Скажемо відразу — усе залежатиме від причини, що змусила постачальника «роздвоїти» товар у ПН.
Нагадаємо: номенклатура товару, як і код товару згідно УКТ ЗЕД, є обов’язковими реквізитами ПН (п.п. «е» та п.п. «і» п. 201.1 ПКУ).
Неточності, допущені в таких реквізитах, податківці розцінюють як порушення порядку заповнення ПН. Відповідно, ПН, заповнена з порушенням вимог ст. 201 ПКУ, не надає права покупцеві на включення суми ПДВ до податкового кредиту (ПК).
Водночас ні п. 201.1 ПКУ, ні форма самої ПН, ні Порядок № 1307* не роз’яснюють, як саме зазначати номенклатуру товару в ПН.
* Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.15 р. № 1307.
Податківці наполягають на тому, щоб текст у гр. 2 ПН (листи ДФСУ від 29.06.17 р. № 873/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 26.10.17 р. № 2391/6/99-99-15-03-02-15/ІПК):
• відповідав формулюванню в первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів
• і не містив інших даних.
Крім того, на думку контролерів, відомості про товар у гр. 2 ПН повинні відповідати (первинним) документам (категорії 101.16 ЗІР ДФСУ):
• на усіх етапах постачання до кінцевого споживача;
• що підтверджує придбання цього товару таким продавцем.
Тому фіскали строго звіряють при перевірках дані в гр. 2 ПН, що ідентифікують товар, і в первинці з метою виявлення нестикувань.
Якщо найменування товару в ВН і в ПН не збігається. Таке може статися, якщо постачальник, заповнюючи ПН:
• або припустився помилки в найменуванні товару;
• або не прописав його повністю відповідно до номенклатури, зазначеної в ВН. Наприклад, щось додав (конкретизував) або, навпаки, трохи скоротив.
У такому разі податківці наполягатимуть на тому, що ПН була заповнена неправильно (не відповідно до первинного документа). Як наслідок, захочуть виключити таку ПН з ПК покупця.
Щоб не піддавати контрагента ризику, постачальникові слід привести ПН у відповідність з ВН.
Якщо найменування товару у ВН і в ПН ідентичне. Але! При цьому товар у ПН розбитий на кілька рядків.
Наприклад, постачальник вимушений був розділити товар у ПН на дві позиції, оскільки частина такого товару зроблена на території України, а інша — імпортного походження.
Нагадаємо: якщо поставляється товар, увезений на митну територію України, то постачальник зобов’язаний поставити відмітку «Х» у гр. 3.2 «ознака імпортованого товару» ПН.
Відповідно, і код УКТ ЗЕД у ПН у такого товару повинен буде містити в собі не 4 знаки (як для товарів вітчизняного виробництва), а 10 знаків (п.п. «і» п. 201.1 ПКУ).
А ось форма видаткової накладної цього не вимагає. Тому розділяти її на два рядки не обов’язково.
Виходить, продавець заповнив документи правильно? Формально, так. Адже при цьому він не порушував вимог ні п. 201.1 ПКУ, ні Порядку № 1307 (ср. ). Тобто така «роздвоєна» ПН не може позбавити покупця права сформувати ПК за операцією.
Водночас завжди існує ризик, що при перевірці контролери, виявивши розбіжність між даними ВН і ПН, чіплятимуться до останньої.
Тому щоб не створювати проблем покупцеві, бажано не допускати розбіжностей між даними ВН і ПН.
Ну а якщо це вже трапилося — постаратися виправити ситуацію.
Найлегше буде, на наш погляд, відкоригувати ПН за допомогою розрахунку коригування (п. 192.1 ПКУ). Водночас ніхто не забороняє замінити ВН.
