У листі, що коментується, столичні податківці роз’яснили, в яких випадках фізична особа — підприємець (ФОП) — платник єдиного податку (ЄП) групи 3 має використовувати РРО, якщо він:
• втратив право на РРО-імунітет (дохід перевалив за 1 млн грн.);
• не реалізує технічно складні побутові товари;
• застосовує різні форми безготівкових розрахунків із покупцями.
Так от, податківці заявляють, що такі платники ЄП можуть не використовувати РРО у таких випадках:
1) покупці (юрособи та/або ФОП) перераховують кошти зі свого розрахункового рахунку (код субрахунку 2600) на розрахунковий рахунок (код субрахунку 2600) ФОП-продавця згідно з рахунком-фактурою, договором тощо.
Аргументи: така операція згідно з п. 1.4 гл. 1 Інструкції № 22* є безготівковою;
2) при внесенні покупцем готівки в касу банку для її подальшого перерахування на поточний рахунок ФОП (код субрахунку 2600).
Пояснюється це тим, що:
• по-перше, внесення готівки через відділення банку є безготівковими розрахунками відповідно до п. 1.4 гл. 1 Інструкції № 22;
• по-друге, на це вказує п. 12 ст. 9 Закону про РРО. У ньому йдеться про те, що РРО не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) розрахунки у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо);
3) коли покупець перераховує кошти зі свого карткового рахунку (код субрахунку 2605) за отримані товари (послуги) на розрахунковий рахунок постачальника (код субрахунку 2600).
Як саме буде ініційовано перерахування коштів, податківці не пояснили. На наш погляд, тут ідеться про проведення розрахунків за допомогою інтернет-банкінгу. Тобто коли платіж здійснюється покупцем з карткового рахунку, але сама картка не використовується. У цьому випадку продавець не контактує з карткою покупця. Тобто картка не є інструментом для доступу покупця до його рахунку в банку і її не можна вважати замінником готівкових коштів. А отже, такий платіж є звичайною безготівковою операцією, яка не підпадає під дію Закону про РРО.
Ми з таким підходом повністю згодні.
Водночас маємо попередити: не всі фіскали такі лояльні. Зокрема, у консультації з категорії 109.02 ЗІР ДФСУ податківці вимагають при розрахунках за допомогою сервісу «Інтернет-банкінг» видавати покупцю розрахунковий документ встановленої форми (чек РРО).
Тому щоб не боятися проводити розрахунки за допомогою інтернет-банкінгу без застосовування РРО, отримайте з цього питання лояльну податкову консультацію на свою адресу.
А тепер про ситуацію, коли потрібно застосовувати РРО.
Столичні податківці наполягають: застосування РРО є обов’язковим у разі здійснення розрахунків у безготівковій формі із використанням платіжних карток через:
1) платіжний термінал;
2) програмно-технічний комплекс самообслуговування (ПТКС), який належить суб’єкту господарювання;
3) банківський автомат.
Головний їх аргумент — приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток <…> за місцем реалізації товарів (послуг) є розрахунковою операцією відповідно до ст. 2 Закону про РРО.
Очевидно, податківці мали на увазі ситуацію, коли пристрій для переказу коштів розташований у пункті продажу товарів (послуг). Адже у випадку, коли розрахунки проводяться через ПТКС, який належить банку і розташований у його приміщенні, фіскали дозволяють не використовувати РРО (лист ДФСУ від 31.10.17 р. № 2453/6/99-99-14-05-01-15/ІПК**).
** Див. консультацію «Якщо покупці розраховуються через ПТКС банку, то РРО можна не використовувати!» // «БТ», 2017, № 46.
На наш погляд, у питанні застосування РРО вирішальним має бути той факт, в якій формі проводяться розрахунки (готівковій чи безготівковій), а не те, наскільки віддалений від місця торгівлі пристрій, через який проводяться безготівкові розрахунки.
