На жаль, у такій ситуації нічого, крім виправлення помилок за минулі періоди, зробити неможливо. Іншим шляхом повернути недовідображені витрати ані до бухгалтерського, ані до податковоприбуткового обліку не вийде.
Коротко нагадаємо правила виправлення помилок в бухгалтерському і в податковоприбутковому обліку.
Бухоблік. У бухгалтерському обліку порядок виправлення помилок регламентується П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах».
У нашому випадку йдеться про помилку минулих років, виявлену у звітному періоді, яка вплинула на фінансовий результат. Для того, аби виправити такі помилки, П(С)БО 6 приписує відкоригувати сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року. Якщо у вас замість нього непокритий збиток — коригувати доведеться його (див. лист Мінфіну від 23.02.10 р. № 31-34000-20-10/3939).
Тобто якщо ви не довідобразили витрати, виправлення помилки буде відображатися в бухобліку проводкою: Дт 44 — Кт 20, 22, 26, 28, 63, 68 (залежно від того, які саме витрати не було відображено у 2016 році). Зрозуміло, такі витрати повинні бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, а власне, бухгалтерську операцію з виправлення помилки слід посвідчувати спеціальною бухгалтерською довідкою.
Після того як помилку виправлено, потрібно заново скласти фінансову звітність за 2016 рік (з урахуванням виправлених помилок). Цього вимагає п. 5 П(С)БО 6. Причому в нашому випадку виправлення помилки «потягне» не лише фінансову звітність за 2016 рік, а й деякі показники звітності за 2017 рік.
Податок на прибуток. У податковоприбутковому обліку потрібно здійснити виправлення помилок згідно з п. 50.1 ПКУ. «Самоштраф» у нашому випадку платити не потрібно, адже внаслідок допущених помилок не відбулося заниження суми податкових зобов’язань. Навпаки — такі зобов’язання було завищено (внаслідок недовідображення витрат).
Виправляти помилки у «прибутковій» декларації можна двома способами — через самостійну (уточнюючу) декларацію і в складі поточної (звітної) декларації.
У випадку коли підприємство обирає перший варіант, воно повинно фактично заново переписати декларацію з податку на прибуток за період, який уточнюється. У ній слід зазначити всі показники, які підлягають декларуванню, і зробити це правильно — так, як декларацію мало би бути заповнено з самого початку. Подавати уточнюючу декларацію можна в будь-який час — залежно від того, як швидко ви хочете виправити помилку.
У разі обрання другого варіанта підприємство відображає увесь «механізм» виправлення помилок у спеціальному додатку ВП, а підсумковий результат виправлення помилки переносить до звітної декларації, із якою такий додаток ВП подається. Він подається разом із декларацією з податку на прибуток за період, у якому виправлено помилки. Тож для оперативного самовиправлення цей варіант не завжди підходить.
Ну і незалежно від обраного варіанта виправлення помилок разом із «виправляючою» декларацією потрібно повторно подати фіскалам фінансову звітність за період, що виправляється*. Адже фінансова звітність наразі є додатком до декларації і в обов’язковому порядку переподається у випадку виправлення помилок (виходячи з приписів пп. 46.2 і 48.3 ПКУ). Та й фіскали хочуть обов’язково бачити вашу виправлену фінансову звітність (див. консультацію із підкатегорії 102.23.02 ЗІР ДФСУ).
* Якщо виправляєтеся у поточній декларації — виправлену фінзвітність слід подавати як доповнення до декларації (згідно з п. 46.4 ПКУ).
Докладно про виправлення помилок читайте у статтях «Помилки в бухгалтерському обліку» // «БТ», 2018, № 14 та «Помилки в декларації з податку на прибуток» // «БТ», 2018, № 14.
