— Нічьо нє зрозумєл
Про мову первинних документів і хостинг
Лист Міністерства фінансів України
від 07.11.2012 р. № 31-08410-07-10/26689*
* Наводимо запит, відповіддю на який є цей лист:
«1. Якою саме мовою має здійснюватись заповнення первинних документів в Україні?
2 . Чи є правомірним (та в яких випадках є обов’язковим) заповнення первинних документів саме російською мовою?
3 . На цей час чинним законодавством не визначено терміна «хостинг». На практиці це означає послугу з фізичного розміщення веб-сайта на сервері, що має постійне підключення до Інтернету.
Чи дійсно слід вважати, що придбання послуги хостингу спрямовано на підтримання сайту в робочому стані, а тому в бухгалтерському обліку її вартість необхідно списувати до складу витрат звітного періоду (п. 18 П(С)БО 8). А у випадку з інтернет-магазином — до складу витрат на збут?».— Ред.
Міністерство фінансів України на запит щодо окремих питань організації бухгалтерського обліку повідомляє.
[1–2.] Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського облік) господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Порядок створення, прийняття і відображення підприємствами у бухгалтерському обліку первинних документів встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, відповідно до пункту 1.3 якого первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватись інша мова у порядку, визначеному законодавством.
[3.] Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 р. № 242, первісна вартість нематеріальних активів збільшується на суму витрат, пов’язаних із удосконаленням цих нематеріальних активів і підвищенням їх можливостей та строку використання, які сприятимуть збільшенню первісно очікуваних майбутніх економічних вигод.
Витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеного розміру майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат звітного періоду.
Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. № 318, витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. Тому вартість послуг із забезпечення функціонування веб-сайта, залежно від його функціонального призначення, відноситься або до адміністративних витрат, або до витрат на збут.
Директор Департаменту
податкової, митної політики
та методології бухгалтерського обліку
М. Чмерук
Коментар від А. Погребняк
Відповіді на запитання, чи можна заповнювати первинні документи саме російською мовою, Мінфін грамотно ухилився, відбувшись загальною фразою, що поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова в порядку, визначеному законодавством. Нагадаємо, що зараз «мовний» порядок визначає Закон від 03.07.2012 р. № 5029-VI «Про засади державної мовної політики», що набрав чинності з 10.08.2012 р.
У «Бухгалтері» № 42’2012 на с. 43 зазначалося, що формулювання цього Закону відрізняються нечітким характером, хоч він і є ліберальним. У цій публікації зазначалося, що якщо певна мова має на відповідній території статус регіональної або мови меншин, то допускається можливість використання її для внутрішньої документації підприємства, укладання договорів тощо. Однак як буде реалізовуватися ця можливість на практиці — сказати складно, особливо щодо мов меншин.
Щодо відображення в бухобліку послуги хостингу, під якою мають на увазі послугу з фізичного розміщення веб-сайту на сервері, то необхідно визначитися із самим сайтом як об’єктом права інтелектуальної власності. Ані в четвертій книзі ЦКУ, присвяченій правам інтелектуальної власності, ані в Законі «Про авторське право та суміжні права» веб-сайти не згадуються (див. також листи Держдепартаменту інтелектуальної власності від 22.01.2007 р. № 16--14/231 і Мін’юсту від 18.12.2006 р. № 19--5--537 (у «Бухгалтері» № 20’2008 на с. 10т–20т). Водночас Держдепартамент повідомляє, що хоча веб-сайту немає в переліку творів (ч. 1 ст. 433 ЦК*), його можна включити до об’єктів авторського права як «інші твори» (п. 4 ч. 1 ст. 433 ЦК). За такого підходу веб-сайт — це нематеріальний актив, і витрати на підтримку його в робочому стані включаються до складу витрат.
Свого часу ДПАУ в листі від 29.07.2011 р. № 8817/5/15--1416 (див. «Бухгалтер» № 35’2011, с. 12) з’ясовувала, чи є хостинг послугою у сфері інформатизації. При цьому вона посилалася на ДК 009:2005 (розділ 72 КВЕД). У редакційному коментарі зазначалося, що прямо хостинг у розділі 72 КВЕД не згадано. Проте виходячи із загального змісту цієї послуги та розділу 72 можна дійти висновку, що хостинг входить до послуги у сфері інформатизації.
Щодо хостингу — див. також лист НКРЗІ від 28.11.2012 р. № 01-7783/14 на с. 10 цього випуску.
* Статтю 433 «Об’єкти авторського права» ЦК — див. у «Бухгалтері» № 18’2008 на с. 4т–5т.
