ПДВ: не 20%, а 6... або 7...
…плюс податок з обороту
Нас дуже цікавить думка читачів стосовно ідеї ДПСУ щодо можливого зменшення ПДВ утричі (скасувати його взагалі, на жаль, поки що неможливо — через фактор СОТ) — із паралельним введенням (як компенсатора) податку з обороту до 2% (з кожного, а не тільки з кінцевого реалізатора, причому без будь-яких вирахувань із цього обороту, хіба що з вирахуванням, можливо, суми вкороченого ПДВ).
Пишіть думки. Голос народу — голос Божий. Тож не соромтеся.
І, як і раніше, чекаємо пропозицій щодо ЄБПЗ (див. «Бухгалтер» № 12’2012, с. 8) — що висвітити та як відповісти, але обов’язково — з аргументами !
P. S. Запропонований ДПСУ проект податку на розкіш набагато ближчий за змістом до своєї назви, ніж проекти від Тігіпка та особливо від Мінфіну, які перетворювали його на податок на середній клас. Проект від ДПСУ, як не дивно, найгуманніший, оскільки передбачає оподаткування тільки дійсно надбагатств (і, до речі, у цілому — навіть більш щадно).
Я не винен ☺
Якщо у вас немає тітки,
або Оbnaling and оtkating
bn l
O ai ng
tk t
| — Почому коштує поховати? <...> А БЕЗ покійника? М. Жванецький |
Проблема вся в тому, що такі ключові поняття української економіки, її перманентні рушійні сили й основні інституційні елементи фінансово-господарського інструментарію взаємин з постійними контрагентами, як відкат і обготівковування, досить часто плутають.
Внесемо ясність.
Обготівковування — це «якщо у вас немає тітки», яку можна було б оформити 5%-вим ПриПЄПом, і ви змушені шукати її на стороні.
У такому разі вартість тітчиної послуги зростає з 5% (тітчин ЄП) до 7, а то й до 8–10% (з яких тітка ще й заплатить до ПФУ близько 380 грн, але це вже сама).
Якщо ж ви настільки чисті й незаплямовані, що ганебні зв’язки із ПриПЄПами нижчі за ваші понти, через що вам необхіден ще — як прокладка — проміжний ЮРЄП, витрати — за ці самі понти — виявляються дорожчими :
коли все — самі, то 5% ЄП у ЮРЄПа, ЄСВ із двох напівзарплат («директора» і «бухгалтера») разом із ПДФО із них же — це приблизно 550 грн, зате ПриПЄП тоді — при ЮРЄПі — може бути й 200-гривневий, плюс майже 380 грн його внесок до ПФУ, разом 5% + 1130 грн ; а якщо хоч 1% залишити й ПриПЄПові за мороку, ризики, звіти й страждання, вийде 6% + ті самі 1130 грн;
чужа ж тітка як ЮРЄП (і з урахуванням видатків на її ПриПЄПа) просто візьме приблизно 12–15%.
Ну а відкат відрізняється від обготівковування («без покійника») тим, що присутня ще й сама реальна послуга, а не просто договір, акти й «звіт про маркетингове дослідження» у сейфі (але ключі загубилися). Ця послуга — наприклад, рекламна — може не тільки демонструватися (на відповідному носії) будь-якому перевіряючому (бажано — із доказом звичайності договірної ціни, хоча для реклами звичайні ціни склалися досить безмежно високі), але й справді приносити користь.
Але коли так — то поверненню рекламодавцю підлягає значно менша сума, ніж при обготівковуванні,— з урахуванням і наочності послуги, і її реальної цінності. У цій ситуації мова вже йде не про 7–10% комісійних «за обготівковування», а навпаки : ніби мається на увазі, що в принципі сума залишається в її первісного отримувача, який надає справжню (хоч і не настільки дорогу, як оформлено) послугу, з якої він повертає як відкат десь від 10 до 85% — за смаком й взаємною домовленістю. Відповідно рекламно-комісійні становитимуть від 15 до 90%, що при обготівковуванні (тобто без послуги) було б неможливо.
Не треба тільки плутати.
