II
Це за те, що адвокати заважають прокурорам?
Про витрати, які враховуються при оподаткуванні адвокатів
Лист Державної податкової служби України
від 03.04.2012 р. № 9779/7/17-1217
(витяг)
<...>
Згідно із п/п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПКУ незалежна професійна діяльність — участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою — підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Статтею 178 ПКУ визначено порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка проводить незалежну професійну діяльність.
Оподатковуваним доходом адвоката вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну, діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності, без урахування витрат (п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV, із змінами та доповненнями).
Організаційно-правові засади здійснення адвокатської діяльності регулюються Законом України від 19 грудня 1992 року № 2887-III «Про адвокатуру», із змінами та доповненнями, Правилами адвокатської етики, схваленими Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року протоколом 1–2 жовтня 1999 року № 6/VI (далі — Правила).
Адвокат має право окрім гонорару стягувати з клієнта кошти, необхідні для покриття фактичних витрат, пов’язаних з виконанням доручення, якщо обов’язок клієнта з погашення цих витрат визначено угодою (п. 34 Правил).
В угоді про надання правової допомоги мають бути визначені види передбачуваних фактичних витрат, пов’язаних з виконанням доручення (оплата роботи фахівців, чиї висновки запитуються адвокатом, транспортні витрати, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, перекладу та нотаріального посвідчення, документів, телефонних розмов тощо), порядок їх погашення (авансування, оплата по факту в певний строк і т. ін.) та може бути визначений їх обсяг.
Якщо необхідність несення фактичних витрат певних додаткових видів або збільшення їх орієнтовного обсягу, визначеного раніше, з’ясувалася після укладення угоди, адвокат повинен негайно повідомити про це клієнта та отримати його згоду на погашення необумовлених раніше видатків.
Враховуючи вищевикладене до складу витрат адвоката, що здійснює незалежну професійну діяльність, включаються лише документально підтверджені витрати, які безпосередньо пов’язані з провадженням професійної адвокатської діяльності та визначені угодою (оплата роботи фахівців, чиї висновки запитуються адвокатом, транспортні витрати, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, перекладу та нотаріального посвідчення документів, телефонних розмов тощо).
Заступник Голови А. Ігнатов
Від редакції
Як бачимо, ДПСУ вирішила обрати скупий варіант розуміння витрат, необхідних для здійснення адвокатської діяльності: це фактичні витрати, пов’язані з виконанням доручення, причому вельми ймовірно (якщо пов’язувати останній абзац листа із трьома попередніми абзацами), що лише за умови відшкодування цих витрат клієнтом.
Вища кваліфікаційна комісія адвокатури займає у цьому питанні більш розумну позицію: вона вважає необхідними витрати на утримання, експлуатацію та ремонт офісу, амортизацію, модернізацію та обслуговування офісної техніки, канцтовари, виготовлення печаток і штампів, передплату і придбання професійних видань і баз даних тощо (див. додаток до рішення ВККА від 18.03.2011 р. № VI/497).
До речі, щодо приватних нотаріусів ДПСУ діє в іншому руслі — тут перелік необхідних для професійної діяльності витрат значно ширший. Зокрема, він містить і офісні витрати, і канцтовари, і печатки, і передплату (див. щодо цього лист від 29.03.2012 р. № 4549/5/17-1216 на с. 18 цього випуску). Адвокату ж, якщо вірити листу ДПСУ, все це для профдіяльності не потрібне. Справді, приймати клієнтів цілком можна у підземному переході, а видання читати в бібліотеці.
Чи дивує це нас? Ні. Так історично склалося, що податківці люблять нотаріусів більше за адвокатів (див. щодо цього «Бухгалтер» № 5’2010, с. 42–45).
