Постачання покупцеві інфляції —
більше не постачання
Затверджено наказом Державної податкової служби України від 06.07.2012 р. № 590
Узагальнююча податкова консультація
щодо включення до бази оподаткування податком на додану вартість
та складу витрат коштів, отриманих як сума штрафу
за затримку оплати чи постачання товарів/послуг
Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України відповідно до статті 186 ПКУ.
Згідно з пунктом 188.1 статті 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, встановлених відповідно до статті 39 ПКУ.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Підпунктом 139.1.11 пункту 139.1 статті 139 ПКУ передбачено: суми штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, які підлягають сплаті платником податку, не включаються до складу витрат, що враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі — ГКУ) та статей 525, 526 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) зобов’язання має виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦКУ, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — згідно із звичаями ділового обороту або іншими вимогами, що звичайно висуваються. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим ГКУ, іншими законами або договором.
Статтею 624 ЦКУ передбачено: якщо за порушення зобов’язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі незалежно від відшкодування збитків.
Договором може бути встановлено обов’язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.
Відповідно до статті 549 ЦКУ неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статті 625 ЦКУ боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Питання 1
Чи включаються до бази оподаткування ПДВ кошти, отримані як сума штрафу та/або неустойки чи пені, втрат від інфляцій за весь період прострочення грошового зобов’язання, 3 відсотки річних від простроченої суми (або інший відсоток, встановлений договором), які покупець сплачує постачальнику у разі затримки оплати за товари/послуги?
Відповідь
Суми коштів, отримані як сума штрафу та/або неустойки чи пені, втрат від інфляцій за весь період прострочення грошового зобов’язання, 3 відсотки річних від простроченої суми (або інший відсоток, встановлений договором), які покупець сплачує постачальнику у разі затримки оплати за товари/послуги, не змінюють базу оподаткування ПДВ поставлених товарів/послуг.
Питання 2
Чи змінюють базу оподаткування ПДВ кошти, сплачені як сума штрафу та/або неустойки чи пені, втрат від інфляцій за весь період прострочення грошового зобов’язання, 3 відсотки річних від простроченої суми (або інший відсоток, встановлений договором) за затримку постачання товарів/послуг?
Відповідь
Суми коштів, що сплачуються у вигляді штрафів та/або неустойки чи пені, втрат від інфляцій за весь період прострочення поставки, 3 відсотки річних від вартості несвоєчасно поставлених товарів/послуг (або інший відсоток, встановлений договором) при затримці постачання товарів/послуг покупцю, не змінюють базу оподаткування поставлених товарів/послуг.
Питання 3
Чи включаються до складу витрат витрати, не пов’язані з провадженням господарської діяльності, зокрема сплачені як сума штрафу та/або неустойки чи пені, втрат від інфляцій за весь період прострочення грошового зобов’язання, 3 відсотки річних від простроченої суми (або інший відсоток, встановлений договором), які сплачені платником внаслідок невиконання умов договору?
Відповідь
До складу витрат не включаються витрати, не пов’язані з провадженням господарської діяльності, зокрема сплачені як сума штрафу та/або неустойки чи пені, втрат від інфляцій за весь період прострочення грошового зобов’язання, 3 відсотки річних від простроченої суми (або інший відсоток, встановлений договором), які сплачені платником внаслідок невиконання умов договору.
Директор Департаменту
Л. Павелко
Коментар від С. П.
Сталася рідкісна подія: податківці переглянули свої попередні фіскальні позиції щодо оподаткування ПДВ сум штрафів (пені, неустойки), втрат від інфляції і 3% річних.
Нагадаємо, що раніше ДПСУ розглядала такі суми як компенсацію вартості товарів/послуг і на цій підставі включала їх до бази оподаткування ПДВ при постачанні відповідних товарів/послуг (див. щодо цього, наприклад, «Бухгалтер» № 36’2011, с. 32 і 33, № 46’2011, с. 22–23, № 48’2011, с. 12).
На наш погляд, це — вочевидь неправильна позиція. Справа в тому, що штрафи та інші «інфляційно-прострочені» платежі сплачуються не у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг, а у зв’язку з іншими обставинами. Приміром, якщо йдеться про штрафи (пеню, неустойку), то вони сплачуються у зв’язку з порушенням зобов’язань за договором (неналежним виконанням); інфляційна компенсація відшкодовує втрати кредитора від знецінення грошей, а 3% річних кредитор отримує за користування боржником його коштами.
Ідея оподаткування штрафів ПДВ була особливо безглуздою в ситуації, коли штраф сплачувався постачальником своєму покупцю (наприклад, за несвоєчасне відвантаження товарів). Податківці майстерно пропонували повірити в те, що такий штраф усе одно компенсує вартість товарів/послуг — певно, з від’ємним значенням (див. «Бухгалтер» № 36’2011, с. 33).
І от ДПСУ визнала свою помилку і звільнила від ПДВ усі вищезгадані платежі. Не виключено, що до цієї зміни ДПСУ спонукала й судова практика, яка складалася не на її користь (див. щодо цього «Бухгалтер» № 24’2012, с. 36–39).
Так чи інакше, довгоочікуване прозріння — відбулося. Наші вітання.
