Велика податкова [контр?]революція,
або «Безумству хоробрих...»
Нагальною необхідністю давно є спрощення нинішнього понадскладного оподатковування й заміна якомога більшої кількості податків єдиним податком із обороту. Причому не лише для малого/середнього бізнесу, а для усіх підряд.
Адже якщо прибуток у складі ціни на матеріалоємну продукцію непогано корелює з її, продукції, повною собівартістю, включаючи минулу працю, запредмечену в матеріалах, то й оподатковуватися теж має вся вартість, а не лише ефект, як зараз (чим просто-напросто дестимулюється високопродуктивна робота), і не лише додана — своя, «нова» — вартість (начебто на не новій підприємство не наживається).
Ну а щоб при цьому не виникало кумулятивного ефекту (через податок на те, що податком по всьому ланцюжку постачальників уже неодноразово оподатковувалося), то, по-перше, це має бути враховано державою заздалегідь — при встановленні ставки оподаткування, а по-друге, відбуватиметься досить швидкий (і пришвидшений податками) процес вертикального інтегрування підприємств («від руди до кінцевого покупця») із вилучанням зайвих посередників, які лише накручують ціну.
Це — ідея в ідеалі. Але всезагальне єдиноподатків’я передбачає, серед іншого, ліквідацію ПДВ, а як без імпортного ПДВ захистити вітчизняний ринок від чужоземної продукції, тобто як займатися протекціонізмом на благо українського виробника? Просто мита — таж не дозволять благодійники із СОТ/МВФ, а щоб був ввізний ПДВ, країна зобов’язана запровадити і ПДВ внутрішній, причому зі ставкою, співставною із ставкою ввізного, ось уже й немає жодного спрощення!
На тлі цих проблем раптово побачив світло новий глобальний законопроект від податкової, яка вирішила казку зробити бувальщиною, ще й в Україні, до того ж — із 2013 року (а в не надто суттєвій частині — ще раніше!), при цьому йдеться про податкову революцію, набагато більш кардинальну й запаморочливу, ніж нещодавнє запровадження косметичного Податкового кодексу.
Українські податківці презентували свої пропозиції (вони, до речі, постійно змінюються у робочому режимі), де прописано не скасування ПДВ, а всього лише:
зниження його ставки — щоб «знизити ціну питання про відшкодування»
із паралельним переведенням ПДВ (аналогічно до податку на прибуток) на метод нарахування, тобто без застосування правила першої події,
і масовим скасуванням ПДВшних пільг.
Згідно з першим варіантом (який поки що й фігурує у законопроекті) ставка ПДВ зменшується до рівня 7%, але не для всіх, а крім усіляких імпортерів, експлуататорів природних монополій, енергетиків, підакцизників та... виробників усіх видів послуг, котрі товаропослуговвізники, нафтогазоелектрики та послужники оподатковуватимуться за ставкою 12%.
Згідно з другим варіантом ПДВ знижується до рівня 8,5% для усіх.
А як компенсатор — запроваджується (згідно з тим же законопроектом) «те саме» оподаткування усього обороту за ставкою 2% (а спочатку — для підстрахування на перші півроку — 2,5%).
При цьому:
зберігається податок на прибуток (а для бажаючих — механізм діючого єдиноподатків’я);
установлюється єдиний для усіх розмір «зовнішнього» пенсійно-нещасно-лікарняно-безробітного ЄСВ (на рівні 15%, причому без верхнього обмеження бази оподаткування!!!);
пропонується диференціація ставки податку з доходів фізосіб: 10%–15%–20%, причому таким чином, аби більшість (із місячним доходом на рівні від 1,4 до 10 першосічневих мінзарплат) потрапила під стандартну ставку 15%;
заразом — повертається 3%-ве пенсійне оподаткування купівлі підприємствами безготівкової інвалюти.
Спочатку — про простоту. Здавалося б, від неї нічого не залишається: як би не знижувалася ціна ПДВшного питання,— коли податок із обороту вводиться не замість, а крім, тобто поряд із усіма вже діючими податками, навіть дух простоти вивітрюється без сліду.
Але з іншого боку:
зберігається можливість працювати на сьогоднішній системі єдиноподатків’я, за якої ЄП замінює податок на прибуток, а для підприємців — ще й ПДФО із власних доходів;
окрім того, слід враховувати, що коли заміна частини ПДВ податком із обороту пройде успішно, можна розраховувати й на його, ПДВ, довгоочікуване скасування, а вже благодійників вищезгаданих якось умовимо;
а для початку планується скасування податкових накладних, замість яких заплановано додати реквізити до рахунків-фактур, а це вже — зовсім інший компот (щоправда, поки що в живому й вируючому від постійних поправок законопроекті податкові накладні ще живі).
Що ж до ціни питання із відшкодуванням, то у випадку двох ставок тут можливі вельми серйозні проблеми. Дійсно, 7% це не 20%, але:
від’ємний ПДВ за таких нововведень з’являтиметься не лише при експорті (що його хоч якось контролює митниця), а просто за бажанням — при показаному використанні енергоносіїв або будь-яких послуг!
Не кажучи вже про імпорт, що спричинить теж 12% на вході й 7% на виході.
Навіть страшно собі уявити, які підуть зловживання за такої дозволеної широти від’ємного розмаху, коли всяка ефемерна й неперевіряльна послуга тягтиме за собою бажаний мінус і ПДВшний лічильник почне крутитися не в той бік. І — ніякої потреби в навіть імітації експорту!
Тому однозначно слід визнати оптимальним варіант, якого у законопроекті ще немає, але до якого, схоже, і схиляються у ДПСУ,— із єдиною ставкою (8,5%), тим більше що й міжнародні благодійники різні ставки на імпорт і для себе — можуть не сприйняти.
Ну і нарешті — про очікуване виведення зарплат із конвертної тіні. Ті, у кого є можливість перебувати на ЄП,— згідно з їхніми обсягами реалізації чисельності,— оберуть, звісно ж, спрощенку: навіть при 10% це вигідніше, оскільки немає загрози 15 чи 20%, немає податку із обороту (2 чи 2,5%), та й посередницькі договори спричиняють оподаткування лише різниці, а не всієї вартості.
Решті ж буде складніше, ніж на ЄП, але легше, ніж зараз: і соцстрахи різко зменшуються, і 2(2,5)% із обороту все-таки не перекриють для більшості зниження ПДВ на 11,5 пунктів (якщо виходити із 8,5%).
А ось оптимізаторам, якщо вони не зуміють роздрібнитися до єдиноподаткових розмірів, стане гірше: адже ЄСВ буде без верхньої межі (й відбутися чотирма сотнями гривень уже не вийде), та і якщо питання із ПДВ вони якось «вирішували», то уникнути 2(2,5)% із обороту їм буде набагато складніше.
От, виявляється, для чого запроваджувалися 5-та і 6-та групи єдиноподатків’я. Так ті, хто знав про плани ДПСУ, встигли собі подбати про притулок від нового порядку.
Ну а загалом — нас усіх чекає цікаве багатосерійне кіно...
Олександр Кірш
