Дохід посередника-ППЄПа
Розпочнемо з того, що зараз є п. 292.4 ПКУ, де чорним по білому зазначено, що в разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом єдиноподатника є тільки сума винагороди повіреного (агента).
Виходить, що за всіма правилами до «прибуткової» графи 2 Книги обліку повинна потрапляти тільки винагорода єдиноподатника-посередника.
Та ба! Податківці знову оригінальні й вимагають*, щоб:
* Листи ДФСУ від 11.05.18 р. № 2101/Д/99-99-14-05-01-14/ІПК та ГУ ДФС в Одеській області від 04.04.18 р. № 1362 /ІПК/15-32-13-01-09 (далі — ІПК № 1362), роз’яснення в категорії 107.07 ЗІР ДФСУ.
• єдиноподатник у Книзі обліку (у прибутковій графі 2) зазначав усю суму, отриману до каси або на поточний рахунок за посередницьким договором, у тому числі «транзитні» кошти, що належать замовникові;
• при заповненні декларації єдиноподатник у дохід ставив не все отримане за посередницьким договором, а тільки посередницьку винагороду (як сказано у зазначеному вище п. 292.4 ПКУ)!
До такого підходу є низка запитань.
По-перше, дані з Книги обліку доходів не збіжаться з даними декларації єдиноподатника. Але наскільки це правильно? Адже Книгу якраз і ведуть для того, щоб на її підставі заповнювати декларацію (п. 8 Порядку № 579**).
По-друге, у графах 2 — 6 Книги відображається дохід від підприємницької діяльності, який оподатковується єдиним податком (п. 6 Порядку № 579). Але «транзитні» суми:
1) не є доходом єдиноподатника-посередника;
2) не оподатковуються єдиним податком!
І нарешті, по-третє, навіщо, запитується, такі танці з бубном, якщо «транзитні» суми все одно ніде «не зіграють» (вони не ввійдуть ні до річного доходу спрощенця для порівняння з лімітом, ні до мільйонного критерію для можливості роботи без РРО — лист ДФСУ від 14.12.17 р. № 2990 /О/99-99-13-01-02-14/ІПК)?
Але все це не зупиняє податківців, що пильнують за дотриманням касової дисципліни.
Відсутність запису про «транзитну» готівку (не плутати з безготівковими надходженнями) в Книзі обліку податківці трактуватимуть як її неоприбуткування.
А це вже «світить» 5-кратним (!) штрафом за неоприбуткування готівки (лист ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 20.03.18 р. № 1138 /ІПК/09-19-13-02-12-2)!
Отже, якщо ви отримуєте «транзитні» кошти у вигляді готівки, однозначно чиніть так, як говорять податківці (записуйте до Книги весь дохід).
Якщо ж гроші вам надходять на банківський рахунок (безготівкою), питання коштує набагато дешевше. Максимум 136 грн. за ст. 1641 КпАП за неналежне ведення обліку доходів (якщо записувати до Книги тільки свою винагороду). До того ж можливість його застосування під великим знаком питання, оскільки Книгу ми вестимемо суворо згідно з п. 292.4 ПКУ. Тому у випадку з безготівкою, вважаємо, цілком можна в доходи ставити тільки свою винагороду.
Інше запитання: навіщо йти на конфронтацію з податківцями, якщо це нічого не коштує?
Далі, звісно, може виникнути бажання відмінусувати «транзитні» суми в момент перерахування їх замовникові (комітентові), щоб дані Книги і декларації єдиноподатника не відрізнялися.
У «свіжому» листі ДФСУ від 11.05.18 р. № 2101/Д/99-99-14-05-01-14/ІПК контролери пропонують суми готівкових коштів, які належать комітенту, відображати у графі 3 Книги. Формально для цього немає підстав, оскільки в ній записи робляться тільки в разі повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (п. 5 п. 292.11 ПКУ). У нашому випадку жодна з цих підстав не підходить, проте рекомендаціями контролерів можна скористатись.
Платники ПДВ можуть піти за аналогією із загальносистемниками і відображати перерахування (виплати) комітентові як витрати. Тобто робити запис у графі 3 розділу II Книги обліку. Адже загальносистемникам-комісіонерам ДФСУ пропонує «транзитні» кошти прибирати через витрати (роз’яснення в категорії 104.08 ЗІР ДФСУ).
«-» у безприбутковий день
Податківці не сперечаються, що «мінусові» записи і повернення доходу можна показувати в Книзі, якщо цього дня підприємець отримав дохід, що перекриває такі «мінуси».
Якщо ж дохід у якийсь день не «капнув», але ви хочете, наприклад, виправити помилку, допущену раніше (зменшити дохід) або повернути гроші покупцеві у зв’язку з розірванням договору, податківцям може не сподобатися такий запис. На цю думку наштовхує ІПК № 1362 і консультація в категорії 107.07 ЗІР ДФСУ.
Аргументи ДФСУ:
1) Книга обліку доходів заповнюється тільки в ті дні, коли отримано дохід;
2) підсумок у графах 4 і 6 Книги не може бути від’ємним.
Але ми з фіскалами категорично не згодні! І ось чому.
Виправлення помилки. Якщо йдеться про виправлення помилково завищеного доходу, то в цьому випадку до Книги записують новий рядок з тією датою, коли була допущена помилка. Тому наявність або відсутність доходу в день виправлення ролі взагалі не відіграє жодної!
У графі 2 зазначають суму доходу, яку потрібно відняти зі знаком «-» (ч. 3 п. 3 Порядку № 579). Так само зменшують значення в графах 4 і 6 Книги (зі знаком «-»).
Заповнювати ці графи зі знаком «-» при виправленні помилок цілком допустимо, адже ці дані потім підсумовуються з помилковим рядком Книги. У результаті за той день, у якому допущена помилка, підсумок за графами 2, 4 і 6 усе одно буде додатним.
Фіскали рекомендують (тобто це необов’язково) при виправленні помилки в Книзі складати довідку довільної форми, в якій розкривати суть помилки. І не забудьте засвідчити виправлення в Книзі своїм підписом (зрозуміло, біля виправлення).
Повернення доходу. Знову-таки, на якій підставі в категорії 107.07 ЗІР ДФСУ податківці стверджують, що записи в графах 4 — 6 Книги взагалі не можуть бути від’ємними?
Як ми вже з’ясували, при виправленні помилок — можуть.
А при поверненні грошей покупцям?
Наприклад, якщо сьогодні ви отримали 3000 грн. від одного покупця (графа 2) і віддали їх як повернення іншому (графа 3) — податківці вважають, що все гаразд — записи в графах 4 і 6 будуть нульовими.
Ну а якщо ці ж 3000 грн. підприємець уніс на поточний рахунок, а через тиждень повернув їх тому ж покупцеві у зв’язку з поверненням товару (іншого доходу в цей день не було): невже йому не можна заповнити графу 3 у день повернення грошей та отримати «-» у графах 4 і 6 Книги обліку доходів? Це ж абсурд! Та й у Порядку № 579 прямої заборони із цього приводу немає.
Той факт, що Книга заповнюється тільки в день отримання доходу, не забороняє заповнювати її і в інші дні, якщо в цьому є потреба: наприклад, при поверненні грошей контрагентові згідно з п. 5 п. 292.11 ПКУ. Інакше навіщо взагалі в Книзі обліку доходів є графа 3?
Тобто вважаємо, що повернення можна показувати в безприбутковий день, при цьому записи в графах 4 — 6 Книги все-таки можуть бути від’ємними.
При цьому «поворотний» запис обов’язково має бути підтверджений документально. Діє принцип: «чим більше підтвердних документів, тим краще».
У такому випадку можуть стати у пригоді (п.п. 5 п. 292.11 ПКУ):
• платіжне доручення про повернення грошей покупцеві;
• претензія щодо якості, угода про розірвання договору;
• товарно-транспортна накладна.
