З 20.09.18 р. втратив чинність Закон України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру» від 17.06.99 р. № 758-XIV, який у царині виробництва, експорту, імпорту, оптової та роздрібної торгівлі цукром визначав заходи держрегулювання:
• обмеження обсягів виробництва цукру, що постачається на внутрішній ринок України, квотою «А», граничні розміри якої щорічно визначав КМУ (обсяги виробництва цукру в межах квоти «А» Мінагрополітики розподіляло між цукровими заводами на конкурсних умовах);
• визначення квартальних і місячних обсягів реалізації цукру на внутрішньому ринку;
• встановлення мінімальних цін на цукровий буряк, що постачається для виробництва цукру квоти «А», і мінімальних цін на цукор квоти «А» (щорічно встановлював КМУ за пропозиціями Мінагрополітики, з урахуванням базисної цукристості);
• декларування наявності цукру суб’єктами підприємницької діяльності, які виготовляли цукор і зберігали його для подальшої реалізації, здійснювали оптову/роздрібну торгівлю цукром (згідно з Порядком декларування наявності цукру, затвердженим постановою КМУ від 10.08.11 р. № 851). Тепер усе це в минулому, й ринок цукру «вийшов у вільне плавання».
Також відповідно до зміненої ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції» від 17.07.97 р. № 468/97-ВР тепер заборонено встановлювати обов’язкові мінціни реалізації будь-якої сільгосппродукції вітчизняного виробництва.
