Законом, що коментується, з 15.08.18 р. до ПКУ внесені зміни, насамперед, щодо віднесення фізичних осіб — підприємців (ФОП) до когорти сільгосптоваровиробників (оновлений п.п. 14.1.235 ПКУ) і надання їм права бути платниками єдиного податку (ЄП) групи 4 нарівні з юрособами. Кого це стосується і що практично треба зробити?
Вимоги до претендентів. На жаль, право стати платником ЄП групи 4 дали не всім без винятку ФОП, а лише тим, які (див. новий п.п. »б» п.п. 4 п. 291.4 ПКУ):
1) є фермерськими господарствами (ФГ) сімейного типу;
2) займаються виключно вирощуванням, переробкою та реалізацією власної сільгосппродукції (тобто продукції, що віднесена до груп 1 — 24 УКТ ЗЕД);
3) займаються вирощуванням сільгосппродукції за місцем своєї податкової адреси. Хоча продавати свою вирощену продукцію ФГ можуть де завгодно.
Якщо читати буквально, то виходить, що бути платником ЄП групи 4 можуть саме ФОП, які вирощують продукцію тільки на присадибних ділянках. Адже податкова адреса фізособи згідно з п. 45.1 ПКУ — це місце проживання (житло) фізособи.
На наш погляд, законодавець мав на увазі не це. Оскільки таке трактування взагалі унеможливить для ФОП обрання ЄП групи 4. Крім того, об’єктом оподаткування сільгоспЄП, як і раніше, є також земля, що перебуває у користуванні ФГ (п. 2921.1 ПКУ). А такі землі будуть точно знаходиться не за податковою адресою аграрія…
Хоча як саме податківці будуть дивитися на цю вимогу, покаже тільки час і їх роз’яснення;
4) не використовують працю найманих осіб. Вважаємо, що ця заборона стосується виключно випадків використання праці найманих працівників на умовах трудового договору (контракту). Це узгоджується з положеннями оновленого п.п. 164.2.2 ПКУ (див. нижче). Отже, за необхідності, ФГ може укладати з фізособами цивільно-правові (ЦП) договори (договори підряду чи договори про надання послуг);
5) мають площу сільгоспугідь та/або земель водного фонду, що перебувають у власності та/або користуванні членів ФГ (наприклад, взяті в оренду), не менше 2 га і не більше 20 га.
Тільки ФОП, які відповідають усім цим вимогам, ну і, звісно, не мають на 1 січня звітного року податкового боргу (п.п. 291.51.3 ПКУ), можуть стати платником ЄП групи 4. Дотримуватися перелічених критеріїв потрібно протягом усього періоду перебування на ЄП групи 4. Інакше доведеться перейти на ЄП групи 3 або загальну систему і сплатити ЄП у розмірі 25 % річної суми податку за кожний квартал, протягом якого ФОП неправомірно перебував на ЄП (п.п. 298.8.6 ПКУ).
Процедура переходу і правила роботи. Правила переходу ФОП на ЄП групи 4 відрізняються від правил, установлених для юросіб. Так, можуть стати платником ЄП групи 4:
1) новостворені ФОП — у рік держреєстрації (п.п. 291.4.7 ПКУ). Для цього слід подати заяву на реєстрацію: або разом з реєстраційними документами або до закінчення місяця, в якому відбулася держреєстрація. Процедура переходу на сільгоспЄП у дечому схожа процедурі реєстрації новоствореного ФОП платником ЄП груп 1 — 3 (п. 294.4 та новий п.п. 298.8.5.ПКУ).
Незрозуміло тільки, про яку саме заяву йде мова. У діючій на сьогодні формі заяви на реєстрацію платником ЄП (затверджена наказом Мінфіну від 20.12.11 р. № 1675) немає граф, які б стосувалися платників ЄП групи 4.
Крім заяви, ФОП, яка бажає стати платником ЄП, має подати протягом 20 календарних днів своїм податківцям загальну декларацію з ЄП групи 4 та додаток до неї з відомостями про наявність земельних ділянок (абзац сьомий п. 298.8 ПКУ).
Звертаємо увагу: новоспечені ФОП, які набули статусу платника ЄП групи 4, уперше сплачують податок протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового кварталу, в якому вони стали платником ЄП (п.п. 295.9.3 ПКУ);
2) діючі ФОП — з початку нового звітного року. Щоб стати платником ЄП, вони подають ті самі документи, що і при переході на ЄП групи 4 при реєстрації (декларацію і додаток) до 20 лютого поточного року (оновлений п.п. 298.8.1 ПКУ). Якщо ж наступного року цього не зробити — контролюючий орган анулює реєстрацію єдиноподатником (п.п. 5 п. 299.10 ПКУ).
Правила заповнення цієї звітності і сплати сільгоспЄП такі самі, як і для юросіб (детально про це — у «БТ», 2018, № 4).
Відмова від ЄП. Тепер у ПКУ прямо прописано, що платник ЄП групи 4 (юрособа чи ФОП) має право добровільно відмовитися від ЄП і перейти на сплату інших податків (п.п. 298.8.7 ПКУ). Щоб це зробити, потрібно подати заяву про відмову чи перехід в іншу групу ЄП. Конкретного строку для її подання не визначено. Але відомо, що після її подання ФОП позбавлять статусу платника ЄП групи 4 з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому подана заява. Тож подавати таку заяву треба до початку того кварталу, з якого ФОП не бажає бути платником ЄП 4 групи. Також єдиноподатникові доведеться сплатити ЄП за поточний рік (у розмірі 25 % річної суми податку за кожний квартал перебування на ЄП групи 4) і відповідно уточнити раніше нарахований податок.
Повернутися на ЄП як юрособи, так і ФОП зможуть не раніше ніж через два календарні роки після добровільної відмови від ЄП групи 4 (п.п. 298.8.8 ПКУ). Тому перед тим як добровільно відмовлятися від сільгоспЄП, слід гарно над цим поміркувати.
РРО. ФОП, які стануть платниками ЄП групи 4, отримують не тільки звільнення від сплати ПДФО, земельного податку і рентної плати за спецводокористування, а й від використання РРО. Правила звільнення ті ж, що й для звичайних ФОП — платників ЄП груп 2 — 3. Тобто застосовувати РРО обов’язково тільки після отримання доходу в розмірі більше 1 млн грн. (нова редакція п. 296.10 ПКУ).
СільгоспЄП і ПДФО. ФОП, які стануть платниками ЄП групи 4, не визнаються податковими агентами в частині сплати ПДФО і ВЗ із доходу за ЦП-договорами. Таке звільнення їм дає абзац другий п. 297.3 та п.п. 164.2.2 ПКУ. Однак обов’язок декларувати цю виплату нікуди не дівся, тобто показувати нарахування такого доходу у формі № 1ДФ все одно треба. Сплачувати ПДФО/ВЗ у цьому випадку буде отримувач доходів після подання декларації про доходи за результатами звітного року (п.п. 164.2.2 ПКУ).
ФГ-новації. ФГ сімейного типу без статусу юрособи (тобто ФОП) може бути засновано не тільки на підставі договору, а й на підставі декларації про створення ФГ.
При цьому декларацію використовують лише ті сімейні ФГ, які створено однією фізособою. Інші, як і раніше, застосовують договір. До речі, типові форми договору (декларації) про створення сімейного ФГ має затвердити Мінагрополітики.
ЄСВ. Передбачається також надання сімейним ФГ держпідтримки у вигляді часткової сплати ЄСВ (від 10 % до 90 % мінімального страхового внеску) протягом 10 років за членів/голову сімейного ФГ. Порядок надання такої підтримки має затвердити Кабмін. Коли він з’явиться, тоді про нього й поговоримо.
Інші зміни. Закон, що коментується, «протягнув» у ПКУ й інші зміни, що не стосуються сільгоспЄП, а саме:
• ПДФО і ВЗ з орендної плати за земельні паї слід перераховувати за місцезнаходженням таких паїв (пп. 168.4.4, 168.4.5, 168.4.9 ПКУ);
• звільнено від ПДФО кооперативні виплати члену обслуговуючого кооперативу, а також розмір паю, що повертається такому члену (п.п. 165.1.48 ПКУ);
• плата за користування землею за договором емфітевзису буде оподатковуватися як за договором оренди. Тобто за правилами, прописаними у п. 170.1 ПКУ;
• ставка 0 % (замість звільнення від ПДВ) буде застосовуватися тепер і при реекспорті продуктів переробки, отриманих від здійснення операцій давальницької переробки сировини нерезидента (п.п. «б» п.п. 195.1.1 ПКУ);
• за лісові землі їх власник сплачуватиме не тільки рентну плату у вигляді лісового збору, а й окремо земельний податок (п. 273.1 ПКУ).
