Повертаємо ОЗ постачальнику: обліково-податкові нюанси

Нагадаємо: право на повернення товару у разі неналежної якості закріплене за покупцем в ч. 2 ст. 678 ЦКУ. Так, у разі істотних порушень якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути; недоліків, усунення яких пов’язане з непропорційними витратами або затратами часу; недоліків, які виявлялися неодноразово чи з’явилися знову після їх усунення) покупець має право відмовитися від договору і вимагати повернення грошей, сплачених за товар.

Тоді в обліку покупця операції будуть відображені як повернення. Проте у разі повернення основних засобів (ОЗ) виникає запитання: як бути з уже нарахованою амортизацією? Чи потрібно її, наприклад, сторнувати за минулі періоди, в яких вона потрапила у бухобліку на витрати?

Що з амортизацією?

Нагадаємо, що витрати у бухобліку визнають при збільшенні зобов’язань або зменшенні активів (п. 5 П(С)БО 16 «Витрати»). До витрат потрапляє і амортизація (пп. 21, 25 П(С)БО 16).

Підприємство придбало об’єкт ОЗ, ввело його в експлуатацію і з наступного місяця почало нараховувати за ним амортизацію (згідно з п. 29 П(С)БО 7 «Основні засоби»). Отже, амортизуючи об’єкт, підприємство діяло в суворій відповідності з положеннями законодавства — керувалося нормами П(С)БО. Тому, нараховуючи амортизацію, підприємство діяло правомірно: амортизацію об’єкта було законно відображено у витратах у бухобліку — для їх визнання на той момент були всі підстави.

Потім через істотні дефекти було прийнято рішення повернути об’єкт назад продавцеві.

Майте на увазі: операція з повернення — це операція поточного періоду. Через неї на минулі періоди озиратися не потрібно (до них не повертаємося), а операції обліковуємо поточною датою, тобто періодом повернення ОЗ продавцю. Тому сторнувати колишню амортизацію не потрібно, тим більше що жодної «амортизаційної» помилки у минулому не було (тоді право на амортизацію мали).

Щоправда, увесь нюанс у тому, що продавець повертає покупцю гроші в повній сумі. Тобто повністю компенсує покупцеві витрачене, відшкодує вартість об’єкта і «обнулить» витрати на придбання. Тому для рівноваги минулі амортвитрати доведеться збалансувати. Як? Визнати доходи (інші операційні, субрахунок 719), оскільки витрачені кошти відшкодовує продавець. Тому, повертаючи об’єкт ОЗ продавцеві, нараховану раніше амортизацію не «сторнуємо», а в такій сумі визнаємо дохід.

Тим самим при поверненні ОЗ урівноважимо колишні амортвитрати.

Податок на прибуток

У податковоприбутковому обліку малодохідника/високодохідника визнаний дохід (у сумі амортизації) на загальних підставах візьме участь у формуванні бухфінрезультату (об’єкта оподаткування). Причому малодохідникам більше хвилюватися нема про що, оскільки вони «амортизаційні» різниці не розраховують, а цілковито рівняються на бухоблік.

Запитання можуть виникати у високодохідників, які розраховують різниці, у тому числі «амортизаційні» (ст. 138 ПКУ). Так, наприклад, квартальників може хвилювати: чи потрібно якимось чином уточнюватися за минулі періоди, в яких амортизація в податковому обліку вже потрапила на «витрати» (заповнено ряд. 1.1.1 і 1.2.1 додатка РІ)? Із цього приводу заспокоїмо: ні, не потрібно. Зараз податковий облік зорієнтований на бухоблік. А там, як зазначалося, мали місце: придбання, введення в експлуатацію, використання об’єкта і нарахування за ним амортизації. Тож колишню законну амортизацію «скасовувати» не потрібно, її показали обґрунтовано. Адже ОЗ на той момент дійсно експлуатувалися (!) і жодної помилки не було.

І не хвилюйтеся, що об’єкт використовувався менше року. Для податковоприбуткового обліку він все одно залишиться ОЗ. Хоча колись, пам’ятається, контролери заперечували проти податкової амортизації об’єкта, який прослужив менше року, вважаючи, що він, нібито, не потрапляє до ОЗ. Утім зараз таких причіпок контролерів бути не може, оскільки у визначенні основних засобів з п.п. 14.1.138 ПКУ йдеться про «очікуваний» строк використання (експлуатації) об’єкта понад один рік, а не про «фактичний» (тобто про потенційну можливість тривалого використання об’єкта, а не про дійсну).

До речі, схожим визначенням оперує і бухоблік (п. 4 П(С)БО 7). Тому є всі підстави для збереження податкової амортизації за об’єктом — її не коригуємо.

Уточнюватися через відображення у минулому «амортизаційних» різниць підприємству не потрібно. Тим паче, що під час повернення ОЗ амортизацію врівноважили доходом у бухобліку. Тобто колишні витрати компенсуються.

Ще запитання можуть з’являтися у прибутківців-річників (якщо вони наберуть за рік 20 млн грн. і будуть через це вперше рахувати різниці в декларації за рік). А чи потрібно тоді їм у декларації за рік взагалі показувати «амортизаційні» різниці, якщо об’єкт купили і повернули у межах року? Так, потрібно. Уникнути різниць не вийде. Адже амортизація об’єкта «засвітилася» у бухобліку. А отже, вона і в податковому обліку «потягне» за собою «амортизаційні» різниці за пп. 138.1, 138.2 ПКУ. Тобто об’єкт оподаткування — бухфінрезультат доведеться збільшити на «бухгалтерську» амортизацію і зменшити на «податкову». Причому майте на увазі: заповнити «амортизаційні» ряд. 1.1.1 і 1.2.1 додатка РІ (продублювати значення) доведеться навіть у разі, якщо «бухгалтерська» амортизація дорівнюватиме «податковій» і результат вийде «нульовим» (детальніше див. Тему тижня «Прибуткова» декларація — 2017 (частина 2)» // «БТ», 2018, № 8).

Є ще різниці при вибутті ОЗ (пп. 138.1, 138.2 ПКУ). Вони встановлені для продажу і ліквідації. До речі, в нашому випадку має сенс відображати і ці різниці. Тим більше, повернення ОЗ цілком вписується в податкове визначення продажу за п.п. 14.1.202 ПКУ. А сенс полягає в тому, що за такого підходу ми не втратимо ту частину законних амортизаційних витрат, яка свого часу не зменшила об’єкт оподаткування через податкову різницю. Адже свого часу об’єкт було зменшено на податкову амортизацію (яка в загальному випадку є меншою за бухгалтерську), а за фактом компенсації за ОЗ до доходу потрапить більша сума бухгалтерської амортизації.

За такого підходу вас не повинно бентежити, що залишкова вартість у бухобліку не лягає на витрати. Як відомо, для податкових різниць це неважливо (див. листи ДФСУ від 29.03.18 р. № 1303/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 11.01.18 р. № 116/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 30.05.16 р. № 11769/6/99-99-15-02-02-15 і від 18.07.16 р. № 15391/6/99-99-15-02-02-15).

ПДВ

Під час повернення ОЗ покупець має відкоригувати податковий кредит (ПК) з ПДВ (п. 192.1 ПКУ). Для цього він (за першою подією: поверненням ОЗ покупцем/поверненням грошей покупцю) складе «зменшуючий» розрахунок коригування (РК) і надішле його покупцю на реєстрацію.

Хоча є консультація податківців (категорія 101.04 ЗІР ДФСУ) про складання продавцем РК за датою завершальної (другої) події, тобто аж на дату повернення покупцю грошових коштів (що відтягує тим самим момент коригування продавцем ПЗ), з чим неможливо погодитися.

Утім, майте на увазі: зменшити ПК покупець зобов’язаний (!) вже в періоді складання РК, не чекаючи отримання РК від продавця та незалежно від періоду його реєстрації (п. 17 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою КМУ від 16.10.17 р. № 569). Таке зменшення ПК покупець відображає в ряд. 14 декларації з ПДВ.

* Встановлена у бухобліку ліквідаційна вартість віднімається при визначенні вартості ОЗ, що амортизується, також і в податковому обліку (лист ДФСУ від 18.05.18 р. № 2212/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

В обліку операції будуть відображені так, як показано у таблиці нижче.

Повертаємо ОЗ (обладнання) постачальнику