Злий розбійник Гасисвітло — й касир
від нього втік...
Порядок розрахунків із покупцями
у разі відключення електроенергії
У робочий час на нашому підприємстві (торгівля) трапляються відключення електроенергії, як заплановані (з попередженням про це заздалегідь відповідним відомством), так і незаплановані (аварійні). Звісно, це призводить до неможливості застосування РРО.
Просимо роз’яснити:
1. Скільки часу можна працювати без РРО?
2. Як правильно здійснювати розрахунки і заповнювати КОРО в періоді відключення електроенергії та після поновлення її подачі?
3. На що ще слід звернути увагу в цій ситуації, щоб не потрапити під штрафні санкції?
1. Нагадаємо, що відповідно до ст. 5 Закону про РРО* у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням КОРО та РК.
* Статтю 5 і згадану нижче статтю 14 Закону про РРО — див. у «Бухгалтері» № 25’2011 на с. 5т і 7т відповідно.
Так все-таки, скільки можна працювати без РРО: 72 години чи 7 робочих днів? Відповідь на це запитання важлива, оскільки при різних умовах роботи 72 години можуть бути більшими або меншими 7 робочих днів.**
** Наприклад, при цілодобовій роботі 7 робочих днів можуть становити вже 168 годин.
Слід зазначити, що податківці щодо цього висловилися ще в листі від 26.11.2004 р. № 10726/6/23-2119. У ньому вони послалися на ст. 14 Закону про РРО, відповідно до якої центри сервісного обслуговування зобов’язані при виході з ладу РРО забезпечувати поновлення його роботи саме протягом 72 годин (без будь-якого згадування про 7 днів). Тому, на їхню думку, підприємство може проводити операції без РРО не більше 72 годин незалежно від причин, чи то відключення електроенергії, чи то вихід з ладу РРО.***
*** Однак у судовій практиці зустрічаються рішення, які допускають правомірність використання КОРО й РК більше 72 годин: у зв’язку з відсутністю електроенергії (постанова ВГСУ від 14.09.2004 р. у справі № 7/3722003); з використанням резервного РРО (постанова Господарського суду Миколаївської області від 21.02.2007 р. у справі № 15/465/06).
Хоча незрозуміло: яке відношення центр сервісного обслуговування має до відсутності електроенергії? Як він буде відновлювати роботу РРО за відсутності електроенергії — гіпнозом, чи що...
До речі, позиція ДПАУ з цього питання залишилася незмінною, про що свідчить п/п. 2.2.113 Оглядового листа ДПАУ від 06.07.2009 р. № 14083/7/23-7017/572 (див. його у «Бухгалтері» № 34’2009 на с. 30т).
2. Якими ж мають бути дії касира (відповідальної особи) після відключення електроенергії? Наведемо відповідний алгоритм.
Заповнення КОРО, яка використовується у разі відключення електроенергії, слід почати відразу після прийняття рішення про роботу з використанням розрахункових квитанцій. Заповнення КОРО саме до початку застосування РК, а не за підсумками роботи за день, передбачене п. 7.8 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614 (далі — Порядок реєстрації КОРО, див. його, зі змінами, у «Бухгалтері» № 1–2’2008 на с. 31т–40т). У розділі 3 КОРО враховуються всі розрахункові квитанції, використані в період відключення електроенергії. Графи 1–5**** заповнюються до початку використання РК, а графи 6–8***** — після поновлення електроенергії.
**** У графах 1 і 2 проставляються номери першого на початок робочого дня і останнього фіскального чека, роздрукованого перед відключенням електроенергії; у графі 3 — номер РК, яку будуть використовувати в періоді відсутності електроенергії; у графах 4 і 5 — дату та час початку використання, серію і номер першої розрахункової квитанції.
***** У графах 6 і 7 зазначають дату та час закінчення використання РК, серію і номер останньої використаної розрахункової квитанції; у графі 8 — номер Zзвіту, роздрукованого після поновлення подачі електроенергії.
1) Перед початком використання РК на її реєстраційній сторінці необхідно зазначити дату початку її використання (п. 9.1 Порядку реєстрації КОРО). Якщо така дата уже є, потреби у зазначенні дати немає.
2) Касирові необхідно підрахувати виручку і записати суму готівки, що міститься в ящику РРО на момент вимикання електроенергії, у корінець розрахункової квитанції з позначкою «Службове внесення» (п. 9.7 Порядку реєстрації КОРО).
3) Якщо електроенергії не буде кілька днів, то за кожний робочий день використання РК у розділі 3 КОРО здійснюють окремі записи, при цьому графи 1–2 заповнюються тільки в перший, а графа 8 — в останній день цього періоду (абз. 1 п. 7.9 Порядку реєстрації КОРО).
4) На підставі розрахункових квитанцій щодня вносять інформацію до розділу 2 КОРО. У запис за перший день слід включати дані про відповідні суми (графи 3–8) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту відключення електроенергії (абз. 2 п. 7.9 Порядку реєстрації КОРО).
Після того як роботу РРО буде відновлено, необхідно виконати такі дії:
1) заповнити графи 6–7 розділу 3 КОРО до початку реєстрації розрахункових операцій через РРО (п. 7.8 Порядку реєстрації КОРО);
2) провести через РРО суми розрахунків окремо за кожною ставкою ПДВ* за весь час застосування РК, а також за період роботи, що передував відключенню електроенергії (це необхідно зробити, якщо така інформація не збереглася в оперативній пам’яті РРО внаслідок обнулення),— п. 4.9 Порядку реєстрації , опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614 (далі — Порядок реєстрації РРО, див. його, зі змінами, у «Бухгалтері» № 1–2’2008 на с. 46т–51т);
3) після внесення через РРО відповідних даних слід роздрукувати Z-звіт (п. 4.9 Порядку реєстрації РРО). Потім у графу 8 розділу 3 КОРО перенести його дані, зазначивши при цьому, за які попередні дати підсумовано ці дані (абз. 2 п. 7.9 Порядку реєстрації КОРО);
4) виконати операцію «Службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків (на суму розмінної монети),— за необхідності (п. 4.9 Порядку реєстрації РРО);
5) роздрукувати ще один Z-звіт наприкінці робочого дня після поновлення роботи РРО, підклеїти його і зробити відповідний запис у КОРО, тобто оприбуткувати всю готівку в повній сумі (див. п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637, у «Бухгалтері» № 30’2011 на с. 5т).
Слід зазначити, що аналогічна послідовність дій касира застосовується й у разі виходу з ладу РРО, якщо на підприємстві не зареєстрований резервний РРО.
* Тут ДПАУ/ДПСУ мала на увазі тих платників ПДВ, які приймають готівку за товари (послуги), оподатковувані ПДВ за ставкою 20%, а також звільнені від оподаткування ПДВ.
3. Щоб уникнути штрафних санкцій, необхідно також приділити серйозну увагу документальному підтвердженню відключення електроенергії. У зв’язку з цим хочемо звернути увагу на п. 3 листа ДПАУ від 05.10.2010 р. № 20886/7/10-2017 (див. «Бухгалтер» № 41’2010, с. 25), у якому наводиться узагальнена інформація щодо рішень судів касаційної інстанції, прийнятих на користь органів ДПС, пов’язаних із застосуванням РРО. В описаній у листі ситуації підприємство не довело, що була відсутня електроенергія, внаслідок чого не був застосований РРО, і не були подані довідки про здійснення профілактики комп’ютерного обладнання на підприємстві.
Якими ж документами необхідно запастися підприємству, щоб підтвердити відсутність електроенергії?
У випадку планового відключення електроенергії, як випливає з п. 7.13 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 р. № 28 (далі — Правила № 28), електропередавальна організація не пізніше ніж за 10 днів повинна попередити підприємство про очікувані перебої зі світлом.
Далі слід узгодити зручний для обох сторін графік відключення. Якщо в 5-денний строк після отримання попередження узгодження не відбудеться, то дату такого відключення постачальник установлює самостійно, про що знову ж повинен попередити, але вже не пізніше ніж за 24 години до відключення (п. 7.13 Правил № 28). Тому в «плановому» випадку підтвердити відключення електроенергії нескладно.
Що ж до позапланових (аварійних) відключень, то тут підприємству слід виявити паперотворчу ініціативу й запастися документами будь-якого виду (бажано — зовнішнього походження), наприклад довідкою, актом тощо, які підтверджують відсутність світла на підприємстві у певні дні та години. У цьому випадку за ініціативу покарання не буде.
І насамкінець — кілька слів про нюанси РРО-звітності у зв’язку з відключенням електроенергії.
Відповідно до п. 2 Порядку подання звітності , пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженого наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614 (далі — Порядок подання РРО-звітності, див. його, зі змінами, у «Бухгалтері» № 1–2’2008 на с. 55т–58т, або № 25’2011 на с. 29т–32т), звітність, пов’язану з використанням РК, подають у складі Звіту за формою № ЗВР-1 і Довідки про використані розрахункові книжки (додаток 1 до Порядку подання РРО-звітності). Така довідка повинна містити інформацію про розрахункові книжки, за якими дата закінчення їх використання припадає на звітний місяць (примітка в додатку 1).
У разі використання РК на період тимчасового відключення електроенергії звіт за формою № ЗВР-1 слід подавати разом із Довідкою про використання РК. При цьому суми розрахунків, що здійснені з використанням РК, у звіті не відображаються (п. 3 Порядку подання РРО-звітності). Про відповідальність за неподання та/або несвоєчасне подання, подання з помилками РРО-звітності — див. «Бухгалтер» № 24’2012, с. 48–49.
Алла Погребняк
