ПДВ згідно з п/п. 139.1.6 до витрат можна включати і тоді, коли його оплата відбувається негрошовим способом

Державна податкова служба України розглянула лист Державної податкової адміністрації у м. Києві від 08.11.2011 р. № 3934/8/31-604 стосовно застосування абз. 3 п/п. 139.1.6 ст. 139 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі — ПКУ), а саме щодо включення до витрат (або вартості об’єкта основних засобів чи нематеріального активу) суми ПДВ, яка не включена до податкового кредиту згідно зі ст. 199 розділу V ПКУ, у випадку коли сплата постачальнику за товари, роботи, послуги здійснювалась шляхом здійснення бартерної операції чи взаємозаліку,— та повідомляє.

Бартерна (товарообмінна) операція згідно з п/п. 14.1.10 п. 14.1 ст. 14 ПКУ — це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.

Будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів є відповідно до п/п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ продажем (реалізацією) товарів.

Слід відмітити, що доходи та витрати від проведення товарообмінних (бартерних) операцій згідно з п. 153.10 ст. 153 ПКУ визначаються відповідно до договірної ціни такої операції, але не нижчої (вищої) від звичайних цін.

Дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг (п. 137.1 ст. 137 ПКУ).

Витрати, що формують собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визначені п. 138.8 ст. 138 ПКУ.

Відповідно до п/п. 139.1.6 п. 139.1 ст. 139 ПКУ не включаються до складу витрат, зокрема, суми податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги ), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання.

Для платників податку, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість, до складу витрат входять суми податків на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів, робіт, послуг, вартість яких належить до витрат такого платника податку.

У разі якщо платник податку, зареєстрований як платник ПДВ , одночасно проводить операції з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), що оподатковуються ПДВ та звільнені від оподаткування або не є об’єктом оподаткування таким податком, ПДВ, сплачений у складі витрат на придбання товарів, робіт, послуг, які входять до складу витрат, та основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до витрат або вартість відповідного об’єкта основних засобів чи нематеріального активу збільшується на суму, що не включена до податкового кредиту такого платника податку згідно з розділом V цього Кодексу.

Тобто платник податку при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток включає податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів, робіт, послуг, які входять до складу витрат, або збільшує вартість об’єкта основних засобів чи нематеріального активу, що підлягають амортизації, на суму сплаченого податку на додану вартість, що не включена до податкового кредиту такого платника податку згідно з розділом V цього Кодексу.

Враховуючи наведене сплачений податок на додану вартість вважається складовою витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт або наданих послуг, або збільшує вартість об’єкта амортизації за умови, що цей податок не включено до складу податкового кредиту.