1638,12 грн. (819,06 грн. х 2) за кожен місяць);

• більше суми ЄСВ, обчисленої виходячи з максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої на дату укладення договору (сьогодні — не більше ніж 12285,90 грн. за кожен місяць).

При цьому звітним періодом буде період, за який одноразово сплачено ЄСВ.

Якщо для пенсії бракує стажу

Право на добровільну сплату мають особи старше 16 років, які не перебувають у трудових відносинах та не підлягають загальнообов’язковому соціальному страхуванню (абзац п’ятий ч. 1 ст. 10 Закону про ПДВ).

Отже, у період роботи на підприємстві працівниця не зможе укласти договір про одноразову сплату, оскільки перебуває в трудових відносинах і є застрахованою особою.

Право на добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування у неї виникне тільки після того, як вона звільниться з роботи.

Підприємництво та неповна зайнятість

Частиною 5 ст. 10 Закону про ЄСВ передбачена одноразова сплата ЄСВ за попередні періоди, в які особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 01.01.04 р. по 31.12.10 р.).

У 2008 році, перебуваючи на загальній системі оподаткування, підприємець був застрахованою особою для цілей Закону № 1058 (підлягав загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню). Отже, укласти договір про одноразову сплату за збиткові місяці 2008 року він не зможе.

Що стосується доплати до рівня мінімального страхового внеску за попередні періоди на підставі окремого договору, то вона Законом про ЄСВ не передбачена. Проте таку можливість особі надає Закон № 1058. Він дозволяє провести доплату до суми страхових внесків так, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не менша мінімального страхового внеску. Порядок здійснення цієї доплати визначено розд. 15 Інструкції № 21-1.