— І хто тут хотів ПоДиВитись!
ДПСУ відмовила в наданні тексту
Регламенту опрацювання податкових декларацій з ПДВ
Лист Державної
податкової служби України
від 21.11.2012 р.
№ 2792/0/141-12/С/15-0314
Державна податкова служба України розглянула Ваш запит <...> щодо надання наказу Державної податкової служби України від 19.06.2012 р. № 522 «Про затвердження Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими задекларовано від’ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість» (далі — наказ № 522) та повідомляє.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі — Закон № 2939) публічною інформацією вважається відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.
Статтею 19 Закону № 2939 визначено, що запит на інформацію — це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Відповідно до статті 15 Закону № 2939 внутрішньо-організаційні акти не підлягають оприлюдненню розпорядником інформації.
Наказ № 522 є внутрішньоорганізаційним актом, який містить алгоритми дій органів Державної податкової служби щодо процесів прийняття рішень та діяльності, яка передує прийняттю рішень, з питань реєстрації та обліку платників податків.
Додатково інформуємо, що відносини між платниками податків та органами Державної податкової служби з питань опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими задекларовано від’ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість, регулюються статтею 200 Податкового кодексу України, Порядком визначення відповідності платника податку критеріям , які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.09.2011 р. № 1178, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.10.2011 р. за № 1172/19910*, Постановами Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку» та від 17 січня 2011 року № 39 «Про затвердження Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість».
Заступник Голови А. Ігнатов
Коментар від Г. Б.
У статті 15 Закону № 2939 йдеться про те, що розпорядники інформації зобов’язані оприлюднити «нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних)».
Ця стаття встановлює перелік видів інформації, яку органи влади (у термінології Закону № 2939 — «розпорядники інформації») зобов’язані оприлюднити «за замовчуванням», тобто самостійно публікувати в друкованих виданнях або в Інтернеті (див. також ст. 5 Закону № 2939). Таке оприлюднення — це лише одна з форм забезпечення права на доступ до інформації.
При цьому, як зазначається в Науково-практичному коментарі до Закону № 2939 (Науково-практичний коментар до Закону України «Про доступ до публічної інформації».— К.: Центр суспільних медіа, 2012.— С. 228–229), застереження про необхідність оприлюднення нормативно-правових та індивідуально-правових актів, «крім внутрішньорганізаційних», стосується саме оприлюднення інформації в порядку ст. 15 Закону № 2939 і не поширюється на надання таких актів у відповідь на запит про доступ до публічної інформації. У цьому випадку діють уже інші правила й обмежити доступ до документа ДПСУ мала б право тільки у разі віднесення цього документа до категорії службової або таємної інформації. Однак, як видно, підстав для цього немає.
Загалом, ДПСУ в зазначеному випадку, відмовивши у задоволенні запиту, не має рації, і сміливці можуть із нею поборотися...
Можна, приміром, оскаржити відмову в наданні цього нормативу в суді, писати до Адміністрації Президента, Уповноваженого із прав людини, до правозахисних організацій. Способів існує чимало! Аби було бажання...
* Див. «Бухгалтер» № 21’2012, с. 7 т–12т.— Ред.
