II
Лист Державної митної служби України
від 07.12.2011 р. № 11.1/1.2-15.1/16495*
Державною митною службою України розглянуто ваш лист <...> щодо застосування митними органами правила конфлікту інтересів, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 та пунктом 56.21 статті 56 Податкового кодексу України (далі — Кодекс).
Інформуємо, що згідно з приписами підпункту 4.1.4 пункти 4.1 статті 4 Кодексу презумпція правомірності рішення платника податків має місце у разі, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (далі — принцип презумпції правомірності).
При цьому питання про наявність суперечностей між актами законодавства однакової юридичної сили має вирішуватись виходячи з загальновизнаних принципів права, згідно з якими спеціальний акт має переважну силу над загальним, а прийнятий пізніше — над попереднім.
Застосування вказаного принципу презумпції правомірності може мати місце після завершення перевірки контролюючим органом платника податків та складання у встановленому порядку акта такої перевірки.
Зазначене обумовлено тим, що в ході перевірки платника податків митний орган не приймає обов’язкових для платника податків рішень, а лише здійснює вивчення діяльності підприємства, а у випадку виявлення порушень вимог законодавства фіксує їх в акті перевірки.
Рішення, які приймаються митними органами на підставі акта перевірки, повинні прийматися з дотриманням принципу презумпції правомірності.
У випадку оскарження платником податку рішення митного органу, прийнятого на підставі акта перевірки у порядку статті 56 Кодексу, застосування принципу презумпції правомірності передбачено приписами пункту 56.21 статті 56 цього Кодексу.
Т. в. о. Голови Служби О. Дороховський
Від редакції
Чесно кажучи, обидва листи схожі на відмовку.
Так, під час перевірки податковий і митний орган здійснює вивчення діяльності підприємства і відображає факти; але ж, фіксуючи порушення, а також установлюючи й фіксуючи факти в акті перевірки, він повинен установити факт порушення.
Якщо ж ПКУ встановлює презумпцію правомірності рішення платника податку, то встановити і зафіксувати факт порушення в акті без спростування такої презумпції неможливо.
Отже, податковий або митний орган змушений звертатися до правила про конфлікт інтересів не тільки при прийнятті власного рішення, але й при складанні акта перевірки.
* Запитання, відповіддю на яке є цей лист, див. на с. 28 (але тут уже фігурують органи Держмитслужби).— Ред.
