Книжка не читанка, а заповнюванка
Про мову, якою здійснюються записи в трудовій книжці
Лист Міністерства соціальної політики України
від 21.11.2012 р. № 183/06/186-12*
На ваш лист Департамент правового забезпечення в межах своєї компетенції повідомляє наступне.
Відповідно до пункту 2.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.93 № 58, зареєстрованим в Мін’юсті 17.08.93 р. за № 110 (зі змінами) (далі — Інструкція), трудові книжки і вкладиші до них заповнюються у відповідних розділах українською і російською мовами.
Конституцією України визначено, що державною мовою в Україні є українська мова (стаття 10).
Відповідно до статті 11 Закону України «Про засади державної мовної політики» (далі — Закон) основною мовою роботи, діловодства і документації органів державної влади та органів місцевого самоврядування є державна мова.
Статтею 13 Закону визначено, що паспорт громадянина України або документ, що його заміняє, і відомості про його власника, що вносяться до нього, виконуються державною мовою і поруч, за вибором громадянина, однією з регіональних мов або мов меншин України. Дія цього положення поширюється й на інші офіційні документи, що посвідчують особу громадянина України або відомості про неї (записи актів громадянського стану і документи, що видаються органами реєстрації актів громадянського стану, документ про освіту, трудова книжка, військовий квиток та інші офіційні документи), а також документи, що посвідчують особу іноземця або особу без громадянства, у разі наявності письмової заяви особи.
Одночасно інформуємо, що листи міністерства не є нормативно-правовими актами, за своєю природою вони носять інформаційний, рекомендаційний та необов’язковий характер і не повинні встановлювати нових правових норм, а тому державній реєстрації в Міністерстві юстиції України не підлягають.
Директор Департаменту правового забезпечення
В. Шило
Від редакції
Директор Департаменту Мінсоцполітики В. Шило взяв на себе чималу відповідальність, коли з посиланням на ст. 13 Закону «Про засади державної мовної політики» дозволив (за наявності письмової заяви особи) заповнювати трудові книжки двома мовами: українською і поруч із нею регіональною (у цьому випадку — російською). Потім — про всяк випадок — попередив читачів, які йому повірили, що листи Мінсоцполітики не є нормативно-правовими актами, а мають інформаційний, рекомендаційний і необов’язковий характер. Тож якщо особа, що заповнила трудову книжку громадянина ще й російською мовою (це коли вистачає місця!), тим самим перевищить свої повноваження, В. Шило винним не буде.
* Наводимо запит, відповіддю на який є цей лист:
«Якою саме мовою має здійснюватись заповнення відомостей про працівника в трудовій книжці такого працівника?
Чи є правомірним (та в яких випадках є обов’язковим) заповнення відомостей про працівника в трудовій книжці такого працівника саме російською мовою?
У яких випадках поряд із записом українською мовою здійснюється запис російською мовою?».— Ред.
