Додаток АВ — дивідендні аванси
У цьому додатку розраховують і відображають суму дивідендного авансового внеску, що підлягає сплаті у звітному періоді.
Додаток АВ повинні подавати будь-які емітенти-резиденти, які виплачують дивіденди, зокрема:
• платники податку на прибуток підприємств (далі — ПНП) (у тому числі пільговики і ті, що сплачують податок не за основною ставкою);
• платники держдивідендів;
• юрособи-єдиноподатники. За підсумками кварталу виплати дивідендів вони подають ПНП-декларацію із заповненими ряд. 20 — 22 і додатком АВ (див. лист ДФСУ від 12.03.16 р. № 5383/6/99-99-19-02-02-15).
Важливо! З 01.01.18 р. платники єдиного податку звільнені від обов’язку сплачувати дивідендний авансовий внесок. Виплачуючи дивіденди після вказаної дати, вони не будуть ні сплачувати дивідендний аванс, ні подавати ПНП-декларацію з додатком АВ.
Зверніть увагу! У випадках, коли з виплачених дивідендів авансовий внесок не стягується (див. пп. 57.11.3, 57.11.6 ПКУ) і ряд. 20 декларації не заповнюється, все одно необхідно подати додаток АВ, в якому зафіксувати суму виплачених дивідендів, що не підпадають під внесок.
Детально про механізм розрахунку і сплати дивідендного авансу читайте у статті «Дивіденди: виплачуємо та обліковуємо з оглядкою на новації-2017» // «БТ», 2017, № 5.
А ми переходимо до розгляду порядку заповнення додатка АВ до ПНП-декларації за кожним рядком (див. табл. 1).
Таблиця 1. Заповнюємо додаток АВ до декларації з ПНП
| Код рядка | Яку інформацію відображаємо |
| 1 | У цьому рядку наростаючим підсумком з початку року відображають загальну суму виплачених дивідендів (як оподатковуваних, так і звільнених від дивідендного авансу) |
| 1.1 | Тут наводять суму дивідендів, виплачених фізичним особам, з якої не стягується авансовий внесок згідно з п.п. 57.11.3 ПКУ. Важливо! У цьому рядку фіксуйте нараховану суму дивідендів, без зменшення її на податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) і військовий збір (ВЗ) |
| 1.2 | У цьому рядку показують виплачену інститутом спільного інвестування суму дивідендів, що звільняється від авансового внеску згідно з п.п. 57. 11.6 ПКУ |
| 1.3 | У цьому рядку відображають суму дивідендів, виплачену платником, прибуток якого звільняється від оподаткування, у рамках такого звільненого прибутку в періоді, за який виплачуються дивіденди (п.п. 57.11.3 ПКУ). Зверніть увагу! «Нульовики», що з’явилися з 01.01.17 р. (п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ), цей рядок не заповнюють — вони не пільговики, а прибутківці за ставкою 0 % і показують дивіденди в загальному ряд. 1 |
| 1.4 | Цей рядок заповнюють державні унітарні підприємства та їх об’єднання, які згідно зі ст. 111 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» від 21.09.06 р. № 185-V зобов’язані направляти частину чистого прибутку (доходу) до держбюджету. З таких платежів сплачують дивідендний аванс відповідно до норм п.п. 57.11.2 ПКУ (див. листи ДФСУ від 03.10.16 р. № 21414/6/99-99-15-02-02-15, від 16.07.15 р. № 14870/6/99-99-19-02-02-15). Врахуйте! Сума держдивідендів з додатка АВ повинна стикуватися з даними Розрахунку чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до держбюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, форма якого затверджена наказом ДПАУ від 16.05.11 р. № 285 |
| 1.5 | Сюди заносять суму виплачених материнською компанією дивідендів на користь власників її корпоративних прав |
| 2 | У цьому рядку материнська компанія вказує суму дивідендів, отриманих у звітному періоді. Така дія потрібна, щоб порівняти суми дивідендів, виплачених та отриманих такою компанією. Адже від дивідендного авансу п.п. 57.11.3 ПКУ звільняє тільки суму, виплачену в рамках дивідендів, отриманих материнською компанією від інших осіб |
| 3 | У цьому рядку материнські компанії наводять суму перевищення отриманих дивідендів над виплаченими в попередньому звітному (податковому) році. При заповненні цього рядка слід пам’ятати, що він, як і в попередніх роках, заповнюється наростаючим підсумком |
| 4 | Платники ПНП тут показують суму перевищення виплачених дивідендів над об’єктом оподаткування за відповідний звітний рік (роки). Звичайно, за умови, що грошове зобов’язання з ПНП за відповідний рік (роки), за підсумками якого (яких) виплачують дивіденди, задекларовано і погашено. При цьому врахуйте декілька моментів: 1) при виплаті дивідендів за декілька років відразу суму перевищення рахують окремо за кожен рік та в ряд. 4 проставляють суму додатних значень таких перевищень; 2) щоб визначити суму дивідендів, оподатковуваних авансом, віднімають об’єкт оподаткування того року, за результатами якого вони виплачуються. Наприклад, якщо у 2017 році виплачували дивіденди за 2016 рік, то виплачену суму потрібно зменшити на об’єкт оподаткування 2016 року. Платники ПНП, у яких не виконуються умови для сплати дивідендного авансу з суми перевищення, а також неплатники ПНП (наприклад, підприємства-єдиноподатники) у ряд. 4 додатка АВ показують усю суму дивідендів, виплачених у звітному періоді |
| 5 | Тут за наведеним алгоритмом визначають суму дивідендів, з якої у звітному періоді має бути сплачений авансовий внесок. Головне — правильно заповнити ряд. 4 цього додатка. Показник цього рядка не може перевищувати показник ряд. 4 |
| 6 | У цьому рядку розраховують суму дивідендного авансового внеску, яка підлягає сплаті за підсумками звітного періоду. У цілях розрахунку застосовують базову ставку ПНП — 18 %. Значення цього рядка переносять у ряд. 20 АВ декларації |
Додаток ЗП — зменшення податку
Цей додаток розшифровує показник ряд. 16 декларації. У ньому наводять суми, на які можна зменшити податок:
• закордонні податки (п.п. 141.4.9 ПКУ);
• дивідендні аванси, сплачені у звітному періоді та невикористані залишки таких авансів з попередніх років (п.п. 57.11.2 ПКУ).
Порядок заповнення рядків додатка ЗП розглянемо в табл. 2.
Таблиця 2. Зменшуємо нараховану суму податку (додаток ЗП)
| Код рядка | Яку інформацію відображаємо |
| 16 | Показник цього рядка розраховують за наведеною в ньому формулою. Це загальна сума, на яку можна зменшити нарахований ПНП |
| 16.1 | У цьому рядку враховують податки, сплачені за кордоном (п.п. 141.4.9 ПКУ). Пам’ятайте декілька важливих моментів: 1) заліку підлягає сума закордонподатків, розрахована за правилами розд. III ПКУ; 2) зарахувати закордонподатки можна тільки в рамках нарахованого ПНП. Тому в цьому рядку показуємо суму закордонподатків у сумі, не більшій, ніж сума нарахованого ПНП; 3) не підлягають заліку сплачені за кордоном: • податок на капітал/майно і приріст капіталу; • поштові податки; • податки на реалізацію (продаж); • інші непрямі податки незалежно від того, підпадають вони під категорію прибуткових податків чи обкладаються іншими податками згідно із законодавством іноземних держав. Залік сплачених за кордоном податків здійснюється за наявності: • письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави факту сплати податку (тобто довідки про суму сплаченого податку/збору, а також про базу та/або об’єкт обкладення, п. 13.5 ПКУ); • діючого міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів |
| 16.2 | Тут відображаємо суму дивідендних авансових внесків, нарахованих та сплачених у звітному періоді: переносимо показник із ряд. 6 додатка АВ |
| 16.3 | Враховуємо торішні дивідендні аванси, що не «зіграли» в зменшення ПНП: переносимо значення з ряд. 16.4.2 додатка ЗП до декларації за минулий рік (про це сказано також у листі ДФСУ від 11.10.16 р. № 33190/7/99-99-15-02-01-17) |
| 16.4 | Визначаємо загальну суму сплачених дивідендних авансів: за поточний рік та за минулі роки. Для цього підсумовуємо значення ряд. 16.2 і 16.3 |
| 16.4.1 | Показуємо суму дивідендних авансів, що фактично зменшують ПНП звітного періоду (суму, що йде в залік). Причому ця сума не повинна перевищувати нарахований ПНП (чи податок, що залишився, якщо його вже зменшили закордонподатки) |
| 16.4.2 | Відображаємо суму дивідендних авансів, що не «зіграли» в зменшення ПНП за підсумками звітного 2017 року (ряд. 16.4 - ряд. 16.4.1). Ця сума переноситься на наступні періоди і може бути врахована при зменшенні податку в майбутньому до повного погашення |
Додаток РІ — податкові різниці
Цей додаток — найоб’ємніший з усіх додатків до «прибуткової» декларації. У ньому розраховують загальну суму різниць, на які коригується фінрезультат до оподаткування.
Додаток РІ складається з чотирьох розділів:
1) амортизаційні різниці;
2) різниці при формуванні резервів (забезпечень);
3) різниці за фінансовими операціями;
4) інші різниці.
Кожен розділ розділений на дві частини: у лівій — збільшуючі, а в правій — зменшуючі коригування фінрезультату до оподаткування.
Разом з додатком РІ високодохідники і малодохідники-добровольці заповнюють також додатки АМ (ряд. 1.2.1) і ЦП (ряд. 4.1.3).
При здійсненні контрольованих операцій високодохідники подають ще і додаток ТЦ до ряд. 3.1.3 і 3.1.4 додатка РІ.
Зверніть увагу! Абсолютно усі платники ПНП (у тому числі малодохідники, що прийняли рішення не застосовувати податкові різниці), зобов’язані проводити коригування фінрезультату на:
• різниці з розд. II ПКУ, які пов’язані з довгостроковим страхуванням життя і недержавним пенсійним страхуванням;
• збитки минулих років (пп. 134.1.1 і 140.4.2 ПКУ);
• різниці з «перехідних» операцій з розд. ХХ ПКУ.
Таким чином, малодохідникам, що вирішили не проводити коригування, теж не слід скидати з рахунків додаток РІ.
Важливо! При підрахунку різниць у додатку РІ рядки з 4-значними кодами беруть участь нарівні з 3-значними.
Як заповнити цей додаток, детально розглянемо в табл. 3.
Таблиця 3. Рахуємо податкові різниці (додаток РІ)
| Різниці, на які фінрезультат | |||
| збільшується | зменшується | ||
| Код рядка | Що відображають | Код рядка | Що відображають |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1. Амортизаційні різниці | |||
| 1.1.1 | Показують суму амортизації основних засобів (ОЗ) і нематеріальних активів (НА), нараховану в бухобліку за кредитом рахунка 13. Сюди ж уключають амортизацію, нараховану на невиробничі (для податкового обліку) ОЗ, у тому числі на суму їх поліпшень, що капіталізуються. | 1.2.1 АМ | Вказують суму амортизації ОЗ і НА, нараховану за звітний період у податковому обліку, — переносять значення з графи 5 ряд. 1.2.1 додатка АМ |
| Увага! Малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА) не є ОЗ у податковому обліку (п.п. 14.1.138 ПКУ). Тому їх не показують ні в додатку АМ, ні в ряд. 1.1.1 і 1.2.1 додатка РІ | |||
| 1.1.1.1 | Вказують суми: • уцінки залишкової вартості ОЗ і НА, які у звітному періоді потрапили в бухгалтерські витрати (Дт 975 — Кт 10, 12); • втрат від зменшення корисності об’єктів необоротних активів, включені до складу інших витрат (Дт 972 — Кт 131, 133) | 1.2.1.1 | Відображають суму дооцінки залишкової вартості ОЗ і НА в межах попередніх уцінок, що потрапили у витрати (Дт 10, 12 — Кт 746) |
| 1.1.2 | Наводять бухгалтерську залишкову вартість ОЗ і НА, проданих або ліквідованих у звітному періоді. У бухобліку це обороти за звітний період: Дт 943 — Кт 286, Дт 976, 977 — Кт 10, 11, 12. Важливо! У цьому рядку враховують тільки ОЗ і НА, які призначені для використання в госпдіяльності підприємства. Невиробничим ОЗ призначені окремі рядки додатка РІ | 1.2.1.2 | Тут показують суму вигід від відновлення корисності ОЗ і НА в межах втрат від зменшення корисності, віднесених на витрати (Дт 131, 133 — Кт 742) |
| 1.1.3 | Це новий рядок, призначений для коригування бухгалтерської залишкової вартості невиробничих ОЗ при їх продажу та/або ліквідації. Тут відображають бухгалтерську залишкову вартість невиробничого ОЗ, яку приймають на рівні суми, зафіксованої на момент переведення об’єкта до необоротних активів, утримуваних для продажу (Дт 286 — Кт 10, 11, 12). Також через цей рядок збільшується фінрезультат на бухоблікову залишкову вартість ліквідованих невиробничих ОЗ (Дт 976 — Кт 10). Детальніше про облік невиробничих ОЗ читайте в статті «Невиробничі основні засоби: облік-2017» // «БТ», 2017, № 11 | 1.2.2 | Записують податкову залишкову вартість ліквідованих, проданих і безкоштовно переданих ОЗ і НА, визначену за правилами ПКУ. Майте на увазі! Бухгалтерську переоцінку не можна врахувати в податковому обліку і при продажу переоціненого об’єкта ОЗ (лист ДФСУ в Дніпропетровській обл. від 24.10.17 р. № 2347/ІПК/04-36-12-32-20). Зверніть увагу! «Продажною» залишковою вартістю буде той показник, який зафіксований у податковому обліку при переведенні об’єкта на субрахунок 286 без урахування коригування (зменшення) вартості об’єкта (зокрема, на суму коригування балансової вартості необоротних активів, утримуваних для продажу, згідно з п. 10 П(С)БО 27) |
| 1.1.4 | Це новий рядок. У ньому показують суму витрат на ремонт невиробничих ОЗ і НА, віднесених до витрат за правилами бухобліку. Зверніть увагу! Це коригування стосується саме ремонтів, спрямованих на підтримку об’єктів у робочому стані, які за правилами бухобліку включаються у витрати звітного періоду (п. 15 П(С)БО 7 «Основні засоби»). А ось витрат на поліпшення ця різниця взагалі не стосується, хоча вони тут і згадуються | 1.2.3 | Це нова зменшуюча різниця. Тут відображають первинну вартість об’єктів невиробничих ОЗ, що реалізуються, і НА. Важливо! Ця різниця діє лише при продажу об’єктів (ліквідація не враховується), при цьому її проведення обмежене сумою доходу (виручки) від продажу об’єкта. При продажу невиробничих ОЗ дозволено враховувати будь-які (і «витратні», і ті, що «амортизуються») витрати на ремонт. Але пам’ятайте, що ті «витратні» ремонти, які до 01.01.17 р. (за старими правилами) вже потрапили в податкові витрати, повторно враховувати у витратах при продажу невиробничих ОЗ не потрібно. Підкреслимо! Зменшити фінрезультат на первісну вартість ліквідовуваних невиробничих об’єктів не вийде |
| 2. Різниці при формуванні резервів (забезпечень) | |||
| Забезпечення майбутніх витрат | |||
| 2.1.1 | Відображають загальну суму резервів і забезпечень майбутніх витрат та платежів, створених у бухобліку, за винятком резерву на оплату відпусток і інших виплат, пов’язаних з оплатою праці. Рядок заповнюють на підставі оборотів за кредитом субрахунків 472, 473, 474, 475 і 476 | 2.2.1 | Вказують суму витрат, які фактично відшкодовані за рахунок сформованих у бухобліку резервів і забезпечень (за винятком забезпечень на оплату праці і інших виплат, пов’язаних з оплатою праці). Рядок заповнюють виходячи з дебетових оборотів за субрахунками 472, 473, 474, 475 і 476 |
| 2.2.1.1 | Заносять суму коригування (зменшення) резервів і забезпечень майбутніх витрат, на величину якої був збільшений бухобліковий фінрезультат звітного періоду (оборот за Дт субрах. 472, 473, 474, 475 і 476 з Кт субрах. 719 або, як варіант, сторнуючий запис (без збільшення доходів) для платників на межі 20-мільйонного порога). Коригування забезпечень, що обліковуються на субрахунках 471 і 477, не враховують | ||
| Резерв сумнівних боргів | |||
| 2.1.2 | Відображають суму витрат на створення резерву сумнівних боргів (РСБ) (Дт 944 — Кт 38). Тобто знімають бухгалтерські витрати на формування РСБ у повному обсязі | 2.2.2 | Наводять суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, проведеного за результатами інвентаризації (Дт 38 — Кт 719) |
| 2.1.3 | Вказують суму будь-якої дебіторської заборгованості (у тому числі тієї, що відповідає критеріям з п.п. 14.1.11 ПКУ), яка підлягає списанню понад резервний фонд (тобто потрапила в бухгалтерські витрати, минувши рахунок 38: Дт 944 — Кт 36, 37). Таким чином, цей рядок нівелює витрати на суму будь-якої списуваної в бухобліку дебіторської заборгованості | 2.2.3 | Через цей рядок з 2017 року можна зменшити об’єкт оподаткування на всю суму списуваної безнадійної дебіторської заборгованості як у межах РСБ, так і понад його розмір. Але тільки при обов’язковому виконанні єдиної умови — відповідність ознакам з п.п. 14.1.11 ПКУ, причому незалежно від періоду створення РСБ за такою заборгованістю (див. лист ДФСУ від 03.03.17 р. № 4488/6/99-99-15-02-02-15) |
| 3. Різниці за фінансовими операціями | |||
| 3.1.1 | Відображають різниці за відсотками (п. 140.2 ПКУ), які розраховують у разі одночасного виконання двох умов: 1) боргові зобов’язання виникли за операціями з пов’язаними особами-нерезидентами; 2) сума цих боргових зобов’язань перевищує суму власного капіталу в 3,5 раза (для фінустанов і лізингових компаній — у 10 разів). Щоб розрахувати різницю, треба: • порахувати половину (50 %) від суми фінрезультату до оподаткування, фінвитрат і амортвідрахувань; • із суми відсотків за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями від пов’язаних нерезидентів, нарахованих у бухобліку, відняти отриману величину. Якщо утворилася сума перевищення, включити її в ряд. 3.1.1 додатка РІ. Увага! Збиткові підприємства відображають у цьому рядку всю суму відсотків за «пов’язаними» нерезидентами | 3.2.1 | Наводять відсотки за борговими зобов’язаннями від «пов’язаних» нерезидентів (п. 140.3 ПКУ), що «не зіграли» в податковому обліку минулих періодів. Нагадаємо: такі відсотки дозволено переносити на наступні періоди, щоправда, в трохи урізаному обсязі — у розмірі 95 % суми, що «не зіграла», до повного її погашення з оглядкою на 50 % обмеження з п. 140.2 ПКУ. Тобто сюди переносять зменшене на 5 % значення ряд. 3.1.1 додатка РІ за минулий рік |
| 3.1.2 | П(С)БО не містять спеціальних норм для операцій, згаданих у назві цього рядка. У МСФЗ подібні операції згадуються в §16Д МСБО 32 «Фінансові інструменти: подання». Тобто це коригування здійснюють тільки підприємства, що складають звітність за МСФЗ | 3.2.2 | Відображають суму уцінки інструментів власного капіталу, перекваліфікованих у фінансові зобов’язання (п.п. 140.4.3 ПКУ). Коригування проводять згідно з МСФЗ 32. Оскільки НП(С)БО не містять подібних норм, цю різницю застосовують тільки підприємства, що складають звітність за МСФЗ |
| 3.1.3 ТЦ1 | Вказують суму самостійного коригування при продажу товарів (робіт, послуг) згідно з п.п. 39.5.4.1 ПКУ. Тобто показують суму перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю реалізованих товарів (робіт, послуг). Сюди переносять сумарне значення графи 15 додатка ТЦ | 3.2.2.1 | Відображають суму нарахованих у бухобліку доходів від участі в капіталі інших платників ПНП і єдиноподатників групи 4 (Дт 141 — Кт 721, 723). Нагадаємо, що нараховані витрати від участі в капіталі прибирає збільшуюча різниця за ряд. 3.1.5 додатка РІ |
| 3.1.4 ТЦ1 | Вказують суму самостійного коригування при придбанні товарів (робіт, послуг) згідно з п.п. 39.5.4 ПКУ. У контрольованого платника фінрезультат збільшується на суму перевищення договірної (контрактної) вартості придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки». Сюди переносять сумарне значення графи 17 додатка ТЦ | 3.2.3 | Вказують визнані в бухобліку доходи у вигляді дивідендів, що підлягають отриманню від підприємств, які сплачують дивідендні аванси, і платників ЄП (п.п. 140.4.1, п. 40 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ) (Дт 373 — Кт 731) |
| 3.1.5 | Цей рядок — для підприємств, що використовують у бухобліку метод участі в капіталі (П(С)БО 12 або МСФЗ 13), які показують тут втрати від участі в капіталі (Дт 961, 963 — Кт 141). А ось згаданого в цьому рядку методу пропорційної консолідації вже не існує | 3.2.4 | Цей рядок заповнюють усі платники ПНП (і високодохідники, і малодохідники). У ньому наводять суму збитку, задекларованого за ряд. 04 декларації за 2016 рік. Причому в ньому можуть «сидіти» і зовсім старі збитки, облік яких регулюється п. 3 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ |
| 3.1.6 | Якщо загальна сума придбань (включаючи придбані необоротні активи, роботи і послуги) у «неприбутківців» за 2017 рік перевищила 25 мінзарплат (80000 грн. без урахування ПДВ), то до цього рядка слід включити 30 % від усієї суми придбань (без вирахування 25 мінзарплат). Якщо ж указана сума виявилася менше 25 мінзарплат, коригування не виникають. Зверніть увагу! При покупках у бюджетників коригування не проводять. Також не підпадають під цю різницю: • покупки в деяких об’єднань страховиків; • контрольовані операції; • операції, за якими суму витрат платник підтверджує за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» | ||
| 3.1.7 | Наводять 30 % вартості товарів (у тому числі необоротних активів, робіт і послуг), придбаних у нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), вказаних у п.п. 39.2.1.2 ПКУ. Протягом 2017 року діяв перелік таких держав (територій), затверджений розпорядженням КМУ від 16.09.15 р. № 977-р | ||
| 3.1.8 | Відображають суму коригування бухгалтерських витрат з нарахування роялті на користь нерезидентів і «особливих» осіб (п.п. 140.5.6 — 140.5.7 ПКУ) | ||
| 3.1.9 | Якщо благодійні витрати на користь неприбутківців перевищили 4 % оподатковуваного прибутку за минулий рік (ряд. 04 декларації за 2016 рік), то суму перевищення показують у цьому рядку. Врахуйте! Якщо значення ряд. 04 ПНП-декларації за 2016 рік були нульовими або від’ємними, податківці вимагають коригувати всю суму наданої допомоги (лист ДФСУ від 16.09.16 р. № 20223/6/99-99-15-02-02-15). Увага! Не підпадають під коригування товари, передані для потреб АТО відповідно до п. 33 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, а також указані в переліку, затвердженому постановою КМУ від 28.10.16 р. № 758 | ||
| 3.1.10 | Показують вартість товарів, безкоштовно переданих (п.п. 140.5.10 ПКУ): • «нульовикам» (п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ); • неплатникам ПНП (окрім фізичних осіб). Зверніть увагу! Податківці вимагають застосовувати збільшуючу різницю до безкоштовних передач на користь фізосіб-єдиноподатників, а ось подарунки ФОП-загальносистемникам, на їх думку, під цю різницю не підпадають | ||
| 3.1.11 | Відображають суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих згідно з цивільним законодавством і цивільно-правовими договорами на користь неплатників ПНП (окрім фізичних осіб) і платників ПНП за ставкою 0 %. Це коригування не поширюється на штрафні (фінансові) санкції і пеню, нараховані: • податковими органами; • на користь фізичних осіб, у тому числі ФОП-загальносистемників. Важливо! За штрафами на користь ФОП-єдиноподатників Мінфін і податківці вимагають рахувати різниці (лист Мінфіну від 10.04.17 р. № 11210-09-10/9617, лист ДФСУ від 18.04.17 р. № 9772/7/99-99-15-02-02-17) | ||
| 3.1.12 | Цей рядок для підприємств, які відвантажили товар на єдиному податку, а оплату отримали після переходу на загальну систему. Вони відображають тут суму доходу, отриманого як плата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощенці (п.п. 140.5.12 ПКУ) | ||
| 4. Інші різниці | |||
| «Ціннопаперові» різниці | |||
| 4.1.2 | Наводять від’ємний фінрезультат (збиток) від операцій з відчуження цінних паперів (ЦП). Цей рядок заповнюють, коли оборот за Дт 793 — Кт 971 перевищує оборот за Дт 741 — Кт 793 (профторговці рахують обороти за субрахунками 702 і 902) | 4.2.2 | Сюди заносять суму бухгалтерського прибутку від продажу або іншого відчуження ЦП, отриману за правилами П(С)БО або МСФЗ. Цей рядок заповнюють, якщо оборот за Дт 741 — Кт 793 перевищує оборот за Дт 793 — Кт 971 |
| 4.1.3 ЦП | Відображають суму від’ємного загального результату переоцінки ЦП (загальна сума уцінок ЦП перевищує загальну суму їх дооцінок за звітний період). Сюди заносять від’ємний результат переоцінок із ряд. 4.1.3 додатка ЦП, який дорівнює додатному значенню: (Дт 970 — Кт 14, 352) — (Дт 14, 352 — Кт 740). Згодом цю суму враховують у ряд. 04 додатка ЦП наступного періоду | ||
| 4.1.4 ЦП | Показують додатний загальний фінрезультат від операцій з відчуження ЦП. Цю суму беруть із ряд. 4.1.4 додатка ЦП. Від’ємний податковий ціннопаперовий фінрезультат враховують у наступному звітному періоді за ряд. 03 додатка ЦП | ||
| Різниці, передбачені розд. I ПКУ | |||
| 4.2.4 | «Трансфертні» коригувальники наводять тут суму пропорційного коригування доходів за п.п. 39.5.5 ПКУ | ||
| 4.2.5 | «Трансфертні» коригувальники наводять суму пропорційного коригування витрат за п.п. 39.5.5 ПКУ | ||
| Різниці, передбачені підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ | |||
| 4.1.9 | Цей рядок — для продавців, які до 01.01.15 р. почали врегулювання сумнівної дебіторки згідно зі «старою» редакцією п.п. 159.1.1 ПКУ. Після 01.01.15 р. вони збільшують фінрезультат при настанні однієї з подій, якщо суд: • не задовольнив позов (заяву) продавця; • задовольнив його частково; • не прийняв позов (заяву) до провадження (розгляду); • задовольнив позов (заяву) покупця про визнання недійсними вимог про погашення його заборгованості перед продавцем або її частини | 4.2.6 | Продавець, який до 01.01.15 р. зменшив витрати за «старим» п.п. 159.1.1 ПКУ, вказує в цьому рядку собівартість товарів, робіт, послуг, якщо суд: • не задовольнив позов (заяву) продавця; • задовольнив його частково; • не прийняв позов (заяву) до провадження (розгляду); • задовольнив позов (заяву) покупця про визнання недійсними вимог про погашення його заборгованості перед продавцем або її частини (окрім припинення судом провадження у справі повністю або частково у зв’язку з погашенням покупцем заборгованості або її частини після подання позову продавцем) |
| 4.1.10 | Покупець відображає тут вартість визнаної судом або за виконавчим написом нотаріуса заборгованості, заходи зі стягнення якої розпочаті до 01.01.15 р. (п.п. 1.1 п. 17 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ) | 4.2.7 | Покупець, який до 01.01.15 р. зменшив свої витрати і у 2017 році погасив борг перед продавцем (самостійно або за процедурою примусового стягнення), показує в цьому рядку суму погашеної заборгованості (п.п. 1.2 п. 17 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ) |
| 4.1.11 | Продавець показує суму погашеної покупцем заборгованості, визнаної ним повністю або частково (самостійно або за примусовим стягненням) (п.п. 1.2 п. 17 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ): Дт 311 — Кт 361, 377, 716 | 4.2.8 | Продавець, борг перед яким погасив покупець (самостійно або за процедурою примусового стягнення), відображає тут суму собівартості (її частини, пропорційної сумі погашеної покупцем заборгованості) |
| 4.1.12 | У цьому рядку високодохідники і малодохідники відображають суму грошових коштів, отриману на банківський рахунок або в касу протягом 2017 року в погашення дебіторки за операціями, податковий дохід за якими до 01.01.15 р. визначався «за грошима» (абз. 1 п. 18 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ) | 4.2.9 | Високодохідники і малодохідники відображають тут суму грошових коштів, перерахованих контрагентам у погашення кредиторської заборгованості, що виникла за операціями, податкові витрати за якими до 01.01.15 р. визначалися «за грошима» (п. 18 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ). Сюди ж потрапляє сума поверненої поворотної фіндопомоги, отриманої до 01.01.15 р. від неплатників ПНП і включеної до складу витрат до цієї дати |
| 4.1.16 | Вказують суму витрат, яка врахована при визначенні об’єкта обкладення ПНП до 01.01.15 р. і врахована у складі витрат згідно з НП(С)БО або МСФЗ при визначенні фінрезультату до оподаткування після 01.01.15 р. Тобто якщо витрати вже врахували до 01.01.15 р. в податковому обліку, а тепер вони знову «виросли» за бухобліковими правилами, то фінрезультат коригують на підставі п. 42 підрозд. 4 розд ХХ ПКУ, який введений у дію з 01.01.17 р. | 4.2.11 | Високодохідники і малодохідники вказують тут суму витрат на оплату відпусток працівникам і інші виплати, пов’язані з оплатою праці, які відшкодовані після 01.01.15 р. за рахунок резервів і забезпечень, сформованих до 01.01.15 р. Звичайно, за умови, що ці суми не були включені в податкові витрати до 01.01.15 р. (п. 24 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ). Нагадаємо: до 01.01.15 р. витрати на створення резерву відпусток не впливали на оподатковуваний прибуток. Тому якщо підприємство створювало такий резерв у бухобліку, до цього рядка потраплять суми, списані у 2017 році за рахунок резерву, створеного до 01.01.15 р., проводкою Дт 471 — Кт 661, 651 |
| 4.1.17 | Цей рядок для підприємств, які порушили умови нарахування прискореної амортизації ОЗ групи 4, встановленої п. 43 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. Через нього знімають нараховану раніше прискорену амортизацію за увесь період її нарахування | 4.2.14 | Відображають суму доходів, визнаних згідно з НП(С)БО або МСФЗ внаслідок списання податкового боргу, анулювання (прощення) та/або розстрочки (відстрочення) зобов’язань платника відповідно до п. 37 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ і закону про фінансову реструктуризацію (див. ІПК ДФСУ від 05.09.17 р. № 1812/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
| 4.2.15 | Вказують суму доходів, враховану в об’єкті оподаткування за податковими правилами до 01.01.15 р. і відображену у складі доходів за бухобліковими правилами при визначенні фінрезультату після вказаної дати | ||
| 4.2.16 | Тут платник, що порушив умови п. 43 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, вказує суму розрахованої амортизації ОЗ групи 4 відповідно до п. 138.3 ПКУ за відповідні звітні періоди | ||
| 01 | Підсумовують усі різниці, на які збільшується фінрезультат | 02 | Підсумовують усі різниці, на які зменшується фінрезультат |
| 03 | Розраховують різницю між значеннями ряд. 01 і 02. Тим самим визначають підсумковий результат для коригування фінрезультату до оподаткування. Показник цього рядка може бути додатним («+») або від’ємним («-»). З відповідним знаком його переносять у ряд. 03 декларації | ||
Додаток АМ — амортизація
Основне призначення цього додатка — надання інформації про суми нарахованої амортизації ОЗ і НА.
Додаток АМ подають високодохідники і малодохідники-добровольці, які коригують бухгалтерський фінрезультат на амортизаційні різниці. У ньому в розрізі груп ОЗ і НА показують:
• балансову вартість таких активів на початок і кінець звітного (податкового) періоду за даними податкового обліку.
Єдиноподатники, що стали прибутківцями у 2017 році, беруть балансову вартість ОЗ на дату переходу на загальну систему оподаткування за даними бухобліку (див. категорію 102.05 ЗІР ДФСУ);
• суму податкової амортизації за звітний період, розраховану згідно з п. 138.3 ПКУ.
Загальну величину такої розрахованої податкової амортизації за усіма групами необоротних активів переносять з графи 5 ряд. 1.2.1 додатка АМ до ряд. 1.2.1 додатка РІ. Це зменшуюча різниця, на яку коригують бухгалтерський фінрезультат на підставі п. 138.2 ПКУ (ср. ).
Зверніть увагу! За МНМА амортизаційні різниці не виникають. Немає їх і за бібліотечними фондами, земельними ділянками і природними ресурсами. Виходить, що ряд. А1, А10, А11 і А13 додатка АМ заповнювати не треба. Відповідно суму бухгалтерської амортизації МНМА і бібліотечних фондів у ряд. 1.1.1, 1.2.1 додатка РІ теж не показують (вартість землі і природних ресурсів і так не амортизують згідно з п. 22 П(С)БО 7).
Таблиця 4. Заповнюємо додаток АМ до декларації
| Номер графи | Яку інформацію відображають |
| 2 | У графі 2 групи ОЗ від початку вже пронумеровані. А ось за НА номер групи в форму додатка АМ чомусь не вписаний. Зробити це доведеться самим. Таких груп згідно з п.п. 138.3.4 ПКУ шість. Зверніть увагу! В оновленому додатку АМ з’явився новий ряд. А4.12. У ньому показують суму прискореної амортизації ОЗ групи 4, нарахованої відповідно до п. 43 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. Важливо! Показник ряд. А4.12 не включається в показник ряд. А4, а враховується при підрахунку підсумку амортизації за ряд. А17 на загальних підставах |
| 3 | У цю графу вписують балансову вартість ОЗ і НА на початок звітного періоду (тобто на 01.01.17 р.) за даними податкового обліку. У загальному випадку показник гр. 3 додатка АМ за 2017 рік відповідає показнику гр. 4 додатка АМ за 2016 рік. Врахуйте декілька важливих моментів! 1. Єдиноподатники-високодохідники, що перейшли у 2017 році на загальну систему оподаткування, визначають балансову вартість ОЗ за даними бухобліку на момент переходу на загальну систему (див. категорію 102.05 ЗІР ДФСУ). Бухоблікові дані в перехідному періоді можуть використати і підприємства, які вперше у 2017 році переступили 20-мільйонну межу. 2. У додатку АМ не вказують ОЗ і НА, безкоштовно отримані до 01.01.15 р., оскільки вони не підлягають амортизації. А ось ОЗ і НА, отримані після 01.01.15 р., амортизують і включають у додаток АМ. 3. Відомості про балансову вартість МНМА, бібліотечні фонди, земельні ділянки та природні ресурси і активи, що обліковуються за справедливою вартістю (зокрема, інвестиційну нерухомість) в додатку АМ не відображають |
| 4 | Тут фіксують балансову вартість ОЗ і НА на кінець звітного (податкового) періоду за даними податкового обліку |
| 5 | У цій графі високодохідники і малодохідники, які вирішили розраховувати різниці добровільно, відображають нараховану суму податкової амортизації за звітний період, розраховану за правилами п. 138.3 ПКУ. Нагадаємо: при розрахунку оподатковуваного прибутку такі платники застосовують бухобліковий порядок нарахування амортизації з урахуванням обмежень, перерахованих у п.п. 138.3.1 ПКУ. Суть цих обмежень у такому: • у податковому обліку амортизують тільки ті об’єкти, вартість яких перевищує 6000 грн. (п.п. 14.1.138 ПКУ); • у податковому обліку застосовувати можна будь-який бухгалтерський метод нарахування амортизації, за винятком виробничого (п.п. 138.3.1 ПКУ). Тобто в розпорядженні платників усього чотири методи: прямолінійний, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості і кумулятивний. Крім того, починаючи з 01.01.17 р. платники за певних умов можуть нараховувати прискорену амортизацію ОЗ групи 4 прямолінійним методом протягом 2 років; • не можна амортизувати вартість гудвілу і витрати, пов’язані з невиробничими ОЗ, а саме: витрати на їх придбання/самостійне виготовлення і ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію та інші поліпшення (п.п. 138.3.2 ПКУ); • треба враховувати мінімально допустимі строки амортизації ОЗ, встановлені п.п. 138.3.3 ПКУ; • для розрахунку податкової амортизації вартість ОЗ і НА слід брати без урахування сум переоцінки за даними бухобліку. Ну і, нарешті, останнє. Показник графи 5 ряд. 1.2.1 додатка АМ розраховують за формулою: ряд. А17 + ряд. Н7. Отримане значення переносять у ряд. 1.2.1 додатка РІ |
Додаток ЦП — цінні папери
У цьому додатку високодохідники і малодохідні добровольці визначають окремий фінрезультат за операціями продажу та іншого відчуження будь-яких цінних паперів, керуючись правилами п. 141.2 ПКУ.
Щоб правильно заповнити додаток ЦП, треба стисло згадати суть розрахунку ціннопаперових податкових різниць. Вона полягає в такому:
1) спочатку платник «очищає» бухгалтерський фінрезультат до оподаткування від «бухгалтерських» прибутків (збитків) від операцій з ЦП. Для цього бухфінрезультат:
• зменшують на суму додатного фінрезультату від продажу/іншого відчуження ЦП, отриманого за правилами П(С)БО або МСФЗ (п.п. 141.2.2 ПКУ). Ця сума відображається в ряд. 4.2.2 додатка РІ;
• збільшують на суму від’ємного фінрезультату від продажу/іншого відчуження ЦП, отриманого за правилами П(С)БО або МСФЗ (п.п. 141.2.1 ПКУ). Цю суму показують у ряд. 4.1.2 додатка РІ;
• збільшують на суму від’ємного загального результату переоцінки ЦП, отриманого за правилами П(С)БО або МСФЗ. Результат переоцінки розраховують у ряд. 4.1.3 додатка ЦП, і від’ємне значення показника переносять у ряд. 4.1.3 додатка РІ;
2) потім платник:
• збільшує фінрезультат до оподаткування на суму додатного загального фінрезультату від операцій з продажу/іншого відчуження ЦП (ціннопаперовий прибуток) (п.п. 141.2.5 ПКУ). Податковий результат операцій з ЦП розраховують у ряд. 4.1.4 додатка ЦП і додатне значення цього показника переносять у ряд. 4.1.4 додатка РІ;
• суму від’ємного загального фінрезультату (ціннопаперовий збиток) переносять на зменшення загального ціннопаперового фінрезультату подальших звітних періодів (п.п. 141.2.4 ПКУ). Тобто збиток «чекає» майбутніх прибутків від операцій з ЦП.
Пам’ятайте! Різниці не виникають за операціями продажу (іншого відчуження) корпоративних прав, виражених в іншій, ніж цінні папери, формі (див. лист ДФСУ від 14.04.16 р. № 8393/6/99-99-19-02-02-15).
Порядковий алгоритм заповнення додатка ЦП наведемо в табл. 5.
Таблиця 5. Розраховуємо ціннопаперовий фінрезультат (додаток ЦП)
| Код рядка | Яку інформацію відображають |
| 01 | Цей рядок є підсумковим. У ньому відображають загальну величину доходу від продажу та інших способів відчуження ЦП, отриманого у звітному періоді. Розшифровку доходу в розрізі видів ЦП наводять у ряд. 01.1 — 01.11. Дані для їх заповнення беруть з бухобліку: Дт 377 — 702, Кт 741 (без урахування ПДВ). Рядки 01.12 і 01.13 заповнюють тільки підприємства, що мають справу з контрольованими операціями. У них показують суми коригувань, що здійснюються згідно з пп. 39.5.4 і 39.5.5 ПКУ відповідно. Значення ряд. 01.12 переносять з графи 15 (сумарне значення) додатка ТЦ |
| 02 | У цьому рядку показують загальну величину витрат, пов’язаних з придбанням ЦП, які продані, а також іншим способом відчужені у звітному періоді. Показник цього рядка є сумою ряд. 02.1 — 02.11. У них розшифровують ціннопаперові витрати залежно від виду проданих/відчужених ЦП. У бухобліку таку інформацію фіксують проводкою: Дт 902, 971 — Кт 14, 352. Загальний підсумок цього рядка збільшують на значення ряд. 02.12 і 02.13. У них підприємства, що здійснюють контрольовані операції, вписують коригування, проведені відповідно до вимог пп. 39.5.4 і 39.5.5 ПКУ. При цьому в ряд. 02.12 заносять показник з графи 17 (сумарне значення) додатка ТЦ |
| 03 | Тут показують від’ємне значення ціннопаперового фінрезультату попереднього звітного року, тобто переносять від’ємний показник із ряд. 4.1.3 додатка ЦП декларації за 2016 рік |
| 4.1.3 РІ | Це новий рядок. Його значення розраховують як різницю рядків: • 4.1.3.1, в якому наводять загальну суму дооцінок ЦП; • 4.1.3.2, в якому наводять загальну суму уцінок ЦП. Якщо в цьому рядку отримано від’ємне значення, то його переносять у ряд. 4.1.3 додатка РІ. Додатний результат переоцінок у коригуванні фінрезультату не бере участі і в додаток РІ не переноситься. Увага! Показник ряд. 4.1.3 не бере участі в розрахунку підсумкового показника додатка ЦП — ряд. 4.1.4 РІ |
| 04 | Тут показують суму від’ємного фінрезультату переоцінки ЦП попереднього періоду, яка переходить сюди із ряд. 4.1.3 додатка РІ |
| 4.1.4 РІ | Ціннопаперовий фінрезультат (прибуток/збиток) визначають як різницю між доходами від відчуження ЦП (ряд. 01) і витратами, пов’язаними з їх придбанням (ряд. 02). Мінусують також торішні збитки (ряд. 03) і уцінки минулих періодів (ряд. 04). Показник рядка може мати як додатне, так і від’ємне значення. Прибуток (додатний фінрезультат) переносять у ряд. 4.1.4 додатка РІ. Якщо фінрезультат виявився від’ємним (збиток), то він потрапить у ряд. 03 додатка ЦП за наступний звітний період |
