У листі, що коментується, Мінсоцполітики відповіло на запит про завчасний вихід працівника на роботу з додаткової оплачуваної відпустки у зв’язку з навчанням у закладі вищої освіти (далі — навчальна відпустка).
Нагадаємо, що навчальна відпустка надається працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва в закладах вищої освіти з вечірньою та заочною формами навчання. Тривалість такої навчальної відпустки залежить від типу закладу вищої освіти, форми навчання і курсу (ст. 216 КЗпП, ст. 15 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР, далі — Закон № 504/96).
Підставою для надання навчальної відпустки є заява працівника про надання йому такої відпустки за основним місцем роботи. До заяви обов’язково додається довідка-виклик із закладу вищої освіти як підтвердження того, що працівник має право на навчальну відпустку. Крім того, саме в довідці-виклику заклад вищої освіти прописує період і тривалість такої відпустки. Працівник має право зазначити в заяві період навчальної відпустки виключно в рамках періоду такої відпустки, визначеної в довідці-виклику.
Увага! З 03.04.18 р. набув чинності наказ МОН від 16.02.18 р. № 160, яким затверджена нова форма довідки-виклику з вишу.
Зазначимо, що у трудовому законодавстві навчальна відпустка визначена як пільга, що надається працівникам, які поєднують роботу з навчанням у закладі вищої освіти. На пільговий статус такої відпустки вказує саме найменування і норма ст. 215 КЗпП, в якій йдеться про надання навчальної відпустки саме як пільги.
Пільговий статус такої відпустки дає підстави вважати: трудовим законодавством працівникам, які навчаються в закладах вищої освіти, надано право на навчальну відпустку, а не обов’язок скористатися нею. Тому працівник за бажанням може скористатися навчальною відпусткою в повному обсязі згідно з довідкою-викликом, взагалі не скористатися нею або використати частково, але в межах періоду, зазначеного в довідці-виклику із закладу вищої освіти. Про це йдеться і в листі, що коментується.
Саме така позиція і породжує загальний підхід до такої ситуації. Трапляється, що працівник зазначає в заяві дату початку навчальної відпустки пізніше дати початку цієї відпустки, вказаної в довідці-виклику. У такому разі йому за основним місцем роботи надають навчальну відпустку на період, зазначений у заяві. При цьому за дні роботи, що припали на період навчальної відпустки виключно згідно з довідкою-викликом, працівникові виплачують зарплату, оскільки він перебуває на роботі і виконує свої посадові обов’язки. А ось за дні, коли працівник згідно з його заявою перебуває в навчальній відпустці (але в межах періоду цієї відпустки, зазначеної в довідці-виклику), йому належать відпускні.
Чи може працівник вийти на роботу до закінчення навчальної відпустки, оформленої наказом роботодавця? На це запитання Мінсоцполітики в листі, що коментується, відповідає так: питання про надання навчальної відпустки за бажанням працівника меншою тривалістю повинне вирішуватися за погодженням між працівником і роботодавцем. Якщо роботодавець погодиться на такі умови надання зазначеної відпустки за заявою працівника, то порушень законодавства про працю не буде.
Тобто, на думку Мінсоцполітики, зменшення тривалості навчальної відпустки (у тому числі і завчасний вихід з такої відпустки) узгоджується між працівником і роботодавцем.
Але в такій позиції Мінсоцполітики є непогодженість. «Трудове» ж Міністерство в листі, що коментується, саме визнає, що така навчальна відпустка є пільгою в розумінні КЗпП. Отже, працівник має право самостійно вирішувати, використати цю пільгу або ні і в яких обсягах. З цієї точки зору трудове законодавство не забороняє працівникові вийти на роботу до закінчення навчальної відпустки.
Чи повинен працівник повернути відпускні за дні навчальної відпустки, що не «відгуляв»? Із цього приводу Мінсоцполітики в листі, що коментується, відповідає: якщо працівник у зв’язку з досягненням мети, для якої була надана навчальна відпустка, виходить на роботу до закінчення встановленого періоду цієї відпустки, оплата його праці з першого дня виходу на роботу здійснюється на загальних підставах без урахування раніше виплачених сум за невикористані дні відпустки. Для відрахування з працівника виплачених коштів за невикористані дні відпустки не вбачається правових підстав.
Отже, якщо працівник завчасно виходить на роботу з навчальної відпустки, то з першого робочого дня (фактичного повернення працівника до своїх посадових обов’язків) йому виплачують зарплату.
При цьому у працівника «на руках» залишаються відпускні за дні навчальної відпустки, які не використані працівником і в результаті завчасного виходу на роботу з цієї відпустки припадають на його робочі дні.
Чому? Для відрахування уже виплачених відпускних за дні навчальної відпустки, що не використані, немає правових підстав.
Дивіться, єдина норма, в якій зазначено про відрахування відпускних, міститься у ст. 22 Закону № 504/96. Проте в ній йдеться про відпустки, надання яких прив’язано до робочого року, тобто про щорічні відпустки. Тоді як надання навчальної відпустки прив’язано до навчального року (ч. 6 ст. 216 КЗпП, ч. 6 ст. 15 Закону № 504/96).
Отже, норми ст. 22 Закону № 504/96 про відрахування відпускних поширюються виключно на щорічні відпустки і не стосуються навчальної відпустки (див. лист Мінсоцполітики від 28.12.16 р. № 1820/0/101-16/284). Виходить, що і підстав для стягнення з працівника відпускних за дні навчальної відпустки, що не використані, немає.
Підіб’ємо підсумки. Працівник може завчасно вийти на роботу з навчальної відпустки (на думку Мінсоцполітики — за погодженням з роботодавцем). Проте в такому разі за робочі дні, які згідно з наказом були б для нього днями такої відпустки, він отримає подвійну оплату — зарплату і відпускні.
