Страхові виплати. Операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, не є об’єктом обкладення ПДВ (п.п. 196.1.3 ПКУ).
Статтею 9 Закону № 85* передбачено, що страхова виплата — грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
* Закон України «Про страхування» від 07.03.96 р. № 85/96-ВР.
Ремонтні послуги у СТО. Відповідно до п.п. «б» п. 185.1 ПКУ послуги з ремонту автомобіля є об’єктом обкладення ПДВ, а тому особа, що виконує ремонт автомобіля, відповідно до п. 187.1 ПКУ на дату, що була раніше (отримання страхового платежу в рахунок оплати вартості ремонту автомобіля або фактичного надання послуг з ремонту автомобіля), визначає ПЗ з ПДВ, виходячи з договірної вартості ремонту, та зобов’язана скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією**.
** Звісно, якщо така особа зареєстрована платником ПДВ (див. лист ДФСУ від 30.01.18 р. № 349/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
Ремонтні послуги для власника автомобіля. Відповідно до п. 201.10 ПКУ податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для формування ПК.
Однак при цьому контролери вважають, що факт оплати ремонту автомобіля за рахунок страхової виплати свідчить про використанням таких послуг у звільненій операції. Тому у підкатегорії 101.13 ЗІР ДФСУ вони вимагають нарахувати «компенсуючі» зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ.
Тобто власник автомобіля при отриманні послуг з ремонту автомобіля, оплата за які здійснюється страховою компанією:
1) відносить до ПК всю суму ПДВ за такою операцією (на підставі належним чином складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної);
2) у тому ж звітному періоді визначає ПЗ на підставі п. 198.5 ПКУ, оскільки платіж за ремонт автомобіля був сплачений не ним, а страховою компанією.
Наша позиція. У такому випадку немає підстав для нарахування «компенсуючих» ПЗ. Тут контролери змішують дві різні господарські операції.
1. За договором страхування власник автомобіля або інша особа сплачує страхові платежі (несе витрати), а у разі настання страхового випадку страхова компанія компенсує збитки. Залежно від умов договору страхову виплату можуть перерахувати або власнику автомобіля, або СТО, яка проводить ремонт. Саме ці операції не є об’єктом обкладення ПДВ (п.п. 196.1.3 ПКУ).
2. За договором про виконання робіт СТО виконує роботи з ремонту застрахованого автомобіля. З точки зору ПКУ, це послуга, яка обкладається ПДВ на загальних підставах. Той факт, що ця послуга оплачується власником автомобіля, страховою компанією чи третьою особою, жодним чином не впливає на порядок обкладення ПДВ цієї послуги, ні у виконавця (він нараховує ПЗ), ні у власника автомобіля (він має право на ПК).
Підстави для нарахування «компенсуючих» ПЗ за п. 198.5 ПКУ у власника автомобіля будуть тільки у тому випадку, коли цей автомобіль використовується у операціях, які не обкладаються ПДВ, чи у негосподарській діяльності. Лише тоді можна стверджувати, що на всі витрати, пов’язані з його утриманням (зокрема, і ремонт), потрібно нараховувати «компенсуючі» ПЗ (якщо був «вхідний» ПДВ).
Як боротись із контролерами? Найпростіший спосіб — правильно укладайте договір страхування. Якщо власник автомобіля отримає страхову виплату на свій рахунок і цю суму перерахує виконавцю ремонтних робіт, то у контролерів не буде причини, щоб вимагати «компенсуючі» ПЗ. Тоді вони точно визнають, що страхування і ремонт — це дві різні господарські операції.
За матеріалами ЗІР ДФСУ, підкатегорія 101.13
