Стандартна невдячність свіжовивченого
юриста: виграв суд у роботодавця,
який оплатив його навчання, і довів,
що нічого відшкодовувати йому не повинен*
Це ↑— було. А тепер ↓ — про податки
Податки при формальному профнавчанні
У першу чергу, необхідно зазначити, що податкове законодавство в положеннях, що регулюють питання віднесення до витрат коштів, витрачених роботодавцем на навчання, оперує терміном «навчальний заклад ». Але трудове та цивільне законодавство щодо цього питання оперують більш широким формулюванням — «навчальний заклад, підприємство, установа, організація, що надають освітню послугу».
На нашу думку, навчальним закладом для цілей податкового законодавства є підприємство, установа, організація, які надають освітню послугу, якщо в результаті такого навчання видається документ про освіту.
Податкові наслідки для роботодавця
Роботодавець може віднести витрати на навчання працівника в навчальному закладі до складу витрат на підставі п/п. 140.1.3 ПКУ за сукупністю таких умов:
— працівнику, який пройшов навчання, видається сертифікат про освіту у навчальному закладі (вітчизняному чи закордонному);
— отримання такої освіти та відповідно документа про освіту є необхідною умовою для ведення господарської діяльності платника податку;
— роботодавець уклав письмовий договір (контракт) із працівником із застереженням про відпрацювання працівником у роботодавця після закінчення навчального закладу та отримання спеціальності (кваліфікації) не менше трьох років.
Однак у разі розірвання зазначеного письмового договору (контракту) податкове законодавство зобов’язує роботодавця збільшити дохід у сумі фактично здійснених ним витрат на навчання та/або професійну підготовку, які були включені до складу його витрат. Внаслідок такого збільшення доходу нараховуються додаткове податкове зобов’язання та пеня в розмірі 120 відсотків облікової ставки НБУ. У разі відшкодування працівником коштів на навчання відшкодована сума не є об’єктом оподаткування в частині, що не перевищує суму, на яку збільшено дохід, з урахуванням сплати додаткового податкового зобов’язання та пені. На це також указує ДПАУ у своїх консультаціях в ЄБПЗ.
Податкові наслідки для працівника
Важливим моментом встановлення податкових наслідків для працівника, який навчається за кошти роботодавця, є місцезнаходження навчального закладу.
Наприклад, системний аналіз норм ПКУ (п/п. 165.1.21 і 169.4.1) дає можливість дійти таких висновків.
Якщо працівник навчається у вітчизняному навчальному закладі й сума, яка сплачується роботодавцем за його навчання за кожен повний чи неповний місяць підготовки або перепідготовки, не перевищує 1500 грн (у розрахунку на 2012 р.), то така сума не включається до загального оподатковуваного доходу працівника. Якщо сума перевищує 1500 грн, то різниця між повною сумою, яку сплачує роботодавець у розрахунку на місяць, і 1500 грн включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівника.
При цьому обов’язковими умовами є наявність письмового договору та умови в договорі щодо зобов’язання відпрацювати не менше трьох років.
У разі якщо працівник припиняє трудові відносини з роботодавцем протягом періоду такого навчання або до закінчення третього календарного року від року, у якому закінчується таке навчання, сплачена за навчання сума прирівнюється до додаткового блага, наданого працівникові протягом року, на який припадає таке припинення трудових відносин, і підлягає оподаткуванню в загальному порядку.
А якщо працівник навчається у закордонному навчальному закладі, то він не може скористатися пільгою, встановленою в п/п. 165.1.21 ПКУ, а отже, сума автоматично прирівнюється до додаткового блага й підлягає оподаткуванню. Такої думки дотримуються й податкові органи (відповідні консультації наведено в ЄБПЗ).
Податки при неформальному профнавчанні
Якщо участь у семінарах і конференціях передбачає отримання інформаційно-довідкових послуг для забезпечення господарської діяльності, то оплата таких послуг включається до складу адміністративних витрат на підставі абз. «г» п/п. 138.10.2 ПКУ. Наприклад, відповідно до зазначеної норми до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, зокрема винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, які отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності.
При цьому у разі направлення працівника у відрядження для участі в семінарах і конференціях за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з діяльністю платника податку, витрати на відрядження також враховуються в складі витрат згідно з п/п. 140.1.7 ПКУ.
Ще одним варіантом навчити працівника й забезпечити повернення коштів для роботодавця є надання працівникові безпроцентної цільової позики на визначений строк за договором позики.
Такі кошти за договором безпроцентної позики вважаються поворотною фінансовою допомогою. Сам факт видачі позики не покладає податкових зобов’язань ані на роботодавця, ані на працівника (п/п. 164.2.17 «ґ» і 165.1.31 ПКУ). Більше того, цільова позика може бути корисною для працівника ще й тому, що він оплачує своє навчання самостійно, а отже, у нього виникає право на податкову знижку.
У свою чергу для роботодавця надання позики може бути вигідним, перш за все, як спосіб утримати працівника. На випадок дострокового розірвання договору можна передбачити умову про дострокове повернення коштів.
Іванна Погребня к, старший юрист ЮФ «ILF», Алла Погребняк
* Закінчення. Початок — див. у «Бухгалтері» № 12’2012 на с. 46–49.
