Масштаб підприємства та фінзвітність

До кого приєднатися?

Як вести бухгалтерський облік і за якими правилами складати фінансову звітність, визначає Закон про бухоблік. З 1 січня 2018 року, нагадаємо, запрацювали його оновлені положення.

Зокрема, ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік тепер встановлює свої критерії розмежування підприємств залежно від їх розміру: на мікро-, малі, середні та великі.

Тому, великою мірою, підприємства ще на початку поточного звітного 2018 року повинні були визначитися — «хто є хто». Принаймні ті, які зобов’язані подавати проміжну фінансову звітність, так вже точно.

Згадаємо головні «розмежувальні» постулати.

Приналежність до тієї або іншої класифікаційної групи визначають, орієнтуючись на три критерії (див. табл. 1):

1) балансову вартість активів — дані ряд. 1300 гр. 4 Балансу за формами № 1, № 1-м і № 1-мс;

2) чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — це, звісно, показник ряд. 2000 гр. 3 Звіту про фінансові результати за формами № 2, № 2-м чи № 2-мс;

3) середню кількість працівників — показник вступної частини Балансу за формами № 1, № 1-м і № 1-мс (розраховують згідно з вимогами Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держстату від 28.09.05 р. № 286).

Таблиця 1. Хто є хто для бухобліку та фінзвітності за підсумками 2017 року

Для того щоб із цього звітного року «причалити» до тієї або іншої класифікаційної групи:

• тестують показники фінзвітності за 2017 рік*.

* За вимогами ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік на приналежність до відповідної групи аналізують показники на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, тобто на 31.12.17 р.

Новоутворені підприємства застосовують показники на дату складання річної фінзвітності, тобто для створених у цьому році орієнтир — дані за 2018 рік;

• відповідати усім трьом ознакам не обов’язково — достатньо одночасно відповідати щонайменше двом критеріям (у будь-якій комбінації);

• критерії в євро перераховують за середньорічним курсом НБУ. За 2017 рік він дорівнює 30,0042 грн./євро.

Наприклад, за даними фінзвітності підприємства за 2017 рік балансова вартість його активів (ряд. 1300 гр. 4 ф. № 1-м) складає 23248,9 тис. грн., чистий дохід від реалізації (ряд. 2000 гр. 3 ф. № 2-м) — 80155,7 тис. грн., середня кількість працівників — 159 осіб. Попри те, що середня кількість працівників такого підприємства перевищує 50 осіб, воно є малим. Адже воно вписується у дві інші класифікаційні ознаки «малої» групи.

Відповідно вже за новою класифікацією (за даними звітності за 2017 рік) підприємства подають фінзвітність за 2018 рік. Так, якщо потрапили в групу:

• мікропідприємств — Спрощений фінзвіт у складі Балансу (ф. № 1-мс) і Звіту про фінрезультати (ф. № 2-мс) (п.п. 2 п. 2 розд. I П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва»);

• малих підприємств — Скорочений фінзвіт у складі Балансу (ф. № 1-м) і Звіту про фінрезультати (ф. № 2-м) (п.п. 1 п. 2 розд. I П(С)БО 25);

• середніх або великих підприємств — Баланс (Звіт про фінансовий стан) (ф. № 1), Звіт про фінрезультати (Звіт про сукупний дохід) (ф. № 2), Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3 або ф. № 3-н), Звіт про власний капітал (ф. № 4) і Примітки до річної фінзвітності (ф. № 5) (п. 1 розд. II НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»). Деякі подають ще й Інформацію за сегментами (ф. № 6).

Тоді якщо підприємство було середнім, а після перевірки даних фінзвітності за 2017 рік за новими ознаками потрапило до малих, то за 2018 рік воно подає звітність за П(С)БО 25 — Баланс (ф. № 1-м) і Звіт про фінансові результати (ф. № 2-м).

Знову ж таки — приналежність до великих визначають за новими критеріями.

Усі інші підприємства можуть застосовувати МСФЗ на добровільних засадах (ч. 3 ст. 12¹ Закону про бухоблік).

Як поділяють прибутківців?

Бухоблікові ознаки розмежування підприємств (на мікро-, малі, середні та великі) жодним чином не можна «змішувати» з градацією платників для податковоприбуткових цілей. Установлена ПКУ 20-мільйонна межа важлива для поділу прибуткових платників на (див. табл. 2):

• високодохідників і малодохідників, тобто тих, хто зобов’язаний розраховувати різниці з розд. III ПКУ, і тих, хто має право відмовитися від таких коригувань;

• квартальників і річників, тобто тих, хто повинен звітувати поквартально, і тих, хто подає прибуткову декларацію раз на рік.

Таблиця 2. Класифікація платників за обсягом доходу

Тому цілком можлива ситуація, коли мікро-, а поготів мале підприємство є високодохідником. Адже для бухкласифікації однією з ознак є чистий дохід від реалізації — показник ряд. 2000 гр. 3 Звіту про фінрезультати (ф. № 2-м і № 2-мс). Тоді як для податкових цілей важливий загальний річний дохід — показник ряд. 2280 гр. 3 Звіту про фінрезультати (ф. № 2-м і № 2-мс). Тобто величина, що включає чистий дохід.

Можлива ситуація, коли підприємство є малим або мікро- за двома іншими критеріями, а дохід у нього величезний. Воно теж — високодохідник.

Отже, якщо за старими критеріями підприємство було середнім, то за 2017 рік у нього повноформатна фінзвітність. Тепер, виходячи з нових критеріїв, за її даними воно перебазувалося до групи малих (але і тоді, і зараз є високодохідником). Фінзвітність за 2018 рік таке підприємство подає «малу».

Якщо підприємство — високодохідник, то йому ніяк не відкрутитися від розрахунку різниць. Адже коригування не залежать від того, за якими фінзвітними формами звітує прибутківець, — важливо, перевищена 20-мільйонна межа чи ні. Просто разом із прибутковою декларацією платник, що перебрався до розряду малих, тепер подає «малу» фінзвітність, а не повну, як він це робив у 2017 році.

Причому в питанні фінзвітності, що додають до декларації, теж орієнтуються на сучасну бухкласифікацію (див. лист ДФСУ від 10.10.18 р. № 4372/6/99-99-14-03-03-15/ІПК). А ось для встановлення тривалості податкових перевірок фіскали ратують за «старий» поділ підприємств згідно з ч. 3 ст. 55 ГКУ.

Кому — річна, а кому — квартальна фінзвітність?

Якщо підприємство потрапило в розряд мікро- або малих, то йому проміжна фінзвітність не загрожує (за одним винятком — про нього нижче). Адже п. 2 Порядку подання фінзвітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419, пропонує подавати виключно річну фінзвітність:

1) підприємствам, для яких ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік встановлена скорочена фінзвітність у складі Балансу і Звіту про фінрезультати. А серед них — мікро- та малі підприємства;

2) єдиноподатникам групи 3.

Щоправда, якщо мікро- або мале підприємство є високодохідником, то йому доведеться подати фіскалам проміжну фінзвітність у складі прибуткової декларації за звітний квартал (див. лист Мінфіну від 21.02.17 р. № 11130-02-2/4779).

Великі і середні підприємства зобов’язані подавати проміжну фінзвітність. Причому якщо вони складають фінзвітність за НП(С)БО (а великі за 2018 рік поки що можуть це робити), то подають тільки дві форми: Баланс і Звіт про фінрезультати.

А ось МСФЗшникам складати проміжну фінзвітність треба, керуючись МСБО 34 «Проміжна фінансова звітність» (див. листи ДФСУ від 22.08.18 р. № 27209/6/99-99-15-02-01-15 і Мінфіну від 23.08.18 р. № 35210-07-10/22399).

За вимогами § 4 МСБО 34 проміжним фінзвітом може бути:

• або повний комплект фінзвітності (визначений у МСБО 1 «Подання фінансової звітності»);

• або комплект стислої фінзвітності за проміжний період.

При цьому проміжний фінзвіт повинен містити щонайменше такі компоненти (§ 8 МСБО 34): стислий звіт про фінансовий стан; стислий звіт або стислі звіти про прибуток або збиток та інший сукупний дохід; стислий звіт про зміни у власному капіталі; стислий звіт про рух грошових коштів; деякі пояснювальні примітки.

Буквально на днях у цьому ж дусі податківці підкоригували і консультацію у підкатегорії 102.23.02 ЗІР ДФСУ. У ній вони також закликають МСФЗшників подавати або повнокомплектну, або ж стислокомплектну фінзвітність за проміжний період. Тому МСФЗшникам безпечніше направляти усі форми (у повному або стислому форматі), щоб не нарватися на неприйняття податківцями прибуткової декларації.

Як «перебратися» в іншу групу?

Про старий порядок переходу підприємств з групи в групу можна забути! На сьогодні правила п. 3 розд. I П(С)БО 25 не діють. Як підприємству поміняти свою «акредитацію», встановлює тепер ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік. Повторимо: для фінзвітності 2018 року орієнтиром служить фінзвітність за 2017 рік. Саме її дані тестують на предмет відповідності критеріям певної групи, куди потім і «причалюють».

Потім, якщо протягом двох років поспіль підприємство певної категорії за даними річної фінзвітності не задовольнятиме встановленим для такої групи ознакам (двом із трьох), йому треба буде «перебратися» в іншу групу — ту, критеріям якої воно відповідає. Тобто для того, щоб залишити групу перебування, підприємство повинне не менше двох років поспіль відповідати новим критеріям.

Якщо подали фінзвітність не тієї форми

Підприємство-високодохідник до 1 січня 2018 року було середнім за старими критеріями. За даними фінзвітності за 2017 рік є малим згідно з новими критеріями. Проте за інерцією і в поточному році подавало проміжну фінансову звітність за ф. № 1 і № 2. Як йому виправитися? Чи потрібно переподавати фінзвітність за «малими» формами та уточнювати декларацію з податку на прибуток (звісно, за умови, що плутанина з формами не призвела до викривлення фінрезультату)?

Вважаємо, для того щоб виправити ситуацію, достатньо за 2018 рік подати Скорочений фінзвіт у складі Балансу (ф. № 1-м) та Звіту про фінансові результати (ф. № 2-м). При цьому у відповідному полі заключної частини прибуткової декларації треба проставити відмітки саме про ці форми фінзвітності. Усе! Вимоги п. 46.2 ПКУ виконані! Фінансова звітність, яка є обов’язковим додатком до декларації з податку на прибуток і її невід’ємною частиною, подана.

А за те, що раніше подавали разом із прибутковою декларацією фінансову звітність не за відповідною формою, жодних штрафів ПКУ не передбачає.

Звинуватити в неподанні декларації підстав у фіскалів замало. Адже якщо протягом 5 робочих днів вам не надійшло повідомлення про відмову в прийнятті декларації, вона вважається прийнятою (п.п. 49.9.2 ПКУ). І неважливо, що в її складі подана повноформатна фінзвітність замість «малої». Інформацію, необхідну для контролю, фіскали отримали.

І хоча штрафів немає, краще не помилятися з формами фінзвітності.