Прибуток принесли угоди —
ПриПЄПе, покажи доходи!
ПриПЄПи-2012: облік доходів, звітність
Сьогодні ми розглянемо актуальні питання для ПриПЄПів, які бажають правильно обліковувати свої доходи, а також вчасно звітувати щодо ЄП і правильно його сплачувати у 2012 році.
Звичайно, не залишаться осторонь питання, пов’язані з відповідальністю платників ЄП, які з будь-якої причини порушили порядок обліку доходів (і витрат), строки подання звітності, а також сплати податку.
I. Облік доходів (витрат)
платниками ЄП — фізичними особами
Відповідно до п. 292.13 ПКУ дохід єдиноподатники визначають на підставі даних обліку, який ведеться згідно зі ст. 296 ПКУ.
Пунктом 296.1 ПКУ встановлено, що ПриПЄПи груп 1, 2 і 3 (які не є платниками ПДВ) ведуть Книгу обліку доходів (далі — Книга), а ПриПЄПи групи 3 — платники ПДВ ведуть Книгу обліку доходів і витрат. Нагадаємо, що форми Книги обліку доходів і Книги обліку доходів і витрат, а також Порядки їх ведення затверджені наказом Мінфіну від 15.12.2011 р. № 1637 (далі — наказ № 1637).
На що слід звернути увагу ПриПЄПам груп 1, 2 і 3 (не платникам ПДВ) при заповненні Книги?
1. Як випливає з п/п. 296.1.1 ПКУ і п. 1 Порядку ведення книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 15.12.2011 р. № 1637 (далі — Порядок № 1637)*, записи, що відображають доходи, у Книзі виконуються щодня загальною сумою за підсумками робочого дня.
* Порядок № 1637 і форму згаданої книги обліку доходів — див. у «Бухгалтері» № 3’2012 на с. 22–23.
До речі, аналогічного висновку (щодо періодичності заповнення) ми дійшли й у «Бухгалтері» № 13’2010 на с. 44, коли аналізували порядок заповнення Книги за ф. № 10 для ПриПЄПів, хоча ДПАУ вказувала лише на хронологічний порядок визначення результатів підприємницької діяльності ПриПЄПів.
При цьому в Книзі відображається фактично отримана сума доходу, тобто кошти, отримані в касу або на розрахунковий рахунок (аналог виручки під час дії єдиноподаткового Указу), плюс доходи в матеріальній і нематеріальній формі, визначені п. 292.3 ПКУ, а також дохід, оподатковуваний ЄП за ставкою 15%.
Таким чином, чергового разу для ПриПЄПів збережено касовий метод для формування доходу (див. дати виникнення доходу в п. 292.6–292.8 ПКУ).
2. ПриПЄПи груп 1, 2 і 3 (не платники ПДВ) позбавлені обліку витрат (у Книзі просто-напросто немає «витратної» графи), і це цілком логічно. Незрозуміло, щоправда, навіщо введено облік витрат для ПриПЄПів — платників ПДВ?** Адже витрати все одно до оподаткування ЄП відношення не мають.
** Існує думка, що документи на куплений товар (роботи, послуги) повинні бути в них щонайменше для підтвердження права на податковий кредит з ПДВ. Однак для цих цілей служать, як відомо, облікові реєстри і ПДВ-звітність.
Виникає запитання: а чи потрібні спрощенцям, які не визначають суму витрат, підтвердні «витратні» документи? Незважаючи на те що ані ПКУ, ані Порядком № 1637 не передбачено документального підтвердження витрат, ми вважаємо, що обережний ПриПЄП може подбати про наявність таких документів. Справа в тому, що на практиці можуть виникати різні ситуації, коли потрібно підтвердити, наприклад, законність придбання товару (роботи, послуги) або його оплату.***
*** Як відомо, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) включається до доходу ПриПЄПа.
У «Бухгалтері» № 10’2011 на с. 47–49 зверталася увага на можливі загрози для підприємця, який не має документів на товар. Наприклад, податківці можуть вимагати від нього сплати ПДФО із вартості «бездокументного» товару, обґрунтовуючи це тим, що, мовляв, цілком можливо, підприємець придбав цей товар у фізособи, з якої не утримав ПДФО.
Як від цієї загрози відбиватися — див. у «Бухгалтері» № 41’2010 на с. 42–44.
3. У Книзі ПриПЄПи повинні відображати доходи, отримані від підприємницької діяльності, тобто доходи від проданих товарів (робіт, послуг) за вирахуванням сум, повернених покупцям (замовникам); вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг); суми заборгованості, за якою минув строк позовної давності; а також дохід, оподатковуваний єдиним податком за ставкою 15%.****
**** За вказаною ставкою оподатковуються доходи, названі в п/п. 2–4 п. 293.4 ПКУ. Крім згаданих доходів за ставкою 15% оподатковується також сума перевищення граничного обсягу (цей вид доходу зазначено у п/п. 1 п. 293.4, а в згаданих підпунктах 2–4 його не названо, очевидно, тому, що така сума випливе в податковій декларації платника ЄП, у Книзі ж відобразиться як звичайний дохід).
Існує думка, що вичерпний перелік підприємницьких доходів покладе кінець відомим спекуляціям податківців щодо включення різного роду надходжень до доходів ПриПЄПа. Нагадаємо, що за дії єдиноподаткового Указу контролери раз по раз робили спроби (траплялося, що й успішні) доповнити ПриПЄПську виручку від реалізації (з метою досягнення граничного обсягу, а для ЮРЄПів — ще й з метою оподаткування) усяким позареалізаційним непотребом.
Водночас п/п. 1 п. 292.1 ПКУ, в якому визначається дохід ПриПЄПа, навіює деякий песимізм. У ньому наведено також вичерпний перелік того, що
не потрапляє до доходу ПриПЄПа. Чи не будуть податківці керуватися ним для включення до ПриПЄПського доходу усього того, що не зазначено в переліку не доходів такого підприємця?
4. Із 01.01.2012 р. ПриПЄПам не потрібно реєструвати Книгу на кожного працівника, який займається реалізацією товарів. Ані ПКУ, ані Порядок № 1637 такої вимоги не містять.
Нагадаємо, що за дії Книги ф. № 10 обов’язок ПриПЄПа видавати такі Книги найманим працівникам — реалізаторам випливав із п. 3 нині скасованої Постанови КМУ від 16.03.2000 р. № 507.
5. Як і за дії єдиноподаткового Указу, ПриПЄП може вести Книгу в електронному вигляді, однак дані з файлу все одно необхідно переносити на папір. Як і раніше, обов’язок шнуровально-нумеровальних дій випливає з п. 2 Порядку № 1637. Крім того, у п. 3 Порядку № 1637 зазначено, що записи в Книзі виконуються чорнилом або кульковими ручками, тож без паперового варіанта Книги, як і раніше, ніяк не обійтися.
6. Порядок № 1637 офіційно дозволяє виправляти помилки у Книзі. Свого часу в «Бухгалтері» № 6’2009 на с. 49 ми звертали увагу на безкомпромісність п. 2 Порядку ведення книги обліку доходів громадян — СПД у питанні виправлення помилок у Книзі за ф. № 10 і рекомендували виправляти їх по-бухгалтерськи — із урахуванням п. 4.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88*. Як бачимо, тепер усе стало на свої місця.
* Пункт 4.2 згаданого Положення — див. у «Бухгалтері» № 35’2010 на с. 9т.
7. Згідно з п. 8 Порядку № 1637 закінчені Книги зберігаються у платника податку протягом 3-х років після виконання останнього запису. Виходить, що, коли у ПриПЄПа протягом 3-х років після закінчення Книги не було перевірки, він має право її знищити?
Ми не радили б цього робити. Нагадаємо, що на підставі даних Книги платники ЄП заповнюють свою податкову декларацію (п. 7 Порядку № 1637). А п. 44.3 ПКУ вимагає, щоб платники податків зберігали документи, визначені в п. 44.1** ПКУ, не менше 1095 днів з дня подання податкової звітності. Строки подання податкової звітності для платників ЄП груп 1 і 2–4 встановлено в п/п. 49.18.3 і 49.18.2 ПКУ відповідно. Виходячи з них доходимо висновку, що зберігати використану Книгу першогрупникам доведеться, як правило, 4 роки 60 днів, а друго-четверогрупникам — 3 роки 40 днів.
** Наводимо зазначений пункт:
«44.1. Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту».
До речі, за «указних» часів використана Книга повинна була здаватися до ДПІ на 5-річне зберігання.***
*** Подейкують, що на практиці податківці від зберігання використаних Книг відбивалися. Тож тепер з непристойними пропозиціями щодо безоплатних послуг зі зберігання до них звертатися не можна.
8. Що стосується відповідальності за неведення Книги, то в цьому питанні порівняно з періодом дії єдиноподаткового Указу ніяких змін не відбулося.
У «Бухгалтері» № 20’2008 на с. 49 ми звертали увагу на те, що за неведення Книги за ф. № 10 існує загроза застосування до ПриПЄПа адміністративного штрафу згідно зі ст. 1641 КпАП**** у розмірі від 3 до 8 нмдг (51–136 грн) за неведення або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку.
**** Див. «Бухгалтер» № 9’2005, с. 7.
Слід зазначити, що оскільки ПКУ передбачена відповідальність за невиконання вимоги зберігання документів, визначених у п. 44.1 ПКУ, то у разі порушення строку зберігання Книги до платника ЄП може бути застосований штраф, передбачений п. 121.1 ПКУ. Нагадаємо, що його розмір становить 510 грн (повторно протягом року — 1020 грн).
Крім того, за неоприбуткування готівки (невнесення відповідних записів про одержання доходу в Книгу) ПриПЄПові може загрожувати штраф в 5-кратному розмірі неоприбуткованої суми. Детальніше про можливість застосування цього штрафу — з Указу Президента від 12.06.95 р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»***** — за неоприбуткування готівки в ситуації, коли підприємець не вніс отриману суму до Книги за ф. № 10, йшлося в «Бухгалтері» № 46’2008 на с. 46–47.
***** Указ № 436/95, зі змінами,— див. у «Бухгалтері» № 7’2010 на с. 31т.
Нагадаємо, що згідно з п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 (далі — Положення № 637), оприбуткування готівки безпосередньо стосується підприємців, а відображення готівкової операції в Книзі обліку доходів і витрат або в КОРО є для приватного підприємця
моментом оприбуткування готівки.* І те, що в п. 1.2 Положення № 637 фігурує Книга обліку доходів і витрат, а не нинішня Книга обліку доходів, не має принципового значення для визначення моменту оприбуткування готівки.
* Із п. 1.2 Положення № 637 випливає, що
«оприбуткування готівки — проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій».
9. І, нарешті, завершуючи огляд «книжкових» питань, слід сказати кілька слів про ведення Книги ПриПЄПами групи 3 — платниками ПДВ.
Книга обліку доходів і витрат (див. «Бухгалтер» № 3’2012, с. 24) для цієї категорії платників складається із двох частин. Перша частина «I. Доходи» нічим не відрізняється від Книги обліку доходів для платників ЄП груп 1–3 (не платників ПДВ). У ній ПриПЄПи — платники ПДВ роблять записи своїх доходів. Друга частина «II. Витрати» призначена для обліку витрат господарської діяльності.
Нагадаємо, що відповідно до п. 5 «дохідно-витратного» Порядку № 1637 (див. там же, с. 25–26) записи в Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід і понесено витрати.** При цьому дохід від здійснення господарської діяльності і витрати, пов’язані з придбанням товарів (робіт, послуг), відображаються у відповідних графах Книги без ПДВ (п. 6.2 і п. 6.5 Порядку «дохідно-витратного» № 1637). Це відповідає логіці п. 292.11 ПКУ, відповідно до якого до складу доходу платника ЄП не включаються суми ПДВ.
** Із п. 4 «дохідно-витратного» Порядку № 1637 випливає, що в Книзі відображаються фактично здійснені витрати від проведення діяльності, тобто сума витрат, проведених з розрахункового рахунку та/або з каси платника ЄП. Таким чином, відображення витрат у Книзі проводиться за оплатою.
Загалом, тут облік має серйозніший вигляд порівняно із ПриПЄПами груп 1, 2 і 3 (не платниками ПДВ).
II. Звітність платника ЄП
1. Відповідно до п. 296.9 ПКУ наказом Мінфіну від 21.12.2011 р. № 1688 затверджено форму податкової декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця (далі — податкова декларація, див. її у «Бухгалтері» № 3’2012 на с. 13–17).
2. Пунктом 294.1 ПКУ встановлено, що податковим (звітним) періодом для ПриПЄПів групи 1 є рік, а для ПриПЄПів груп 2 і 3 — квартал.
3. Згідно з п. 296.2 ПКУ платники ЄП групи 1 подають податкову декларацію у строк, установлений для річного звітного періоду, тобто протягом 60 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного року (п/п. 49.18.3 ПКУ). В ЄБПЗ податківці роз’яснили, що річна декларація подається, якщо платник ЄП не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, що становить 150 тис. грн, та/або самостійно не перейшов на сплату ЄП за ставками, установленими для 2-ї і 3-ї групи. В іншому випадку такі платники ЄП групи 1 подають квартальну декларацію, і це звільняє їх від обов’язку подання річної декларації.
4. ПриПЄПи 2-ї і 3-ї груп подають податкову декларацію у строки, встановлені для квартального звітного періоду (п. 296.3 ПКУ), тобто протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу (п/п. 49.18.2 ПКУ).
5. Податкова декларація складається наростаючим підсумком з початку року*** (п. 296.7 ПКУ).
*** Нагадаємо, що Звіт платника ЄП часів дії єдиноподаткового Указу теж складався наростаючим підсумком, тож для ПриПЄПів зі стажем заповнення декларації не становитиме труднощів.
6. Для кожної групи платників ЄП у декларації передбачено свій розділ, у якому відображаються показники їх господарської діяльності.
Наприклад, платники ЄП 1-ї та 2-ї груп повинні будуть зазначати щомісячні авансові внески; обсяг доходу, оподатковуваний за кожною з обраних ними ставок ЄП; обсяг доходу, оподатковуваний за ставкою 15%.
ПриПЄПи групи 3 заповнюють практично ті самі показники (крім авансових внесків), у тому числі обсяг доходу, оподатковуваний за обраними ними ставками ЄП у розмірі 3% або 5%.
7. Пунктом 296.7 ПКУ передбачено подання уточнюючої декларації, за допомогою якої можна буде виправляти помилки, допущені в минулих звітних періодах.
Крім того, передбачено подання довідкової декларації: вона необхідна для одержання довідки про доходи за інший період, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період. Тому добувати довідки про доходи ПриПЄПам стане простіше.
8. І останнє — про відповідальність за неподання декларації. Пунктом 120.1 ПКУ встановлено, що неподання або несвоєчасне подання декларації платником ЄП тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн (за кожне таке неподання або несвоєчасне подання). При повторному порушенні платником ЄП, до якого протягом року вже був застосований штраф за таке порушення,— штраф становитиме вже 1020 грн.
А хто сказав, що буде легше?
Далі буде...
Алла Погребняк
