СпецПК зі спецПДВ
Нюанси розподілу податкового кредиту
при переході не спецрежим оподаткування ПДВ
Лист Державної податкової служби України
від 20.08.2012 р. № 560/0/61-12/15-3415-02,
№ 1089/0/7172/15-3417-02
(витяг)
Державна податкова служба України розглянула лист ТОВ <...> щодо порядку коригування податкового кредиту при переході платника податку на додану вартість на застосування спеціального режиму оподаткування у сфері сільського господарства і повідомляє.
Правила застосування спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства визначаються статтею 209 Податкового кодексу України (далі — ПК України).
Пунктом 209.1 статті 209 розділу V Кодексу визначено, що резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі — сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.
<...>
Пунктом 5 розділу I Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492, передбачено, що платники податку, які згідно зі статтею 209 розділу V Кодексу застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену), яка є невід’ємною частиною звітності за відповідний звітний період.
Відповідно до підпункту 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 розділу V Кодексу до виробничих факторів, за рахунок яких формується податковий кредит, відносяться товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.
У разі якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів/послуг, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів/послуг, основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях.
Враховуючи вищевикладене після реєстрації в якості суб’єкта спеціального режиму оподаткування підприємство повинно подавати до податкового органу за місцем реєстрації загальну та скорочену податкові декларації з податку на додану вартість.
При цьому суми податку на додану вартість, які були нараховані (сплачені) при придбанні товарів (послуг) в попередніх звітних періодах та включені до складу податкового кредиту таких попередніх звітних періодів, на дату переходу на спеціальний режим оподаткування залишаються невикористаними, мають бути розподілені на ті, які використовуватимуться у сільськогосподарському виробництві (діяльності, на яку поширюється спеціальний режим оподаткування), та ті, які використовуватимуться в іншій діяльності платника.
Такий розподіл має бути відображений у податковій звітності платника шляхом перенесення частки податкового кредиту із загальної податкової декларації (вказується зі знаком «–» в рядку 16.2) з податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість скороченої (вказується зі знаком «+» у рядку 12.2).
Заступник Голови А. Ігнатов
Від редакції
До цього розподілу платнику слід підійти досить виважено, оскільки він може суттєво відобразитися на його ПДВшних показниках (у тому числі на ПЗ за «несільгосп»-декларацією).
До речі, у ряді випадків платник може реально не знати, у якій діяльності він збирається використовувати «обподатковокредичене», не кажучи вже про проблему з персоніфікацією наявного залишку ПК на дату переходу суб’єкта на спецсільгоспрежим. Адже в останній загальній декларації з ПДВ, що передує переходу, фігурує просто сума «непроїденого» ПК, а ось до яких конкретно товарів/робіт/послуг (ОЗ, НМА) його віднести — велике питання. І тут креативний підхід платникові не завадить...
