Теми статей
Обрати теми

Облік депозитних операцій: коротко про найголовніше

Свіриденко Алла, податковий експерт
Тимчасово вільні кошти краще за все зберігати на депозиті у банку. Так вони не лежатимуть «мертвим вантажем», а стануть приносити прибуток у вигляді процентів. Ну а про правила обліку операцій з депозитами ми розповімо вам у цій статті.

Найважливіше про депозити

Депозитні операції — це операції банків із залучення грошових коштів юридичних і фізичних осіб за договором банківського вкладу. Визначення таких договорів дає ст. 1058 ЦКУ. Так, за договором банківського вкладу одна сторона (банк) приймає грошову суму (вклад), що надійшла від іншої сторони (вкладника) або для неї, і зобов’язується повернути вкладникові суму вкладу, а також виплатити проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах і в порядку, встановлених договором.

Віддати банку на депозит під проценти можна: грошові кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, а також банківські метали, які банк прийняв від вкладника або які надійшли для вкладника на договірних засадах.

Зверніть увагу: договір банківського вкладу укладають у письмовій формі (ч. 1 ст. 1059 ЦКУ). Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає нормативно-правовим актам у сфері банківського законодавства. А ось недодержання простої письмової форми такого договору тягне за собою його нікчемність, тобто недійсність договору у момент його здійснення.

Залежно від умов договору банківського вкладу депозити бувають:

(а) на вимогу — банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника (ч. 2 ст. 1060 ЦКУ). Умова договору банківського вкладу на вимогу про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною;

(б) строкові — банк зобов’язаний видати вклад і нараховані проценти за цим вкладом після закінчення визначеного сторонами договору строку (ч. 3 ст. 1060 ЦКУ). Строкові депозити бувають короткострокові (на строк не більше 12 місяців включно) і довгострокові (на строк понад 12 місяців);

(в) на інших умовах повернення депозиту (абзац другий ч. 1 ст. 1060 ЦКУ) — такі вклади (депозити) є умовними. Наприклад, за домовленістю сторін можна передбачити, що банк повертає вклад при настанні певних обставин.

Грошові кошти, внесені на депозит, приносять прибуток у вигляді процентів за вкладом. Їх банк нараховує в розмірі, встановленому договором. Якщо ж розмір процентів договором не встановлений, тоді банк повинен виплачувати проценти у розмірі облікової ставки НБУ (ч. 1 ст. 1061 ЦКУ).

Врахуйте! Проценти на банківський вклад нараховують від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника на інших підставах (ч. 5 ст. 1061 ЦКУ). Виплату процентів за вкладами (депозитами) провадять в строки, встановлені в договорі. Якщо ж договір банківського вкладу строків і порядку виплати процентів не встановлює, то їх виплачують вкладникові на його вимогу після закінчення кожного кварталу окремо від суми вкладу. При цьому невитребувані в цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти. А в разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти (ч. 6 ст. 1061 ЦКУ).

Бухоблік гривневого депозиту

За договором банківського вкладу банк відкриває підприємству вкладний (депозитний) рахунок. Гроші на депозитний рахунок підприємство перераховує зі свого поточного рахунка, а після закінчення строку дії договору банківського вкладу банк повертає їх назад на поточний рахунок. Тому перше, на чому ми зупинимося, — це облік основної суми вкладу залежно від виду депозиту.

Основна сума депозиту до запитання. Депозити до запитання п. 3 розд. I НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» відносить до грошових коштів підприємства. Тому, на наш погляд, основну суму вкладу за депозитом до запитання обліковують на рахунку обліку грошових коштів підприємства (субрахунок 313 «Інші рахунки у банку в національній валюті»).

Основна сума строкового депозиту. Правила обліку суми строкового депозиту залежать від строку, а також способу оформлення.

Короткостроковий депозит, оформлений на строк до одного року, обліковують на субрахунку 352 «Інші поточні фінансові інвестиції».

Довгострокові депозити по суті є грошовими коштами, використання яких, як очікується, неможливе протягом 12 місяців з дати балансу, і для їх обліку призначений субрахунок 184 «Інші необоротні активи».

Строкові депозити, оформлені ощадним (депозитним) сертифікатом, показують на:

субрахунку 352, якщо сертифікат виданий на строк не більше 12 місяців з дати балансу;

субрахунку 143 «Інвестиції непов’язаним сторонам», якщо строк сертифіката — більше 12 місяців з дати балансу.

Витрати/доходи за операціями внесення грошових коштів на депозит/їх повернення з депозиту у бухобліку не виникають.

Усе просто: такі операції не змінюють величину активів (зобов’язань) підприємства, а як ви могли помітити, призводять лише до деякого «пересортування» активів. Відповідно такі операції не відповідають визначенню витрат/доходів з п. 6 П(С)БО 16 «Витрати»/п. 5 П(С)БО 15 «Дохід».

Проценти за вкладом (депозитом). Проценти за депозитом, що підлягають отриманню, обліковують за дебетом субрахунку 373 «Розрахунки за нарахованими доходами». При цьому одночасно з визнанням заборгованості банку за процентами підприємство за правилами п. 20 П(С)БО 15 визнає дохід від їх отримання. Нагадаємо: у ньому говориться, що проценти (як плату за користування активами підприємства іншою стороною) визнають доходом у тому звітному періоді, до якого вони належать, виходячи з бази їх нарахування і строку користування відповідними активами (з урахуванням економічного змісту відповідної угоди). При цьому:

проценти, нараховані на кошти, розміщені на депозит на вимогу, відображають у складі інших операційних доходів (субрахунок 719 «Інші доходи від операційної діяльності»);

• проценти за строковими депозитами відображаємо у складі фінансових доходів на субрахунку 733 «Інші доходи від фінансових операцій».

Ну і ще один момент. Як передбачено п. 12 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», довгостроковий депозит потрібно оцінювати за теперішньою вартістю. Проте дисконтувати суму заборгованості не доведеться, якщо за нею нараховується ринковий процент (тобто він фактично дорівнює ефективній ставці відсотка).

Приклад 1. Підприємство перерахувало тимчасово вільні грошові кошти в сумі 10000 грн. на депозит. За умовами договору банківського вкладу:

(а) повернення коштів з депозиту банк здійснює на вимогу підприємства;

(б) повернення коштів відбувається після закінчення строку дії договору, який складає 2 роки.

Процентна ставка за депозитом — 12 % (умовно). Проценти за депозитом банк нараховує щомісячно і виплачує шляхом перерахування на поточний рахунок підприємства (див. табл. 1).

Таблиця 1. Облік депозитних операцій у національній валюті

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума,

грн.

Дт

Кт

Депозит до запитання

1

Перераховано кошти на депозит на вимогу

313

311

10000

2

Визнано доходом нараховані проценти за депозитом (щомісячно, сума умовна)

373

719

100

3

Отримано проценти на поточний рахунок підприємства (щомісячно)

311

373

100

4

На вимогу підприємства основну суму депозиту повернено на поточний рахунок

311

313

10000

Строковий вклад терміном на 2 роки

1

Перераховано кошти за договором банківського вкладу строком на 2 роки

184

311

10000

2

Визнано дохід на суму нарахованих процентів (щомісячно, сума умовна)

373

733

100

3

Отримано проценти на поточний рахунок підприємства (щомісячно)

311

373

100

4

За 12 місяців до закінчення строку договору довгостроковий депозит у гривні перекваліфіковано в поточну фінінвестицію

352

184

10000

5

Визнано дохід на суму нарахованих процентів (щомісячно, сума умовна)

373

733

100

6

Отримано проценти на поточний рахунок підприємства (щомісячно)

311

373

100

7

Повернено на поточний рахунок підприємства основну суму депозиту

311

352

10000

Бухоблік депозиту в інвалюті

Облік основної суми інвалютного депозиту, а також сум отриманих процентів у принципі нічим не відрізняється від розглянутих вище правил для гривневих депозитів. Єдине, замість гривневих рахунків обліку грошових коштів у відповідних випадках треба використовувати «інвалютні» субрахунки першого і другого порядку. Наприклад, для обліку депозитів до запитання використовують інвалютний субрахунок 314 «Інші рахунки у банку в іноземній валюті», а для обліку короткострокового строкового депозиту — субрахунок 352/«Інші поточні фінансові інвестиції в інвалюті».

Але сам валютний депозит (грошові кошти в інвалюті), а також нараховані, але не отримані проценти за депозитом є монетарними статтями балансу, а отже, для них доведеться визначати курсові різниці за правилами п. 8 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів».

Коли рахувати курсові різниці?

За основною сумою депозиту їх визначають:

• на кожну дату балансу в проміжку між розміщенням і поверненням депозиту (якщо депозит не повернений до дати звітного балансу);

• на дату повернення депозиту.

За відсотками (нарахованими, але ще не виплаченими) курсові різниці розраховують:

• на кожну дату балансу в проміжку між нарахуванням і виплатою процентів (якщо проценти не виплачені до дати звітного балансу);

• на дату виплати процентів.

Курсові різниці за інвалютними депозитами, що обліковуються на «грошових» рахунках (субрахунок 314), є операційними. Їх відображають так:

додатні — у складі інших операційних доходів (Кт 714 «Дохід від операційної курсової різниці»);

від’ємні — у складі інших операційних витрат (Дт 945 «Втрати від операційної курсової різниці»).

Якщо ж облік депозитів ведеться на рахунках інвестицій (субрахунок 143 або 352) або на субрахунку 184, то курсові різниці є неопераційними. Їх нараховують так:

додатні — у складі інших доходів (Кт 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці»);

від’ємні — у складі інших витрат (Дт 974 «Втрати від неопераційних курсових різниць»).

Приклад 2. Підприємство уклало з банком договір банківського вкладу в іноземній валюті. Сума вкладу склала $10000. Кошти розміщені на депозит 17.09.18 р. і підлягають поверненню на валютний рахунок на вимогу підприємства. Проценти за користування коштами банк нараховує і виплачує при поверненні основної суми депозиту.

Основна сума депозиту на вимогу підприємства повернена на його валютний рахунок 17.12.18 р. Сума процентів за період дії депозитного договору склала $125 (умовно).

Офіційний курс НБУ склав (умовно):

на 17.09.18 р. — 27,93 грн./$;

на 30.09.18 р. (дата балансу) — 28,16 грн./$;

на 17.12.18 р. (дата повернення депозиту) — 29,05 грн./$ (див. табл. 2).

Таблиця 2. Облік депозитних операцій в іноземній валюті

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Курс НБУ, грн./$

Сума,

$/грн.

Дт

Кт

На дату перерахування валютних коштів на депозит

1

Розміщено кошти на депозитному рахунку у банку

314

312

27,93

$10000

279300

На дату балансу (30.09.18 р.)

2

Відображено курсові різниці на дату балансу за основною сумою депозиту

($10000 х (28,16 грн./$ - 27,93 грн./$))

314

714

28,16

2300

На дату повернення грошових коштів з депозиту на валютний рахунок підприємства

3

Нараховано проценти

373

719

29,05

$125

3631,25

4

Повернено на поточний рахунок основну суму депозиту

312

314

$10000

290500

5

Відображено курсові різниці за основною сумою депозиту на дату його повернення

($10000 х (29,05 грн./$ - 28,16 грн./$))

314

714

8900

6

Зараховано на поточний рахунок проценти

312

373

$125

3631,25

Податковий облік

Податок на прибуток. Податковоприбутковий облік депозитних операцій цілком і повністю підпорядковується бухобліковим правилам, а будь-яких коригувань ПКУ не передбачає. Отже, внесення коштів на депозит і їх повернення на поточний рахунок на податковоприбутковий облік не впливають, а сума процентів збільшує базу оподаткування податком на прибуток у періоді їх нарахування.

Єдиний податок. Визначення єдиноподаткового доходу юрособи дає п.п. 2 п. 292.1 ПКУ. Він відносить до оподатковуваних доходів підприємств-єдиноподатників будь-який дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій (готівковій та/або безготівковій), матеріальній чи нематеріальній формі. Причому такий дохід визначається за даними бухгалтерського обліку (пп. 292.13 і 296.1.3 ПКУ). Рівняння на бухоблік і визначає порядок обліку депозитних операцій:

• ні повернення грошових коштів з депозиту на поточний рахунок єдиноподатника, ні, тим більше, перерахування коштів на депозит не є доходом спрощенця, а отже, повернена сума не оподатковується єдиним податком (підкатегорія 108.01.02 ЗІР ДФСУ);

проценти за депозитом, нараховані на суму вкладу (депозиту), підпадають під визначення грошового доходу (п.п. 2 п. 292.1 ПКУ), і їх уключають до бази оподаткування єдиним податком (підкатегорія 108.01.02 ЗІР ДФСУ). При цьому дохід виникає не в періоді нарахування процентів, а за «касовим» принципом з п. 292.6 ПКУ, тобто в періоді надходження процентів на рахунок підприємства (депозитний або поточний).

Ну і, нарешті, нараховувати єдиний податок на дохід у вигляді процентів за депозитом треба за загальною ставкою 3 % або 5 % (п. 293.3 ПКУ).

ПДВ. Не секрет, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції постачання товарів з п.п. 14.1.191 ПКУ і постачання послуг з п.п. 14.1.185 ПКУ. При цьому очевидно, що операції з грошовими коштами за договором банківського вкладу не є постачанням (не підпадають під згадані вище визначення).

Звідси головне правило ПДВ-обліку депозитних операцій: операції з перерахування коштів з поточного рахунку на депозит, їх зворотного отримання на поточний рахунок, а також щодо отримання процентів за депозитом не є базою для нарахування ПДВ-зобов’язань і не відображаються в декларації з ПДВ.

До речі, відповідний висновок щодо ПДВ-обліку процентів, отриманих за договором банківського вкладу, податківці зробили в консультації з категорії 101.23 ЗІР ДФСУ.

Висновки

  • Основну суму депозиту до запитання обліковують на рахунку грошових коштів (субрахунки 313, 314).
  • Короткострокові депозити, оформлені на строк до одного року, обліковують на субрахунку 352, а довгострокові — на субрахунку 184 (143).
  • Проценти за депозитними рахунками до запитання відображають у складі інших операційних доходів (Кт 719), а проценти за строковими депозитами — у складі фінансових доходів (Кт 733).
  • У податковоприбутковому обліку депозитні операції показують за правилами бухобліку без будь-яких коригувань.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі