Теми статей
Обрати теми

Програмне забезпечення від нерезидента

Солошенко Людмила, податковий експерт
Сьогодні багато програм можна купити по-сучасному — через Інтернет, у тому числі й у нерезидента. Найчастіше вони потрібні для діяльності (кінцевого використання). Якими документами підтвердити цю операцію і як її відобразити в обліку?

«Програмна» первинка

Як правило, «програмну» інтернет-покупку супроводжує ліцензійний договір в електронному вигляді. Зазвичай цей договір розміщується на сайті продавця, причому найчастіше разом з інвойсом (рахунком на оплату). До речі, про те, що ЗЕД-договори можуть укладатися в електронній формі, сьогодні прямо говорить і Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р. № 959-ХII.

Ну а ще про те, що письмовий ЗЕД-договір не обов’язковий (законодавством України таку вимогу не встановлено), а допускається його складання в електронній формі (у тому числі на продажі через Інтернет) — шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями чи іншим способом, зокрема, шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, твердять і податківці (категорія 114.09 ЗІР ДФСУ).

При цьому для придбання програмного продукту, як правило, достатньо оплатити рахунок (інвойс), після чого отримати ключ активації (код або посилання для скачування програми). Інших документів (наприклад, акта приймання-передачі) у такому разі не оформляють. Та й, правду кажучи, в цьому немає необхідності. Адже підтверджувати оплату будуть банківські документи, що фіксують факт цієї операції, зокрема, платіжні документи, банківські виписки (лист ДФСУ від 24.05.17 р. № 320/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

А якщо є оплачений інвойс (рахунок-фактура), складений у тому числі в електронній формі, то й без акта приймання-передачі можна обійтися.

Про це говорить Мінфін у листі від 16.02.17 р. № 31-11410-06-5/4339. Податківці, своєю чергою, погоджуються з тим, що при ЗЕД-відносинах виконання робіт (надання послуг) оформляють не тільки актом, а й іншим документом, передбаченим договором (категорія 114.02 ЗІР ДФСУ). Тому придбання програми підтвердять: електронний договір, оплачений інвойс і власне платіжка.

Хоча, за великим рахунком, достатньо мати лише платіжку та інвойс (що замінює собою договір).

Валютні моменти, ЗЕД-контроль

Оскільки за програму сплачуємо інвалютою, то звернемо увагу на валютні моменти.

Передусім нагадаємо, що розрахунки між резидентами та нерезидентами в межах торговельного обігу здійснюються тільки в інвалюті у безготівковій формі через уповноважені банки (ст. 7 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.93 р. № 15-93).

А от розраховуватися за ЗЕД-договорами за допомогою корпоративних платіжних карток підприємствам/підприємцям заборонено (п. 8.3 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.03 р. № 492; категорія 114.02 ЗІР ДФСУ). Зокрема, сумнів щодо можливості проведення розрахунків через КПК за товари/роботи/послуги, що придбавалися на іноземних інтернет-сайтах, висловлюють і податківці, перевідсилаючи до НБУ (лист ДФСУ від 13.06.18 р. № 2584/6/99-99-15-01-01-15/ІПК).

Та все ж якщо вам вдасться провести оплату з КПК, то, за великим рахунком, будь-яких серйозних санкцій у цьому випадку не передбачено.

Ну а ще у сфері ЗЕД «передоплачені» імпортні операції (тобто такі, що здійснюються на умовах «відстрочення постачання» імпортних товарів/робіт/послуг) підлягають валютному контролю. Для завершення таких операцій (тобто ввезення товарів, виконання робіт, надання послуг) відводиться граничний строк — 180 днів (ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. № 185/94-ВР). Інакше за прострочення 180-денного строку ЗЕД-розрахунків нараховується пеня у розмірі 0,3 % вартості неодержаного імпорту.

Зважаючи на це постає запитання: яким чином придбання через Інтернет знімається з валютного контролю та контролюється граничний строк імпортної операції — 180 днів?

Податківці, на жаль, ухилилися від прямої відповіді на запитання, переадресувавши його до НБУ (лист ДФСУ від 13.06.18 р. № 2584/6/99-99-15-01-01-15/ІПК, категорія 114.02 ЗІР ДФСУ).

Для зняття операції з валютного контролю необхідно пред’явити банку «імпортопідтвердний» документ — рахунок (інвойс). Ну а враховуючи, що придбання через Інтернет, власне, і супроводжується оплатою рахунка (інвойсу), проблем з його наявністю бути не повинно.

Отже, фактично банк поставить і відтак зніме операцію з валютного контролю, щойно ми надамо йому рахунок (інвойс). Причому копії підтвердних документів, у тому числі рахунка (інвойсу), можна подати до банку в електронному вигляді каналами «клієнт-банк», «клієнт-інтернет-банк» (п. 1.12 Інструкції № 136*).

* Інструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затверджена постановою Правління НБУ від 24.03.99 р. № 136.

Бухоблік

У бухгалтерському обліку програму, придбану для кінцевого використання, зараховують до нематеріальних активів (НМА) та відображають на субрахунку 127 «Інші нематеріальні активи».

А ось субрахунок 125 «Авторське право та суміжні з ним права» використали б у тому разі, якби на програму придбали виключні майнові права (тобто придбали її як об’єкт права інтелектуальної власності).

З місяця, наступного за місяцем уведення програми в господарський оборот, за нею починають нараховувати амортизацію протягом строку корисного використання (п. 29 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»). При цьому строк корисного використання програми підприємство встановлює самостійно з урахуванням правовстановлюючого документа (ліцензійного договору), при зарахуванні програми на баланс (пп. 25, 26 П(С)БО 8).

А ось НМА з невизначеним строком корисного використання у бухгалтерському обліку амортизації не підлягають (п. 25 П(С)БО 8). Тому з метою нарахування амортизації такий строк краще встановити самостійно.

Амортизацію НМА нараховують тими самими методами, що й амортизацію основних засобів (п. 27 П(С)БО 8), у більшості випадків — прямолінійним методом.

Суму нарахованої амортизації відносять у бухобліку на витрати за напрямами витрат (Дт 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 133) або відображають у складі капінвестицій (Дт 15 — Кт 133) — наприклад, при використанні НМА у будівництві (спорудженні) основних засобів. Амортизацію припиняють з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта НМА (п. 30 П(С)БО 8).

Визначаємо вартість програми. Оскільки програму купуємо за валюту, то постає запитання: за якою вартістю оприбутковувати ПЗ?

У такому разі валютний еквівалент вартості програми перераховуємо в гривні за правилами пп. 5, 6 «валютного» П(С)БО 21. Тобто для перерахунку в гривні вартості купленої програми використовуємо валютний курс НБУ, що діяв на дату першої події з придбання (оплати/отримання).

Тому:

• якщо першою виявилася передоплата за програму (оплата нерезиденту — як у нашому випадку у разі придбання через Інтернет), то вартість програми перераховуємо за курсом НБУ на дату оплати (тобто запам’ятовуємо курс на дату оплати і за таким курсом відобразимо вартість програми при її отриманні);

• якщо першим було отримання програми, вартість програми перераховуємо за курсом НБУ на дату її отримання.

Курсові різниці. Оглядаючись на «валютне» П(С)БО 21, обчислюємо курсові різниці.

Тобто якщо першою подією було:

• перерахування нерезиденту передоплати за програму, то заборгованість нерезидента є немонетарною і перерахунку не підлягає. Тому курсові різниці за нею не виникають, їх не розраховуємо;

• отримання програми від нерезидента, то виникає монетарна (валютна) заборгованість перед нерезидентом. За нею розраховуємо курсові різниці: на дату балансу, а також на дату здійснення операції в її межах або за всією статтею, відповідно до облікової політики (п. 8 П(С)БО 21).

Докладніше про розрахунок курсових різниць див. статтю «Курсові різниці & облікова політика» // «БТ», 2018, № 34-35.

Податок на прибуток

НМА-різниці. Одразу зазначимо, що жодного клопоту в податковому обліку з НМА не буде у малодохідників. Для них об’єктом оподаткування є бухфінрезультат. Тому податкові різниці з розд. III ПКУ (у тому числі щодо НМА) вони не визначають. А ось високодохідники та малодохідники-добровольці зобов’язані вести податковий облік НМА за правилами ПКУ і рахувати різниці для коригування об’єкта оподаткування — бухфінрезультату. Зокрема, при нарахуванні амортизації показувати «амортизаційні» різниці (згідно зі ст. 138 ПКУ)**: збільшувати фінрезультат на бухоблікову амортизацію та зменшувати на податкову.

** А у разі продажу/ліквідації НМА — «продажно-ліквідаційні» різниці.

Навіщо? Щоб у розрахунку об’єкта оподаткування врахувати саме податкову амортизацію.

Зважаючи на це, високодохідники та малодохідники-добровольці в податковоприбутковому обліку програму, куплену для власного користування, зараховують до «податкової» НМА-групи 6 «Інші нематеріальні активи»***.

*** А от якби програму купували як об’єкт права інтелектуальної власності (у бухгалтерському обліку «повісили» на субрахунок 125), її зарахували б до «податкової» НМА-групи 5.

При цьому податкову амортизацію нараховують загалом за правилами, аналогічними бухобліковим (п. 138.2, п.п. 138.3.1 ПКУ). Хоча можливі й відмінності: при нарахуванні податкової амортизації не враховують бухпереоцінки НМА (п.п. 138.3.1 ПКУ); податковій амортизації не підлягають невиробничі НМА та їх ремонти/поліпшення (п.п. 138.3.2 ПКУ); у податковому обліку не можна користуватися виробничим методом амортизації (п.п. 138.3.1 ПКУ).

Найчастіше податкову амортизацію нараховують прямолінійним методом, виходячи з «бухоблікового» строку корисного використання НМА, встановленого з оглядкою на правовстановлюючі документи. Інакше у разі, якщо правовстановлюючим документом строк корисного використання НМА не встановлено, його в податковому обліку встановлюють самостійно, проте не менше 2 та не більше 10 років (п.п. 138.3.4 ПКУ).

Податкових різниць за КР немає. Оскільки розрахунки здійснюються у валюті, про всяк випадок скажемо: якщо у бухобліку виникають валютні курсові різниці (КР), вони в загальному порядку візьмуть участь у формуванні бухфінрезультату (об’єкта оподаткування). Оскільки «податкових» коригувань для курсових різниць ПКУ не передбачено, то фінрезультат коригувати не потрібно (лист ДФСУ від 05.12.17 р. № 2843/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

«Нерезидентські» різниці. Щоправда, врахуйте, що в окремих випадках — у разі придбання НМА у «особливих» нерезидентів може виникати необхідність розрахунку «нерезидентських» різниць. Тоді фінрезультат доведеться збільшити:

на 30 % вартості купленої програми, якщо операції з нерезидентом не потрапляють до контрольованих, проте при цьому нерезиденти «особливі» — «з переліків», тобто:

1) з «низькоподаткових» країн (за Переліком, затвердженим постановою КМУ від 27.12.17 р. № 1045) або

2) з особливою організаційно-правовою формою (за Переліком, затвердженим постановою КМУ від 04.07.17 р. № 480). Хоча 30 % різницю показувати не доведеться, якщо витрати з такими нерезидентами зможемо підтвердити за правилом «витягнутої руки» (п.п. 140.5.4 ПКУ);

на суму перевищення договірної (контрактної) вартості купленої програми над ціною, визначеною за правилом «витягнутої руки», — якщо операції з нерезидентом потрапляють до контрольованих (п.п. 140.5.2 ПКУ).

Причому приємно, що контролери врешті-решт погодилися з розрахунком таких «нерезидентських» різниць тільки за підсумками року, тобто коли стане відомо, чи є операції з нерезидентом контрольованими/неконтрольованими. Тому «щокварталу» (тобто за результатами 1 кварталу, півріччя, трьох кварталів) їх розраховувати не потрібно (категорія 102.13 ЗІР ДФСУ).

Податок на репатріацію. І не хвилюйтеся: перераховуючи нерезиденту плату за програму, податок з доходів нерезидента (так званий податок на репатріацію) утримувати не потрібно. Адже виручку нерезидентів (якою є і плата за примірник програми) звільняє від оподаткування п.п. «й» п.п. 141.4.1 ПКУ.

Інша річ, якби сплачували роялті (дохід нерезидента за п.п. «в» п.п. 141.4.1 ПКУ). Тоді утримували б податок на репатріацію за ставкою 15 %, якщо інше не встановлює міжнародний договір. Але це не наш випадок. Адже плата за придбання примірника програми — не роялті (згідно з п.п. 14.1.225 ПКУ). Тому податок на репатріацію не утримується. І до речі, з тим, що не потрібно утримувати податок на репатріацію у разі придбання програмної продукції (ПП) у нерезидента, згодні й податківці (лист ДФСУ від 24.05.17 р. № 320/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

ПДВ

Для ПДВ-обліку операції з ПП є постачанням-придбанням послуг. Місце постачання визначають за «послуговим» п.п. «в» п. 186.3 ПКУ, тобто за покупцем. Оскільки програму купує підприємство (резидент), то у послуг місце постачання «в Україні», і отже, вони є об’єктом обкладення ПДВ.

Проте водночас для ПП встановлено свої правила оподаткування — діє ІТ-пільга за п. 261 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Причому те, що постачання примірників належать до ПП (тобто охоплюються ІТ-пільгою — пільгуються за ІТ-пільгою) і не потрапляють до роялті (які, нагадаємо, взагалі не є об’єктом ПДВ за п.п. 196.1.6 ПКУ), закріплено в «програмному» п. 261 та п.п. 14.1.225 ПКУ.

Отже, виходить, у нерезидента здійснюємо пільгове придбання: придбаваємо ПП, звільнену від ПДВ. Причому спосіб придбання програми: на матеріальних носіях, в електронному вигляді (через електронну пошту, Інтернет), шляхом доступу до програми через хмарні сервіси чи шляхом придбання ключів активації для ПДВ-пільги, значення не має. Оскільки у будь-якому разі операції з ПП звільняються від ПДВ (лист ДФСУ від 16.05.18 р. № 2185/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Тож придбання програми у нерезидента для кінцевого використання звільняється від ПДВ — пільгується. Те саме говорять і податківці (лист ГУ ДФС у м. Києві від 27.11.17 р. № 2710/ІПК/26-15-12-01-18). А заразом звертають увагу на те, що у декларації з ПДВ придбання програми у нерезидента показувати не потрібно, оскільки формою декларації відображення пільгових покупок у нерезидентів не передбачено (лист ДФСУ від 29.06.17 р. № 871/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Тому придбання програми у нерезидента пройде «повз» декларацію. Зважаючи на це, на таку операцію не потрібно оформляти «пільгову» ПН (так, як складають ПН згідно зі ст. 208 ПКУ у разі придбання оподатковуваних послуг у нерезидентів). Тим паче, що «пільгова» ПН не містить суми ПДВ. Тому оштрафувати за нескладання та нереєстрацію таких ПН не вийде.

Приклад. Підприємство придбало у нерезидента програму вартістю $ 1000, необхідну для діяльності — маркетингових цілей (користуватиметься нею як кінцевий споживач). Строк корисного використання, визначений підприємством, — 5 років.

В обліку придбання програми відобразиться так, як показано в таблиці.

Придбання програми у нерезидента

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума,

$/грн.

Дт

Кт

Якщо перша подія — передоплата за програму (курс НБУ — 28,2 грн./$)

1

Перераховано нерезиденту передоплату за програму

371

312

$1000

28200

2

Одержано програму від нерезидента

154

632

$1000

28200

3

Відображено залік заборгованості

632

371

$1000

28200

4

Введено програму в експлуатацію

127

154

28200

5

Нараховано щомісячну амортизацію (28200 грн. : 5 років : 12 місяців)

93

133

470

Якщо перша подія — одержання програми (курс НБУ — 28,5 грн./$)

1

Одержано програму від нерезидента

154

632

$1000

28500

2

Введено програму в експлуатацію

127

154

28500

3

Нараховано щомісячну амортизацію (28500 грн. : 5 років : 12 місяців)

93

133

475

4

На дату балансу відображено курсову різницю (курс НБУ — 28,6 грн./$)

[$1000 х (28,6 грн./$ - 28,5 грн./$)]

945

632

100

5

Перераховано нерезиденту плату за програму (курс НБУ — 28,4 грн./$)

632

312

$1000

28400

6

На дату розрахунків відображено курсову різницю (курс НБУ — 28,4 грн./$)

[$1000 х (28,4 грн./$ - 28,6 грн./$)]

632

714

200

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі