У листі, що коментується, податківці розповіли, як визначити особу, на яку постачальник повинен скласти податкову накладну (ПН), якщо товар отримує одне підприємство, а оплачує його — інше. Адже, погодьтеся, не в усіх операціях можна однозначно сказати, хто є покупцем (наприклад, в операціях з відступлення права вимоги, переведення боргу тощо).
Передусім, контролери нагадали, що господарські відносини, які виникають у процесі здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, регулюються ГКУ. Із норм цього документа і треба виходити при визначенні покупця для цілей оформлення ПН.
Так, ст. 67 ГКУ встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на підставі договорів.
Відповідно заповнювати ПН треба на ту особу, з якою у постачальника укладений договір і яка за цим договором є покупцем товарів/послуг. Договір — це головний орієнтир для продавця.
Крім того, на думку контролерів, допомогти у виборі сторони, на яку треба виписати ПН, може п. 44.1 ПКУ. Абзац перший зазначеної норми зобов’язує платників податків вести облік доходів, витрат і інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачене законодавством.
Таким чином, на дату виникнення податкових зобов’язань (відвантаження товарів або отримання оплати) постачальник зобов’язаний скласти ПН на особу, якій здійснюватиметься постачання товарів/послуг.
