Суб’єкти господарювання, які продають проїзні та перевізні документи на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, не використовують ні реєстратори розрахункових операцій (РРО), ні розрахункові книжки. Про це прямо вказано у п. 4 ст. 9 Закону про РРО.
Хоча суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі у сфері послуг без РРО, зобов’язані відображати інформацію про здійснені розрахунки у книзі обліку розрахункових операцій (далі — КОРО) (п. 5 ст. 3 Закону про РРО).
Водночас на сьогодні використання спеціалізованої форми товарно-касової книги для перевізників (форма № 11-АП) припинено у зв’язку з втратою чинності наказом Мінтранспорту від 31.05.2000 р. № 279. Тому у податківців запитали: яку форму КОРО потрібно вести перевізнику?
У листі, що коментується, контролери стверджують, що вести КОРО потрібно. Оскільки спеціалізованої форми КОРО на сьогодні не існує, то доведеться відображати дані про здійснені розрахунки під час перевезення пасажирів і вантажів автотранспортом у звичайній КОРО на господарську одиницю, форма такої КОРО затверджена наказом Мінфіну від 14.06.16 р. № 547. Причому заповнювати її потрібно у зручний для суб’єкта господарювання спосіб (тобто так, щоб можна було порахувати розмір здійснених операцій), але при цьому не порушуючи вимог чинного законодавства.
Крім того, контролери нагадують, що КОРО на господарську одиницю при невикористанні РРО потрібно реєструвати на окрему господарську одиницю. Тому на кожну господарську одиницю, яка продає квитки на автотранспорт, доведеться реєструвати КОРО у територіальних органах ДФС.
