Відповідно до п.п. 12.4.1 ПКУ до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад належить встановлення ставок місцевих податків та зборів у межах ставок, визначених ПКУ.
До місцевих податків належить ЄП (п.п. 10.1.2 ПКУ).
Місцеві ради обов’язково установлюють, зокрема ЄП (п. 10.2 ПКУ).
Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів (п. 12.3 ПКУ).
Підпунктом 12.3.4 ПКУ визначено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених п.п. 12.3.4 ПКУ (п. 12.5 ПКУ).
Водночас п. 3 розд. II Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.17 р. № 2245-VIII встановлено, що у 2018 році до рішень про встановлення місцевих податків і зборів, прийнятих органами місцевого самоврядування, у тому числі радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, після 15.07.17 р. та у 2018 році, не застосовуються вимоги, зокрема п.п. 12.3.4 та п. 12.5 ПКУ.
Крім того, відповідно до п. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97 акти органів місцевих рад, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Нарахування авансових внесків для платників ЄП груп 1 і 2 здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника ЄП щодо розміру обраної ставки ЄП, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2 ПКУ).
Платники ЄП груп 1 і 2 сплачують ЄП авансом не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця (п. 295.1 ПКУ).
Отже, якщо органом місцевого самоврядування, в межах наданих йому повноважень, протягом звітного року внесені зміни до прийнятого рішення по встановлених ставках ЄП для платників групи 2, то таке рішення є обов’язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Обов’язок щодо сплати ЄП за новими ставками у платників ЄП групи 2 виникає з урахуванням строків, визначених таким рішенням органу місцевого самоврядування.
За матеріалами ЗІР ДФСУ, категорія 107.01
