— ПБО 27 обов’язкове ?
— Звісно, обов’язкове!
(Для бажаючих)
Чи є у 2013 році обов’язковим до виконання ПБО «Податкові різниці», затверджене наказом Мінфіну від 25.01.2011 р. № 27?
У Податковому кодексі України (ПКУ) у п. 1 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» наказано видати методику бухобліку постійних і тимчасових податкових різниць до 1 квітня 2011 року.
Мінфін упорався із цим завданням і затвердив ПБО 27 — «Податкові різниці» — вже в січні 2011 року. Відтоді цей чудовий документ не критикував тільки ледачий.
Якщо звернутися до тексту цього ПБО, то там можна знайти дуже суворі вказівки щодо обов’язковості його виконання. Звернемо, наприклад, увагу на таке суворе положення п. 7 розділу II ПБО 27:
«При систематизації інформації, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, у регістрах синтетичного та аналітичного обліку обов’язково проводиться аналіз господарської операції на наявність податкових різниць».
Тому, на перший погляд, після набрання чинності цим одіозним ПБО головбухи багатьох підприємств будуть приречені займатися малозрозумілим рознесенням так званих «різниць» по рахунках своєї бухгалтерії.
Однак уважний аналіз норм ПКУ показує, що суворі вказівки українських методологів вступають у пряме протиріччя із самим ПКУ, а ПБО «Податкові різниці» грубо порушує закон.
Звернемо увагу на те, про що йдеться в п. 17.1 ПКУ:
«17.1. Платник податків має право: <...>
17.1.12. за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, вести облік тимчасових та постійних податкових різниць, та використовувати дані такого обліку для складання декларації з податку на прибуток».
Як бачимо, сам ПКУ не змушує бухгалтерів застосовувати ПБО «Податкові різниці», а лише дає їм таке право. Іншими словами, наділивши ПБО «Податкові різниці» обов’язковим статусом, Мінфін перевищив свої повноваження.
І якщо головбух не хоче скористатися наданим йому правом, то він має право позбавити себе усіх «радощів» цього ПБО.
Інша справа, що бухгалтерам наступного року все одно доведеться заповнювати нові четвертий і п’ятий розділи Звіту про фінансові результати. Адже у п. 46.2 ПКУ йдеться:
«У складі фінансової звітності платник податків зазначає тимчасові та постійні податкові різниці за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики».
Якщо головбух спроможний заповнити ці розділи без забруднення своїх облікових регістрів сумнівними вказівками ПБО «Податкові різниці», то він має на це повне й безумовне право. І навіть якщо при цьому буде допущено якісь помилки, їх не можна трактувати як помилки податкової звітності.*
Консультацію підготовлено І. Чалим
для gaap.in.ua
* Про те, що статус звітності з податкових різниць не надто значний, кажуть багато фахівців. Ось, наприклад, думка автора одного з авторитетних видань:
«Навіть якщо платник податків не подаватиме інформацію про податкові різниці у складі фінансової звітності, то нічого, крім адміністративного штрафу (і то з великою натяжкою, у контексті сукупності порушень), йому “не світить”».
