— Картину, пастель?
— Зачем картину, дарагая?!
Особливості застосування спецрежиму
оподаткування ПДВ діяльності
з постачання виробів мистецтва,
предметів колекціонування й антикваріату
Лист Державної
податкової служби України
від 23.03.2012 р. № 10272/В/10-1114/1314
Державна податкова служба України за результатами розгляду Вашого запиту <...> щодо порядку застосування положень статті 210 Податкового кодексу України організаторами публічних торгів (аукціонів) та порядку проведення аукціону в межах компетенції повідомляє.
Частиною першою статті 42 Господарського кодексу України встановлено, що підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Поняття « аукціон (публічні торги) — публічний спосіб продажу активів з метою отримання максимальної виручки від продажу активів у визначений час і в установленому місці » міститься у підпункті 14.1.8 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами і доповненнями (далі — Кодекс).
Статтею 210 Кодексу встановлено спеціальний режим оподаткування діяльності щодо виробів мистецтва.
Так, відповідно до пункту 210.2 статті 210 Кодексу культурні цінності — вироби мистецтва, предмети колекціонування або антикваріату — товари, що належать до товарних позицій за кодами 9701 –9706 згідно з УКТ ЗЕД. До культурних цінностей (код 9701 згідно з УКТ ЗЕД), зокрема, віднесені картини, малюнки та пастелі, повністю виконані вручну, за винятком малюнків товарної позиції 4906 та інших готових виробів, розмальованих або декорованих вручну ; колажі та аналогічні декоративні зображення : картини, малюнки та пастелі ; інші.
Водночас згідно зі статтею 1 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» культурні цінності — це об’єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України, а саме оригінальні художні твори живопису, графіки та скульптури, художні композиції та монтажі з будь-яких матеріалів, твори декоративно-прикладного і традиційного народного мистецтва.
Пунктом 210.1 статті 210 Кодексу встановлено, що у випадках, визначених цією статтею, операції з постачання виробів мистецтва, предметів колекціонування або антикваріату підлягають оподаткуванню згідно з нормами цієї статті та не підлягають оподаткуванню в загальному порядку, встановленому цим розділом.
Маржинальний прибуток (без урахування податку) — це сума, отримана у вигляді різниці між ціною продажу товарів та ціною їх придбання, розрахованих за звичайними цінами.
Дилер — платник податку, який придбаває (набуває за іншими цивільно-правовими договорами), у тому числі шляхом ввезення на митну територію України, культурні цінності, незалежно від мети та цілей їх ввезення, з метою їх подальшого перепродажу, незалежно від того, діє така особа від свого імені або від імені іншої особи за винагороду.
У разі продажу культурних цінностей на публічних торгах (аукціонах) його організатор прирівнюється з метою оподаткування до дилера згідно з пунктом 210.2 статті 210 Кодексу. Але спеціальна схема оподаткування маржинального прибутку, отриманого дилером, застосовується при постачанні культурних цінностей з урахуванням обов’язкового дотримання вимог статті 210 Кодексу, а саме:
1) відповідні цінності були поставлені йому однією із зазначених нижче осіб :
а) особою, що не зареєстрована як платник податку ;
б) платником податку, якщо операція з постачання ним таких культурних цінностей звільняється від оподаткування або не підлягає оподаткуванню;
в) платником податку, якщо цим платником податку при постачанні культурних цінностей був нарахований податок за маржинальною схемою ;
г) авторами культурних цінностей чи їх правонаступниками.
Маржинальна схема може застосовуватися дилером до операцій з постачання на митній території України культурних цінностей, що були ввезені дилером у митному режимі імпорту.
При цьому дилер, який придбаває культурні цінності у зазначених вище осіб, не має права на податковий кредит (пункт 210.6 статті 210 Кодексу);
2) перелік цінностей обмежується товарами, що належать до товарних позицій за кодами 9701 –9706 згідно з УКТ ЗЕД:
Код | Назва |
9701 | Картини, малюнки та пастелі, повністю виконані вручну, за винятком малюнків товарної позиції 4906 та інших готових виробів, розмальованих або декорованих вручну; колажі та аналогічні декоративні зображення: |
9701 10 00 00 | — картини, малюнки та пастелі |
9701 90 00 00 | — інші |
9702 00 00 00 | Оригінали гравюр, естампів та літографій |
9703 00 00 00 | Оригінали скульптур і статуеток з будь-якого матеріалу |
9704 00 00 00 | Марки поштові або гербові, знаки поштової оплати, у тому числі першого дня гашення, поштові канцелярські предмети (гербовий папір) та подібні предмети, використані або невикористані, за винятком товарів товарної позиції 4907 |
9705 00 00 00 | Колекції та предмети колекціонування із зоології, ботаніки, мінералогії, анатомії або такі, що становлять історичний, археологічний, палеонтологічний, етнографічний чи нумізматичний інтерес |
9706 00 00 00 | Предмети антикваріату віком понад 100 років |
Платник податку, який придбаває культурні цінності у дилера, що застосовує маржинальну схему, не має права вимагати податкову накладну та відносити до податкового кредиту суму податку, сплаченого на маржинальний прибуток.
Дилер зобов’язаний вести окремий податковий облік операцій з придбання та постачання культурних цінностей та окремий облік операцій з придбання та постачання інших товарів/послуг, до яких застосовується загальний режим оподаткування (пункт 210.8 статті 210 Кодексу).
Тобто, якщо предмети аукціону — це культурні цінності, вони оподатковуються податком на додану вартість у порядку, встановленому статтею 210 Кодексу. У разі продажу чи реалізації на аукціоні культурних цінностей базою оподаткування ПДВ у дилера (аукціони Кодексом визначаються як дилери) є маржинальний прибуток (пункт 210.5 статті 210 Кодексу).
Відповідно до пункту 1.2 Правил торгівлі антикварними речами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства культури і мистецтв України від 29.12.2001 р. № 322/795, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.01.2002 р. за № 58/6346, антикварні речі — це такі культурні цінності, як об’єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення, підлягають збереженню, відтворенню та охороні і створені понад 50 років тому, у тому числі художні твори, у тому числі оригінальні художні твори живопису, графіки та скульптури, картини та малюнки повністю ручної роботи на будь-якій основі та з будь-яких матеріалів.
При цьому суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату, не звільняються від оподаткування податком на прибуток підприємств (підпункт 2.10 пункту 2 абзацу шостого пункту 154.6 статті 154 Кодексу).
Що стосується питання надання роз’яснення з організації та створення публічних торгів (аукціону), провадження господарської діяльності організаторами аукціону, суб’єктів правовідносин й документів дозвільного характеру під час здійснення такого виду діяльності, а також ведення відповідної документації, то Указом Президента України від 31 травня 2011 року № 634/2011, із змінами і доповненнями, затверджено Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (далі — Положення) та встановлено правовий статус цього Міністерства. Мінекономрозвитку України відповідно до покладених на нього завдань (пункт 3 Положення) надає роз’яснення положень у тому числі щодо законодавства з питань державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності; здійснює в межах своїх повноважень контроль за додержанням вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру (підпункт 9 пункту 4 Положення); розробляє та затверджує правила торгівлі окремими групами товарів (підпункт 12 пункту 4 Положення); інформує та надає роз’яснення щодо здійснення державної політики у сфері економіки і торгівлі (підпункт 18 пункту 4 Положення).
Враховуючи те, що органи державної податкової служби згідно зі статтею 52 Кодексу надають лише податкові консультації з питань практичного застосування норм податкового законодавства, для отримання відповіді на інші питання, що не відносяться до компетенції органів ДПС, пропонуємо звернутися до Мінекономрозвитку України.
Заступник Голови А. Ігнатов