У цьому випадку все залежатиме від правової природи отриманих коштів.
Компенсація збитку. Кошти, що надійшли платникові ПДВ на його поточний рахунок як відшкодування збитку за пошкоджене або знищене майно (без урахування штрафних санкцій і пені), контролери розцінюють як компенсацію вартості такого майна і, відповідно, наполягають на включенні такої суми у базу обкладення ПДВ (лист ДФСУ від 07.07.17 р. № 1051/6/99-99-15-03-02-15/ІПК // «БТ», 2017, № 31).
Тому суму, отриману як відшкодування збитку*, заподіяного внаслідок постачання неякісних товарів (послуг), податківці, швидше за все, також захочуть обкласти ПДВ.
* Збитком вважаються як реальні втрати (у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також необхідні для відновлення порушеного права однієї зі сторін), так і упущена вигода (ст. 22 ЦКУ).
З такими вимогами можна посперечатися і навести такі контраргументи:
• об’єктом обкладення ПДВ може бути або операція постачання товарів, або операція постачання послуг (п. 185.1 ПКУ). А відшкодування збитку ні до тих, ні до інших віднести не можна;
• суми, стягнуті з винного у завданні збитку, не вважаються компенсацією вартості товарів, а є компенсацією понесених таким підприємством збитків.
Але щоб переконати в цьому податківців, доведеться звертатися до суду.
Якщо вам не хочеться зайвий раз сперечатися з податківцями, то доведеться нарахувати ПДВ на отриману суму і виписати податкову накладну (ПН).
У такій ПН:
• у полях для даних покупця слід вказати інформацію про постачальника, від якого отримана сума відшкодування;
• у «номенклатурній» гр. 2 можна вписати фразу «Відшкодування, отримане за претензією за постачання неякісного товару»;
• у гр. 3.1 для такого екзотичного товару можна поставити умовний код УКТ ЗЕД — «00120» (інше);
• за одиницю виміру можна вибрати «грн.» (гр. 4), відповідно в гр. 5 буде код «2454»;
• у гр. 6 — вказати кількість «1», а в гр. 7 — суму отриманої компенсації.
Інші графи заповнити у звичайному порядку.
Отримавши таку ПН, постачальник неякісного товару повинен включити її до складу податкового кредиту (ПК). А потім компенсувати такий ПК, нарахувавши ПДВ-зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ.
Господарські санкції. Якщо отримана покупцем сума є неустойкою (штрафом)** за порушення договірних зобов’язань, то нараховувати ПДВ на таку суму не треба. Відповідно немає необхідності складати ПН.
** Штраф — це неустойка, що розраховується у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання (ч. 2 ст. 549 ЦКУ).
Адже такі суми не включаються у базу обкладення ПДВ (абзац п’ятий п. 188.1 ПКУ).
І з цим погоджуються податківці. Причому як у своїх «старих» роз’ясненнях (див. УПК № 590***), так і у свіжіших (наприклад, у листах ДФСУ від 14.11.16 р. № 24499/6/99-99-15-03-02-15 і від 03.08.17 р. № 1471/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
*** Узагальнююча податкова консультація щодо включення до бази оподаткування податком на додану вартість та складу витрат коштів, отриманих як сума штрафу за затримку оплати чи постачання товарів/послуг, затверджена наказом ДФСУ від 06.07.12 р. № 590.
Тобто отримання покупцем сум неустойки (штрафів) пройде повз ПДВ-облік.
Нагадаємо! Починаючи з 01.01.17 р. покупці — платники податку на прибуток, які проводять коригування фінрезультату до оподаткування, повинні збільшувати такий фінрезультат на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства і цивільно-правових договорів згідно з п.п. 140.5.11 ПКУ.
