Особливості національного перекладу
Про деякі нюанси перекладу текстів у нашому двомовному журналі я вже писав у № 28’09 на с. 6. А зараз — про те, як ми перекладаємо заголовки й малюнки.
Так — малюнки теж! От, скажімо, малюнок березневого кота, який я придумав нашому художнику В. Лотоцькому для № 31 (с. 35) — див. ліворуч.
А ось переклад цього малюнка на державну мову — див. праворуч.
Із заголовками — анітрохи не легше.
У № 27, наприклад, були заголовки, що ґрунтуються на грі слів або на римі. І ось який вигляд вони мали у російському й українському варіантах журналу:
| Ликбез безлик... | Податкове ПОВІдомленнЯ-рішення — не якась ПОВІЯ: сунули й забули... |
| — Объяснять, что есть «обычно», как-то даже неприлично... | Що таке «звичайно», знати всім негайно! Бо вже соромно за тих, хто звичаїв не знає всіх... |
| — За спрос не бьют в нос! — Вопрос. А за запрос? | — Спиток — не збиток! — Авжеж... Але ж... |
А ось — із № 28:
| Формалистами не став, кивать не стали не устав | Не передбачав статут все, що робимо ми тут... |
| Позабыли все мы что-то, что такое сумма льготы... | Овва-на: діяльність — пільгована! |
|
|
|
| Так и работаем. | Отак і працюємо. |
