Сплачуй людям добрі гроші —
й будуть витрати хороші!
Витрати на оплату праці, встановлені
за домовленістю сторін, включаються до витрат
Лист Державної податкової служби України
від 07.02.2012 р. № 2330/6/15-1215
(витяг)
<...>
Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 10 Кодексу законів про працю України визначено, що колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов’язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.
Згідно з п. 142.1 ст. 142 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) до складу витрат платника податку включаються витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт , послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV цього Кодексу).
Пунктом 138.2 ст. 138 Кодексу встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.
Таким чином, платники податку на прибуток підприємств мають право включати до складу витрат витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт , послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яку іншу оплату у грошовій або натуральній формі, встановлену за домовленістю сторін за умови документального підтвердження відповідних витрат.
Тобто платник податку на прибуток має право включати до складу своїх витрат виплати найманим працівникам, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, встановлені за домовленістю сторін <...>. При цьому суми матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV Кодексу, не включаються до витрат.
Заступник Голови А. Ігнатов
Від редакції
Таким чином, колективний договір із погляду витрат на оплату праці аж ніяк не є обов’язковим: цілком можуть бути й інші форми домовленості сторін (див. щодо цього «Бухгалтер» № 18’2011, с. 46–47, і листи ДПАУ від 06.04.2011 р. № 9570/7/15 -0317 та від 27.04.2011 р. № 11957/7/15 -0317 у «Бухгалтері» № 23’2011 на с. 8–9).
Інша річ, що іноді (при обґрунтуванні високих премій або інших виплат) колдоговір має симпатичніший вигляд (аргумент: «А на інших умовах колектив не наймався!»).
