У листі, що коментується, податківці розповіли, як визначити базу обкладення ПДВ і скласти податкові накладні (ПН) при продажу залізничних квитків через агентську мережу перевізника (із залученням субагентів).
Зверніть увагу, що в такій операції беруть участь два суб’єкти господарювання:
• перевізник, який безпосередньо надає послуги перевезення;
• підприємство, яке здійснює оформлення/повернення проїзних і перевізних документів, приймає оплату за квитки і надає інші послуги в межах агентського договору.
Так от, суб’єкт господарювання, який є перевізником (надає послуги перевезення), визначає податкові зобов’язання (ПЗ) виходячи з вартості наданих їм послуг з перевезення. Відповідно, у ПН він відображає вартість таких послуг.
Підприємство, що надає послуги в межах агентського договору, визначає ПДВ-зобов’язання тільки виходячи з вартості наданих їм послуг з виконання договору на продаж проїзних документів без урахування вартості перевезення, яке перераховується ним перевізникові.
У своїх ПН такий суб’єкт відобразить вартість послуг, що надаються у межах агентського договору, і суму ПДВ, розраховану виходячи з їх вартості.
А ось формувати податковий кредит (ПК) на підставі транспортних квитків (дотримуючись п.п. «а» п. 201.11 ПКУ) підприємство-агент не може. Оскільки проїзний документ (квиток) не може служити підставою ні для визначення ПЗ, ні для формування ПК в особи, яка лише виконує послуги з його оформлення (агента або субагента).
Транспортний квиток надає право на ПК без отримання ПН (за умови дотримання інших правил формування ПК) тільки платникові податків, який безпосередньо отримує послуги перевезення.
