Здавалося б, ну що може бути нового в оподаткуванні негрошових подарунків?!
Підпункт 165.1.39 ПКУ, який регулює ці питання, практично не змінювався з моменту набуття чинності цим Кодексом. Законодавці тільки одного разу «вторглися» в його положення, та й то лише для того, щоб просто зменшити показник «неоподатковуваності» (з 50 до 25 % «мінімалки») у зв’язку зі зростанням мінімальної зарплати у два рази з 01.01.17 р.
Звучить же п.п. 165.1.39 ПКУ сьогодні так: не включається в оподатковуваний дохід «вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі».
Як бачите, текст цієї норми погано виписаний. З нього складно зробити чіткий висновок, як слід оподатковувати негрошові подарунки, вартість яких перевищить неоподатковувану величину: чи то в сумі перевищення, чи то в повному розмірі. Тобто потрібні були роз’яснення контролерів з цього питання.
І ці роз’яснення не змусили себе чекати. Так, у листах ДПАУ від 03.02.11 р. № 2346/6/17-0715, № 2918/7/17-0717, спільному листі ДПАУ і Федерації профспілок від 15.02.11 р. № 4284/7/17-0717, № 58/01-16/330, № 3071/6/17-0715, листах ДФСУ від 13.03.15 р. № 5346/6/99-99-17-03-03-15, від 29.12.15 р. № 28032/6/99-99-17-03-03-15, від 19.01.16 р. № 925/6/99-99-17-03-03-15 і від 14.12.16 р. № 21695/5/99-99-13-02-03-16, а також у роз’ясненні в підкатегорії 103.04 ЗІР ДФСУ, яке на сьогодні залишається діючим (!), податківцями був зроблений такий висновок. Якщо вартість подарунка, який надається платникові податків, не перевищує неоподатковувану межу (до 2017 року — 50 % «мінімалки», з 2017-го — 25 % «мінімалки»), то вона не є об’єктом обкладення ПДФО. Якщо ж вартість подарунка перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення обкладається ПДФО як додаткове благо.
Здавалося б, усі крапки над «і» в «подарунковому» питанні розставлені: положення п.п. 165.1.39 ПКУ не змінилися, контролери свою думку з цього питання висловили. Бери та працюй!
Та ба! Видно, засмутившись через те, що законодавець цього року поскупився на «новорічні» зміни в ПДФОшний розд. IV ПКУ, податківці вирішили ще раз вчитатися в його норми. У результаті в листі, що коментується, вони дійшли висновку, який повністю «ламає» їх же логіку щодо застосування «подарункового» п.п. 165.1.39 ПКУ. Вони заявили: якщо вартість негрошових подарунків перевищує 25 % однієї мінзарплати (з розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, то УСЯ (!) їх вартість обкладається ПДФО як дохід у вигляді додаткового блага.
Тобто тепер податківці стверджують, що у разі, якщо вартість негрошового подарунка перевищує неоподатковувану межу, то не сума перевищення, як вони роз’яснювали раніше, а вся вартість такого подарунка увійде до складу оподатковуваного доходу одержувача!
Ну і, напевно, незабаром роз’яснення із ЗІР ДФСУ (див. вище), яке вже зараз суперечить листу, що коментується, і новій позиції ДФСУ, буде переведено в розряд недіючих із стандартним у такому разі коментарем: «у зв’язку з уточненням відповіді»…
І навряд чи ми з вами отримаємо від них зрозуміле пояснення такому ось «подарунку».
До речі, усе сказане вище актуальне і для цілей утримання військового збору.
І на завершення відзначимо, що з усних роз’яснень податківців можна зробити висновок, що зміна думки щодо оподаткування негрошових подарунків — це тільки перша ластівка. Цілком можливо, що незабаром вони нас «порадують» аналогічними роз’ясненнями щодо обкладення інших доходів, для яких нормами розд. IV ПКУ встановлена неоподатковувана межа.
