Передусім нагадаємо, що працівник з інвалідністю III групи має право на щорічну основну відпустку тривалістю 26 календарних днів (ст. 6 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки)). Причому піти у відпустку такий працівник може в будь-який зручний для нього час, у тому числі до закінчення шестимісячного періоду безперервної роботи на підприємстві (ст. 10 Закону про відпустки).
При оформленні звільнення працівника кадрова служба підраховує використані та невикористані дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Якщо залишилися невикористані дні відпустки, то відповідно до ст. 83 КЗпП і ст. 24 Закону про відпустки працівникові, який звільняється, виплачують грошову компенсацію за всі ці дні.
А що робити, коли працівник використав відпустку «авансом»?
Тоді необхідно звернути увагу на підставу звільнення працівника. При цьому той факт, що працівникові встановлена інвалідність, тут ролі не відіграє. Дивіться самі.
Загалом у ситуації, коли працівник звільняється до закінчення робочого року, за який він вже отримав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості перед підприємством роботодавець здійснює утримання із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року. Але при проведенні утримань роботодавець зобов’язаний враховувати обмеження, встановлені п. 2 ч. 2 ст. 127 КЗпП і ч. 2 ст. 22 Закону про відпустки.
Згідно із зазначеними нормами утримання відпускних, виплачених за використану відпустку «авансом», не здійснюється, якщо працівник звільняється за такими підставами:
1) призов або прийом (вступ) на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до ч. 3 і 4 ст. 119 КЗпП (п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП);
2) переведення працівника за його згодою на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду (п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП);
3) відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом із підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці (п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП);
4) зміни в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП);
5) виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню цієї роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування такого допуску, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці (п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП);
6) нез’явлення на роботу протягом більш як 4 місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні (п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП);
Важливо! За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
7) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (п. 6 ч. 1 ст. 40 КЗпП);
8) направлення на навчання;
9) вихід на пенсію.
Також не здійснюються утримання із заробітної плати за невідпрацьовані дні відпустки у разі смерті працівника.
При звільненні за іншими підставами перерахунок відпускних, нарахованих за дні відпустки, використані «наперед», здійснюють у звичайному порядку незалежно від наявності/відсутності інвалідності у працівника, що звільняється.
З наведеного вище робимо висновки:
• при звільненні працівника, у тому числі і працівника з інвалідністю на підставі пп. 3, 5 і 6 ч. 1 ст. 36, пп. 1, 2, 5 і 6 ч. 1 ст. 40 КЗпП, а також у зв’язку з направленням на навчання, виходом на пенсію і у разі смерті працівника утримання відпускних, виплачених за невідпрацьовані дні відпустки, не здійснюється;
• при звільненні за іншими підставами суму зайво виплачених відпускних утримують із зарплати працівника, у тому числі і працівника з інвалідністю при остаточному розрахунку.
