Теми статей
Обрати теми

Вносимо готівку до каси банку: пастки фіскалів

Павленко Олексій, податковий експерт
На прохання директора, що їхав у відрядження, працівник уніс до каси банку для зарахування на рахунок підприємства суму поворотної фінансової допомоги. Під час перевірки розрахункових операцій податківці почали «розкручувати» цю ситуацію. Вони, заявляючи, що в особі працівника цю готівку одразу отримало підприємство, інкримінують підприємству неоприбуткування цих грошей і застосовують штрафні санкції. Наскільки це правомірно і на що звертати увагу в таких ситуаціях — давайте обговоримо.

Одразу зазначимо, що такі факти насторожують, оскільки є низка ситуацій (і схем — щоб не застосовувати РРО), коли працівник підприємства одержує готівку від третіх осіб і за їх дорученням уносить такі кошти в касу банку для зарахування на рахунок підприємству. Дуже сподіваємося, що ці «наїзди» не стануть на практиці системними.

Теорія

Із норм Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.17 р. № 148 (далі — Положення № 148), випливає, що практично всі операції з готівкою підприємства повинні проводитися (оприбутковуватися/витрачатися) через касу підприємства.

Винятком є, хіба що, випадки, про які йдеться в п. 20 розд. ІІ Положення № 148: коли фізичні особи — довірені особи підприємств/установ знімають для господарських цілей готівку з поточного рахунку із застосуванням корпоративної або особистої платіжної картки. У цій нормі прямо зазначено, що такі готівкові кошти використовуються за призначенням «без оприбуткування їх у касі» (але — з подальшим звітуванням і здаванням до каси невитраченого залишку).

У світлі цієї теми нас цікавить низка термінів, що використовуються в Положенні № 148.

Наприклад, для нашого випадку може мати значення те, що термін «готівкова виручка» (п.п. 4 п. 3 розд. І Положення № 148) охоплює суму фактично одержаної готівки, як від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), так і від операцій, не пов’язаних безпосередньо з реалізацією продукції та іншого.

А термін «оприбуткування готівки» визначений як проведення госпсуб’єктами обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі* (п.п. 18 п. 3 розд. І Положення № 148).

* Або — у книзі обліку доходів і витрат/книзі обліку доходів/фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції (залежно від конкретного суб’єкта й ситуації).

У п. 11 розд. ІІ Положення № 148, що безпосередньо стосується оприбуткування готівки, зазначено: готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.

Також у цій нормі зазначено, що оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням касових ордерів та веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Попутно нагадаємо, що п. 12 розд. ІІ Положення № 148 зобов’язує госпсуб’єктів затвердити порядок оприбуткування готівки в касі (водночас жодних санкцій за його незатвердження законодавство не передбачає).

Ну і нагадаємо, що за неоприбуткування (неповне, несвоєчасне оприбуткування) готівки в касі підприємства згідно з Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. № 436/95 застосовується (податківцями) штраф у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Розбір «польотів»

Звертаємо увагу, що у згаданому п. 11 Положення № 148 йдеться про оприбуткування готівки, яка надходить до кас. Тобто, якщо читати буквально, то, коли готівка до каси не надходить, то й оприбутковувати її ніби як не потрібно. Проте навряд чи, відштовхуючись тільки від цього формального факту, можна відбитися від звинувачень у неоприбуткуванні готівки. Фіскали (оскільки вони тут працівника прирівнюють до підприємства) напевно заявлять, що в цій ситуації готівка повинна була надійти до каси, але цього не відбулося, мовляв, унаслідок порушення працівником операцій з готівкою підприємства.

А тепер давайте проаналізуємо обґрунтованість такого «наїзду».

Чия готівка і від якої особи платіж. Той факт, що не сам директор, а інша особа (працівник) здає грошові кошти до каси банку, ще не говорить про те, що вона вносить кошти підприємства і що в цьому випадку діє саме як працівник, який необачно поніс гроші до банку повз касу. Тобто для того, щоб оцінити, наскільки обґрунтованим є звинувачення в неоприбуткуванні, важливо зрозуміти, від чийого імені і в чиїх інтересах діяла фізична особа (вона ж — працівник підприємства), коли вносила отримані від іншої фізичної особи (вона ж — директор) готівку-фіндопомогу до каси банку.

У цій ситуації очевидно, що директор виступав не від імені підприємства, а від свого імені (як друга сторона в договорі з підприємством). І що він, як звичайна фізична особа, передавав гроші працівникові й доручав йому внести їх до каси банку (на поточний рахунок підприємства) теж — як звичайній фізичній особі, а не як працівникові. Отже, працівник, беручи гроші від директора, не виконував своїх трудових функцій, і він не був (і не міг бути) уповноважений підприємством ані на приймання грошей від фізичної особи (яка «геть випадково» була водночас і директором цього підприємства), ані — на здачу цих грошових коштів до каси підприємства. Тому фіскали тут зовсім не мають слушності, фактично прирівнюючи працівника до підприємства.

Тут важливим є той факт, що під час передання грошей працівнику вони не перейшли в розпорядження підприємства (цей перехід відбувся тільки у той момент, коли цю суму було зараховано на поточний рахунок підприємства). Та й до цього моменту особисті готівкові кошти директора не перетворилися, лежачи в його кишені, «по щучому велінню» на кошти підприємства. Тому оприбутковувати в касу не було чого…

Для того щоб фіскали не «наїжджали», у цій (та схожій) ситуації є сенс оформляти просту письмову довіреність, складену директором як звичайною фізособою (а не як представником підприємства). Довіреність буде оформлено на фізичну особу, яка внесла гроші, у тому, що перша довіряє останній внести від її імені до каси банку суму фінансової допомоги підприємству (або суму фіндопомоги, що повертається підприємству). Зауважимо, що в цій ситуації не має значення — сума фіндопомоги надавалася підприємству чи поверталася йому.

Наведемо нижче зразок такої довіреності.

img 1

Як правило, у таких довіреностях зазначають ще й паспортні дані довірителя і повіреного, проте Мін’юст роз’яснює**, що законодавство таких вимог не містить.

** http://old.minjust.gov.ua/20083.

За наявності письмової довіреності можна набагато впевненіше говорити податківцям, що ця готівка до каси підприємства не надходила і не повинна була надходити взагалі, оскільки сума пройшла між фізичними особами, жодна з яких у цій операції не діяла від імені підприємства, отже, звинувачення в неоприбуткуванні цих коштів у касі підприємства (до внесення їх до каси банку) є цілком безпідставними.

Платіжні документи. Зауважимо, що за таких ситуацій дуже важливу роль відіграє оформлення платіжного документа при внесенні готівки до каси банку — «Заяви на переказ готівки»*** (далі — Заява).

*** Додаток 9 до Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 25.09.18 р. № 103

Зіпсувати ситуацію можуть некоректні формулювання, допущені в реквізитах «Платник» і «Призначення платежу» такої Заяви. І хоча Квитанція від цієї Заяви в цьому випадку до підприємства потрапити не повинна (її працівник має віддати директорові), але згадані реквізити фігуруватимуть у виписці банку, що підтверджує зарахування цієї готівки на поточний рахунок підприємства, і можуть призвести до схожих суперечок із фіскалами у разі перевірки.

Ідеальний варіант, коли в реквізиті «Платник» було зазначено: /П. І. Б. директора / «через» / П. І. Б. працівника/. А у реквізиті «Призначення платежу» — «Поворотна фінансова допомога».

Але якщо в реквізиті «Платник» зазначено тільки П. І. Б. працівника або — що набагато гірше — підприємство «через» працівника, тоді проблеми дуже ймовірні. Додати неприємностей може й некоректне «Призначення платежу» (наприклад, «Виручка підприємства»).

Хоча за наявності довіреності (та/або договору доручення) можна стверджувати, що фізична особа (в іншій іпостасі — працівник) у банку помилилася реквізитами під час оформлення Заяви. Головне при цьому — щоб рештою документів чітко підтверджувалося, що вносилася готівка не підприємства, а фізичної особи (директора) як платіж за договором про надання фіндопомоги (який теж потрібно мати у письмовій формі, щоб пред’явити перевіряючим). Крім того, у разі таких помилок у реквізитах ще дуже бажано, щоб у підприємства був письмовий документ від працівника, але саме — як від звичайної фізособи, який повідомляє про неправильне(ні) формулювання, допущене(ні) в «Заяві» (та банківській виписці), і що сповіщає підприємство про те — яким має(ють) бути правильне(ні) формулювання. Проте датовано такий документ має бути раніше, ніж податківці почали свою перевірку.

У зв’язку з цим нагадаємо, що після здійснення платежу зміни в реквізитах платіжних документів можна провести вже без участі банку — за погодженням платника і одержувача (див. про це у листах НБУ від 26.09.05 р. № 25-113/1506-9580 та від 09.06.11 р. № 25-111/1438-7141).

Насамкінець зауважимо: це «ноу-хау» фіскали намагаються застосовувати на практиці не вперше, тож будьте уважні та обережні при внесенні працівниками «чужих» коштів до каси банку, причому — у різноманітних ситуаціях. Оформляйте документи ретельно і навчіть працівників не лише писати «потрібне» в Заяві, а й правильно відповідати в таких ситуаціях на запитання перевіряючих.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі