— Ну не брали на Привозі
цю Джоконду, та й годі.
А то — шедевр, шедевр...
Податкові нюанси продажу імпортних товарів, у тому числі уцінених
Підприємство на загальній системі оподаткування — платник ПДВ має на складі товари імпортного виробництва (килими, килимове покриття), які були придбані у 2007–2008 роках через українських постачальників.
Оскільки ціна придбання товарів вища за ціну реалізації з урахуванням споживчого попиту, підприємство змушене продавати їх на 40% нижче від ціни придбання.
Просимо роз’яснити:
1. З якої суми буде нараховуватися ПДВ і як визначатимуться доходи при реалізації таких товарів через свій магазин кінцевому покупцю; через ФОП на єдиному податку?
2. Чи можливо зробити уцінку таких товарів? Якщо так, то як у такому разі будуть нараховані ПДВ і доходи?
Податок на прибуток
1. Насамперед нагадаємо, що загальні правила формування доходу від продажу товарів, які діють у податковому обліку, встановлено п/п. 135.4.1 і п. 137.1 ПКУ.
При цьому дохід від продажу товару відповідає договірній (контрактній) вартості, але не менше суми компенсації, отриманої в будь-якій формі, у тому числі при зменшенні зобов’язань.
Але є й винятки. Приміром, при здійсненні операцій з окремими категоріями покупців доходи від продажу товарів відображаються виходячи з договірних цін, але не нижче від звичайних на такі товари, що діють на дату такого продажу (у разі якщо договірна ціна на такі товари відрізняється від звичайної більш ніж на 20%).
До таких категорій належать, зокрема (п/п. 153.2.1, 153.2.3 ПКУ): пов’язані особи; не платники податку на прибуток; нестандартні платники податку на прибуток.
Оскільки підприємство — платник податку на прибуток продає товари зазначеним категоріям покупців, то доходи від їх продажу слід відображати з урахуванням звичайних цін. Про нюанси визначення звичайної ціни в розглядуваній ситуації — див. далі.
ПДВ
Нагадаємо, що оподаткування ПДВ визначається продавцем у загальному порядку на підставі п. 188.1 ПКУ:
«База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу».
Жодних винятків для продажу товару за ціною нижче ціни придбання ПКУ не містить. Головне, щоб ціна продажу була не нижчою за звичайні ціни. В іншому випадку доведеться донарахувати податкові зобов’язання виходячи з такої ціни з виписуванням двох податкових накладних (на суму продажу та суму різниці між звичайною і продажною вартостями).
При постачанні імпортних товарів база оподаткування в імпортера визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче за митну вартість товарів (абз. 3 п/п. 188.1 ПКУ). Тому імпортери, навіть продавши товари зі збитком, нараховують ПДВ у розмірі, в якому він був сплачений під час розмитнення товару.
Нас завжди цікавило питання, чи діє правило «не нижче митної вартості» при подальших перепродажах. Місцеві податківці зазвичай роз’яснювали, що база для нарахування ПДВ на рівні не нижче митної вартості повинна застосовуватися на всіх етапах перепродажу. Загалом, такий висновок дійсно випливав із неупередженого прочитання норми ПКУ. Однак у зв’язку зі змінами, внесеними Законом від 24.05.2012 р. № 4834-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» у ПКУ, зокрема в п. 188.1 (див. «Бухгалтер» № 25’2011, с. 28), база оподаткування під час постачання імпортованих товарів не може бути нижчою за митну вартість тільки для самого імпортера. Як підкреслювалося у «Бухгалтері» № 25’2012 на с. 40–41, інші постачальники з 01.07.2012 р. митною вартістю не зв’язані. Це означає, що якщо підприємство купувало імпортний товар в українських постачальників, то з 01.07.2012 р. для нього діє принцип не митної вартості, а звичайних цін.
2. Ми вважаємо, що в розглянутій ситуації зробити уцінку можна.
Нагадаємо, що основним документом, який регламентує порядок проведення уцінки товарів, є Положення про порядок уцінки і реалізації продукції , що залежалась, з групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення та надлишкових товарно-матеріальних цінностей, затверджене наказом Мінекономіки та Мінфіну від 10.09.96 р. № 120/190 (далі — Положення № 120/190, див. його, зі змінами, у «Бухгалтері» № 11’2008 на с. 35т–38т).
Відповідно до п. 1 Положення № 120/190 торгові підприємства всіх форм власності можуть зробити уцінку:
— товарів широкого вжитку, що залежалися (які не мають збуту більше трьох місяців) і не користуються попитом у споживачів;
— товарів, що частково втратили свою первісну якість.
Як і за чинності Закону Про Прибуток, уцінка товарів не викликає ніяких наслідків в обліку з податку на прибуток підприємства. Такий висновок випливає з п. 152.10 ПКУ, у якому зазначено:
«Якщо платник податку приймає рішення про уцінку/дооцінку активів згідно з правилами бухгалтерського обліку,— така уцінка/дооцінка з метою оподаткування не змінює балансову вартість активів та доходи або витрати такого платника податку, пов’язані з придбанням зазначених активів».
Не спричиняє ніяких податкових наслідків проведення бухгалтерської уцінки і для ПДВ. Адже сама по собі уцінка не змінює первісного призначення товарів, якщо, звісно, підприємство й надалі планує використовувати уцінені товари в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності (п. 198.3 ПКУ).
Тепер подивимося, якими є податкові наслідки реалізації уцінених товарів.
Податок на прибуток
При продажу уцінених товарів платником податку на прибуток дохід від такого продажу відображається за загальними правилами, встановленими ст. 134 і 135 ПКУ, тобто без застосування звичайних цін, навіть у тому випадку, коли ціна на зазначений товар нижча від ціни його придбання. Із цим згодні й податківці (див. їхню консультацію в ЄБПЗ на сайті ДПСУ).
Якщо ж уцінений товар продається не платникам податку на прибуток, пов’язаним особам або нестандартним його платникам, то, як ми вже зазначали вище, дохід від такого продажу не повинен бути нижчим за звичайну ціну (якщо ціна продажу відрізняється більш ніж на 20% від звичайної ціни).
Відразу ж виникає запитання: як довести, що ціна уціненого товару є звичайною?
Щодо продажу в магазинах кінцевому покупцю, то, як відомо, товари в магазинах продають шляхом публічного оголошення умов їх продажу. У роздрібній торгівлі роль публічного оголошення виконують, зокрема, ярлики цін (цінники), які звернені до всіх покупців і встановлюють для них однакові умови продажу. Тому ціна, зазначена в такому публічному оголошенні, є звичайною (п/п. 1.20.3 Закону Про Прибуток, п/п. 2 п. 2 розділу ХIX ПКУ), із чим згодні податківці в тій самій ЄБПЗ.
При продажу уціненого товару іншим суб’єктам господарювання (пов’язаним, нестандартним тощо) доводити «звичайність» ціни можна за допомогою п/п. 1.20.2 Закону Про Прибуток. Він дозволяє при визначенні звичайної ціни враховувати, зокрема, різні знижки, зумовлені зниженням споживчих якостей товару, коливанням споживчого попиту на нього тощо. Це означає, що й уцінку товару, внаслідок якої утворилася знижена ціна, необхідно розглядати як одну з обставин, яка підтверджує, що звичайна ціна нижча за первісну вартість товару.
ПДВ
Якщо продажна вартість імпортного уціненого товару буде нижча за його митну вартість, то остання буде базою для нарахування ПДВ лише для тих платників, які самі ввезли цей товар на митну територію України. Для решти постачальників «митне» обмеження, на щастя, діяти вже не повинне, але залишається обмеження «не нижче звичайної ціни».
Алла Погребняк
