Іванушки інтернешнл
Коментар до наказу Мінфіну від 09.12.11 р. № 1591
До Нового року трудівники Мінфіну піднесли українським бухгалтерам подаруночок у вигляді оновленого Плану рахунків та поправок до стандартів бухобліку.
Враховуючи попередні твори нинішніх бухметодологів, ми, щиро кажучи, не мали особливих ілюзій щодо якості бухгалтерських інновацій, які генеруються ними. Але їхній останній твір здатен приголомшити навіть найфлегматичніших циніків: якщо вітчизняний бухоблік залишити у владі таких «реформаторів», то від нього незабаром взагалі нічого не залишиться.
Проаналізуємо коротенько найістотніші ідеї, піднесені під ялинку укрбухстандартизацією.
1. План рахунків
План рахунків «спростили» шляхом викорінення із нього субрахунків. При цьому в Інструкції про застосування Плану рахунків усі субрахунки залишили, а головбухам, які її використовують, наказали користуватися ними і надалі:
«Підприємства, які застосовують Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 21.12.99 р. за № 893/4186, використовують субрахунки, визначені цією Інструкцією».*
* Текст наказу дає підстави для досить ліберального трактування, згідно з яким Інструкція про застосування Плану рахунків набуває, по суті, рекомендаційного статусу. Адже в наказі йдеться, що
«субрахунки до синтетичних рахунків уводяться підприємствами самостійно, виходячи з потреб управління, контролю, аналізу та звітності».
Оце ми розуміємо — дерегуляція!
З одного боку (в Плані рахунків), субрахунків нібито і немає, а з іншого боку (в Інструкції про застосування Плану рахунків) вони є...
2. Благодійна допомога
Триває планомірне впровадження до фінансової звітності фіскальних показників.
Цього разу особливу увагу податково-бухгалтерських стандартизаторів було звернено на благодійну допомогу, яка зазнала ПДВ-пільгування.
Її тепер треба виділяти окремим рядком у балансі та звіті про фінрезультати, а також спеціально відображати в бухгалтерській аналітиці (субрахунок 483).
Ми не бачимо в такій обліково-звітній «інновації» іншої мети, крім полегшення тяжкої долі податкових інспекторів, пітніють під час перевірок у пошуках алгоритмів податкової мінімізації.
Таким чином, стало абсолютно очевидним, що основними користувачами фінансової звітності, в ім’я яких Мінфін «реформує» український бухоблік, у нашій країні є податкові органи.
3. Валюта
У частині обліку операцій з валютою змін зазнали П(С)БО 15 «Дохід», П(С)БО 16 «Витрати» та Інструкція про застосування Плану рахунків.
Відразу зазначимо: стилістика цих змін настільки недоладна, що ми можемо лише здогадуватися про задуми горе-стандартизаторів.
За нашою версією, автори змін хотіли донести до свідомості бухгалтерів таку думку: при операціях продажу валюти тепер не треба відображати дохід на всю вартість проданої валюти і витрати на всю суму її балансової оцінки; до доходів/витрат тепер потрапляє лише додатна/від’ємна різниця за цією операцією.
На субрахунку 942 наказано відображати не собівартість проданої валюти, а видатки, пов’язані з процесом продажу, і від’ємну маржу:
«На субрахунку 942 «Витрати на купівлю-продаж іноземної валюти» узагальнюється інформація про витрати на купівлю-продаж іноземної валюти, зокрема від’ємна різниця між ціною купівлі-продажу іноземної валюти та її балансовою вартістю».
Симетрична норма тепер фігурує і в описі субрахунку 711:
«На субрахунку 711 «Дохід від купівлі-продажу іноземної валюти» узагальнюється інформація про доходи від купівлі-продажу іноземної валюти, зокрема додатна різниця між ціною купівлі-продажу іноземної валюти та її балансовою вартістю».
Судячи з усього, це має призвести до таких облікових наслідків.
Наприклад, на балансі у підприємства числиться $100.
Ця сума реалізується за 820 грн.
Курс НБУ на дату продажу — 8 грн/$.
Комісійні видатки — 5 грн.
Тут можлива кореспонденція рахунків приблизно такого роду:
списання коштів: д-т 37 к-т 31 — 800 грн,
надходження коштів д-т 31 к-т 37 — 800 грн,
дохід від операції д-т 31 к-т 711 — 20 грн,
комісійні при продажу валюти: д-т 942 к-т 31 — 5 грн.
Ідея, що й казати, слушна. Але її реалізація у текстах стандартів, м’яко кажучи, небездоганна.
Чого варта, наприклад, класифікація відповідних витрат: субрахунок 942, як ми розуміємо, належить до «інших витрат операційної діяльності»; однак нова редакція п. 18 П(С)БО 16 чомусь змушує бухгалтера відносити «витрати, пов’язані з купівлею-продажем валюти» до складу адміністративних витрат...
І це — не єдиний приклад дивацтв, так би мовити, технічної роду.
4. МСФЗ
Мінфінівські «інноватори» розібралися із МСФЗ запросто.
По-перше, вони практично до всіх П(С)БО внесли застереження про те, що відповідний нацстандарт не поширюється на тих, хто складає звітність за МСФЗ. Ці застереження зроблено, напевно, для зовсім недалеких.* Адже і так зрозуміло, що звітність за МСФЗ не можна скласти за допомогою П(С)БО.
* А таких серед головбухів, що звітують за МСФЗ, сподіваємося, немає.
Хоча можна припустити, що таким незграбним чином мінфінівці намагалися дати зрозуміти, що ті, хто складає звітність за МСФЗ, складати звіти за нацстандартами не зобов’язані.
По-друге, доморощені стандартизатори наказали головбухам, які звітують за МСФЗ, користуватись українськими формами № 1 «Баланс», № 2 «Звіт про фінансові результати», № 3 «Звіт про рух грошових коштів» і № 4 «Звіт про власний капітал». Для цього досить поставити галочку в новому квадратику «Складено за міжнародними стандартами фінансової звітності», який з’явився на зазначених формах. Авторам цієї чудової ідеї (очевидно, «Іванушкам інтернешнл»), напевно, невтямки, що з усіх перелічених форм лише форма № 3 може вважатися** відповідною вимогам МСФЗ. Добре хоч форму № 5 «Примітки до річної фінансової звітності» складати не змусили...
** Та й то із деякими застереженнями.
Зрозуміло, такий «перехід» на МСФЗ є повною і безумовною профанацією ідеї впровадження у нашій країні міжнародних стандартів фінзвітності.
Так вводити МСФЗ — все одно що пришпандьорити на горбатого «Запорожця» емблему «Mersedes» і після цього вважати, що автомобіль досяг світового рівня.
Аналітики швидко поставили діагноз такому підходу: «Анекдот, звісно. Але чомусь не смішно».***
*** http://www.gaap.in.ua/archives/1352
Акул Ілочап
P. S. Щодо застосування норм наказу Мінфіну № 1591 і подання фінзвітності за 2011 рік за старими формами — див. також лист Мінфіну від 11.01.2012 р. № 08410-06-5/607 у «Бухгалтері» № 4’2012 на с. 32.
