Закупівля сільгосппродукції у населення: облікові та податкові подробиці

З чого почати

Якщо ви хоче придбати найсвіжішу та якісну сільськогосподарську продукцію, то частенько йдете на ринок.

Чому саме туди? Бо там:

• по-перше, звичайні фізичні особи мають змогу торгувати без підприємницької реєстрації;

• по-друге, ринок для того і створений, щоб забезпечити належні умови для продавців і покупців у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій (пп. 1 та 4 Правил торгівлі);

• по-третє, на ринках працюють лабораторії, які мають підтвердити якість продукції.

Нагадаємо, що на агропродовольчих ринках можна торгувати сільгоспродукцією як рослинного, так і тваринного походження (наприклад, цілими тушами або частинами туш парнокопитних та інших копитних тварин, тушами свійської птиці, кроликів та малих диких тварин, рибою, медом, яйцями, молоком необробленим, сиром домашнього виробництва, а також продуктами рослинного походження) тільки за умови підтвердження їхньої придатності за результатами випробувань (досліджень) акредитованої лабораторії, яка знаходиться на агропродовольчому ринку та державним інспектором, який перебуває на цьому ж ринку (ст. 36 Закону про безпечність харчових продуктів та п. 8 Правил торгівлі).

Отже, якість всієї продукції, що продається на ринку, має бути підтверджена. Щоб перевірити це, покупець має право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість і безпечність продукції та товарів. У випадку продажу продуктів тваринного та рослинного походження — це висновок лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку.

Водночас є сільськогосподарські продукти, які продавати на ринках заборонено. Це консервовані продукти (овочі, м’ясо, риба, ікра та інші консерви), виготовлені у домашніх умовах, а також зернові, круп’яні продукти, забруднені насінням шкідливих бур’янів (п. 41 Правил торгівлі).

Організація закупівлі

Як правило, сільгосппродукцію у населення закуповують за готівкові кошти через підзвітних осіб. Тому першим кроком при направленні працівника на закупівлю є видача йому службового завдання. Потрібне воно для того, щоб працівник мав чітке уявлення про мету закупівлі (а саме перелік продукції, її якість і кількість), а також, за необхідності, вказується розмір витрат, які можна понести на закупівлю (визначається максимальна ціна, за якою дозволяється купувати той чи інший вид продукції). Оформляється таке завдання документом довільної форми.

Перед направленням працівника на закупівлю сільськогосподарської продукції йому потрібно видати кошти під звіт на ці цілі. Такі кошти надають на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівки (уключаючи день отримання готівки) (п. 19 Положення № 148). На цей строк слід орієнтуватись як при перерахуванні коштів на картку працівника, так і при видачі йому готівки.

Якщо ж підзвітній особі одночасно видаються грошові кошти на відрядження та вирішення господарських питань, пов’язаних із закупівлею сільськогосподарської продукції в населення, строк, на який видаються готівкові кошти, продовжується до завершення відрядження.

Щоб підтвердити право на 10-денний строк використання отриманих коштів у видатковому касовому ордері чи платіжному дорученні на перерахування коштів на картку працівника зазначте підставу — «для закупівлі сільськогосподарської продукції».

Після виконання доручення підзвітна особа має подати Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (форму затверджено наказом Мінфіну від 28.09.15 р. № 841, далі — Звіт). Зауважимо, що строки подання Звіту (п. 170.9 ПКУ) не узгоджуються з 10-денним строком використання готівки, яка видана на закупівлю сільгосппродукції (п. 19 Положення № 148).

Так, згідно з п.п. 170.9.2 і п.п. «а» п.п. 170.9.3 ПКУ Звіт має бути здано:

• до закінчення 5-го банківського дня, наступного за днем, в якому працівник завершив закупівлю сільгосппродукції за дорученням та за рахунок роботодавця, який видав гроші під звіт, або завершує відрядження (якщо така закупівля здійснювалася у відрядженні);

• до закінчення 3-го банківського дня після закінчення відрядження, якщо розрахунки здійснювалися готівкою, знятою з корпоративних платіжних карток.

Залишок не використаних коштів (надміру витрачені кошти) потрібно повернути до каси або на банківський рахунок підприємства до або під час подання Звіту.

Щоб одночасно і дотриматись норм ПКУ, і виконати вимоги Положення № 148, потрібно діяти так: підзвітна особа має здійснити закупівлю сільгосппродукції протягом 10 робочих днів від дня отримання готівки під звіт (при закупівлі у відрядженні — до завершення строку відрядження), а Звіт подати протягом 5 (для «карткових» коштів — 3) днів після закупівлі (закінчення відрядження).

Разом зі Звітом підзвітна особа має подати до бухгалтерії документи, що підтверджують придбання сільгосппродукції (про них поговоримо нижче).

На підставі заповненого Звіту і доданих до нього документів придбана за готівкові кошти продукція відображається в бухгалтерському обліку на субрахунках 201 «Сировина й матеріали» чи 281 «Товари на складі».

Підтвердження придбаної продукції

Факт закупівлі сільськогосподарської продукції та видачі фізичним особам готівкових коштів оформляється за допомогою Закупівельного акта чи Закупівельної відомості.

Закупівельний акт рекомендували використовувати Мінекономіки та Мінфін (лист Мінекономіки від 09.02.05 р. № 54-51/71). Форму Закупівельного акта наведено в додатку 2 до п. 2.1 Методрекомендацій № 157. При цьому Мінфін у листі від 03.12.04 р. № 31-03430-01-10/22335 звернув увагу на те, що вона має рекомендаційний характер, тому форму акта можна доповнювати необхідними реквізитами. Закупівельний акт складається на закупівлю продукції в однієї фізичної особи протягом одного дня.

Порядок застосування Закупівельної відомості прописано у п. 26 Положення № 148. Крім того, застосовувати таку відомість рекомендує і Мінфін (лист від 03.12.04 р. № 31-03430-01-10/22335). Використовується відомість при закупівлі сільгосппродукції протягом одного дня в декількох фізичних осіб.

Форму такої відомості не затверджено. Тому цей документ можна оформити в довільній формі. Водночас п. 26 Положення № 148 висуває вимоги до деяких обов’язкових реквізитів такої відомості. В ній обов’язково слід зазначати прізвища здавальників, їх адреси, обсяги зданої продукції і суми виплаченої готівки, що підтверджується підписом здавальника.

Свої рекомендації стосовно реквізитів, які повинні містити закупівельні акти та закупівельні відомості, свого часу надавали Мінфін у листі від 03.12.04 р. № 31-03430-01-10/22335 і ДПАУ в листі від 29.04.05 р. № 3732/6/17-2116 (ср. ).

Отже, у закупівельних документах слід передбачити такі реквізити:

• місце та дату укладення договору;

• відомості про продавця: прізвище, ім’я і по батькові, його адресу, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи — платника податків (чи серію і номер паспорта, якщо вона має відмітку в паспорті про відмову від реєстраційного номера, п. 70.12 ПКУ);

• реквізити довідки за формою № 3ДФ (при закупівлі продукції тваринництва ця довідка не потрібна);


• найменування продукції;

• ціну одиниці продукції;

• обсяг проданої продукції;

• загальну суму доходу;

• суми утриманого податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) і військового збору (ВЗ) за необхідності;

• суму виплачених коштів;

• підпис продавця про отримання коштів;

• підпис особи, яка виплатила кошти.

Із тим, які документи повинна надати фізособа, що закуповувала сільгосппродукцію, щоб відзвітувати за використані кошти, ми розібралися. Тепер перейдемо до правил оподаткування придбаної сільгосппродукції.

Особливості оподаткування

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізособи не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції (п.п. 165.1.24 ПКУ). Тобто такі доходів не обкладаються ПДФО, відповідно вони звільняються і від сплати ВЗ (п.п. 1.7 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

При цьому слід враховувати, що в ПКУ встановлені різні вимоги для звільнення продукції рослинництва та тваринництва. Детально про ці вимоги читайте нижче.

Однак якщо вимоги п.п. 165.1.24 ПКУ не дотримуються, то доходи від продажу сільгосппродукції оподатковуватимуться на загальних підставах (і ПДФО, і ВЗ).

Податківці наполягають, що тут застосовується ставка 18 % (листи ДФСУ від 13.01.16 р. № 421/6/99-99-19-01-03-15 та від 03.02.16 р. № 1132/Н/99-99-17-03-03-14).

На наш погляд, тут логічніше було б застосовувати ставку ПДФО 5 %, установлену для доходів від продажу рухомого майна. Але для застосування цієї ставки контролери вимагають, щоб вартість рухомого майна була не нижче оціночної вартості, визначеної згідно із законом (як передбачено у п. 173.1 ПКУ). Звісно, простіше погодитись на вимогу контролерів про ставку 18 %, ніж кожного разу проводити незалежну оцінку придбаної продукції.

Що стосується строку перерахування ПДФО до бюджету, то, на жаль, ПКУ не передбачає спеціальних правил сплати ПДФО і ВЗ у цій ситуації. А отже, доводиться керуватися загальними нормами. Оскільки в цьому випадку виплата здійснюється готівкою, вважаємо, слід орієнтуватись на вимоги п.п. 168.1.4 ПКУ. Тобто перерахувати суми ПДФО і ВЗ до бюджету потрібно протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем виплати.

У зв’язку з цим підзвітна особа має своєчасно повідомити бухгалтерію про суми ПДФО і ВЗ, утримані з доходів фізосіб від реалізації сільгосппродукції.

А тепер перейдемо до правил, яких слід дотримуватися, щоб не утримувати ПДФО і ВЗ з доходів, виплачених фізособі при закупівлі сільгосппродукції.

Крім того, в будь-якому випадку (незалежно від того, оподатковується дохід чи ні) вам доведеться відобразити розмір виплаченого доходу у формі № 1ДФ.

Продукція рослинництва

Як ми вже згадували, не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізособи доходи від продажу сільгосппродукції (п.п. 165.1.24 ПКУ). Тут мається на увазі дохід від продажу продукції рослинництва, вирощеної, відгодованої, виловленої, зібраної, виготовленої, виробленої, обробленої та/або переробленої безпосередньо фізособою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених ст. 121 ЗКУ.

Вимоги до земель, на яких фізособа має вирощувати звільнену від ПДФО і ВЗ продукцію, наведемо у табл. 1.

Таблиця 1. Категорії земельних ділянок, на яких має бути вирощена звільнена сільгосппродукція

Якщо фізособа використовує для вирощування сільськогосподарської продукції рослинництва земельні ділянки, площа яких перевищує вищенаведені межі, то дохід від продажу продукції, вирощеної на такій землі, оподатковується ПДФО і ВЗ на загальних підставах (абз. 4 п.п. 165.1.24 ПКУ).

Щоб підтвердити право на звільнення, фізособа має надати суб’єкту господарювання — покупцю документ, що підтверджує факт того, що вона виростила продукцію саме на «пільговій» площі.

Таким документом є Довідка про наявність у фізичної особи земельних ділянок (форма № 3ДФ), затверджена наказом Міндоходів від 17.01.14 р. № 32.

Довідки видають сільські, селищні, міські ради або ради об’єднаних територіальних громад за місцем податкової адреси (місцем проживання) фізособи протягом 5 робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.

«Строк придатності» довідки за формою № 3ДФ — 5 років.

Звертаємо увагу також на те, що довідка видається власнику сільгосппродукції окремо на кожну земельну ділянку, яка була використана для вирощування (вироблення) сільськогосподарської продукції та не видається на земельні ділянки, які здані в оренду іншим суб’єктам господарювання (не використовуються безпосередньо платником податків). На цьому акцентують увагу і контролери у категорії 103.04 ЗІР ДФСУ.

Якщо фізособа надала покупцю довідку за форму № 3ДФ, то при виплаті їй доходу покупець не повинен утримати з цієї суми ні ПДФО, ні ВЗ. Водночас відобразити виплату доходу у формі № 1ДФ він зобов’язаний з ознакою «148» (доходи від продажу сільськогосподарської продукції, окрім продукції тваринництва). При цьому у гр. 4 і 4а проставляються нулі.

Якщо ж продавець не надав довідку за формою № 3ДФ, то сума виплаченого фізособі доходу включається до складу її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. При цьому на руки фізособі видається сума за вирахуванням ПДФО і ВЗ.

Продукція тваринництва

Якщо мова йде про закупівлю продукції тваринництва, то тут діють дещо інші правила оподаткування, ніж при закупівлі продукції рослинництва.

Як зазначено в п.п. 165.1.24 ПКУ, при продажу власної продукції тваринництва отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (у 2018 році — 186150,00 грн.).

Причому пільга поширюється на продаж:

• живих тварин та продуктів тваринного походження (групи 01 — 05 УКТ ЗЕД);

• жирів та олії тваринного або рослинного походження; продукти їх розщеплення; готові харчові жири; воски тваринного або рослинного походження (група 15 УКТ ЗЕД);

• готових харчових продуктів з м’яса, риби або ракоподібних, молюсків або інших водяних безхребетних (група 16 УКТ ЗЕД);

• шкур необроблених (крім натурального та штучного хутра) і шкіри вичиненої (група 41 УКТ ЗЕД).

У разі коли сума отриманого доходу перевищує встановлений розмір, фізособа зобов’язана падати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва. Такі довідки видають у довільній формі сільські, селищні, міські ради або ради об’єднаних територіальних громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва.

Якщо є така довідка, то оподаткуванню підлягає сума, що перевищує граничний дохід (186150,00 грн.).

Із цього випливає, що при придбанні продукції тваринництва покупець — суб’єкт господарювання, є податковим агентом лише щодо декларування виплаченого доходу фізособі. Тобто він зобов’язаний лише показати у формі № 1ДФ дохід, виплачений продавцю — власнику продукції тваринництва, з ознакою «179».

У цьому випадку фізособа-продавець буде сплачувати податки з отриманих доходів самостійно. Тобто їй потрібно буде подати до контролюючого органу декларацію про отримані доходи і самостійно сплати ПДФО і ВЗ.

Приклад

Майте на увазі: виплачена продавцю огірків сума (2500,00 грн.) — це «чистий» дохід продавця сільгосппродукції. Але в закупівельному акті слід вказати не лише виплачену на руки (С_випл), а й «грязну», тобто нараховану суму доходу (С_нар).

Щоб її визначити, рекомендуємо використати таку формулу:

С_нар = С_випл х 100 % : (100 % - Ст_ПДФО - Ст_ВЗ),

де Ст_ПДФО — ставка ПДФО (безпечніше використовувати загальну ставку 18 %);

Ст_ВЗ — ставка ВЗ (1,5 %).

Отже, сума доходу, нарахована продавцю огірків, становитиме:

С_нар = 2500,00 х 100 % : (100 % - 18 % - 1,5 %) = 3105,59 (грн.).

Порядок відображення цих операцій в бухгалтерському обліку підприємства наведемо в табл. 2 нижче.

Таблиця 2. Придбання сільгосппродукції у фізосіб