Документи май нові
про вимоги майнові!
Вимоги про скасування рішення суб’єкта владних повноважень,
безпосереднім наслідком якого є зміна складу майна особи, є майновими
Лист Вищого
адміністративного суду України
від 18.01.2012 р. № 165/11/13-12
Головам апеляційних адміністративних судів
У зв’язку з надходженням до Вищого адміністративного суду України звернень адміністративних судів про надання роз’яснення щодо застосування підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» повідомляється таке.
Відповідно до зазначеної норми за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.
При визначенні характеру адміністративного позову як майнового судам необхідно враховувати таке.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Окремі рішення, прийняті суб’єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.
Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» вбачається, що збільшення податковим органом зобов’язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов’язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.
Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача — суб’єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.
Цей лист пропонуємо довести до відома суддів місцевих та апеляційних адміністративних судів.
Голова суду І. Темкіжев
Від редакції
Украй сумнівний лист, головною метою якого є збільшення судових поборів з осіб, що оспорюють рішення податкових органів. Практика Європейського суду з прав людини і Європейська конвенція 1950 року, на якій ця практика ґрунтується, ніякого відношення до проблеми судового збору не мають: адже норми Конвенції мають автономне тлумачення і не можуть автоматично використовуватися при тлумаченні норм національного законодавства.
Сама по собі вимога про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень за раніше сформованою практикою не є майновою вимогою: якщо припускати, що це рішення протиправне і буде визнане недійсним, то виявиться, що його видання майнових наслідків для особи не має і не мало; отже, і скасування цього рішення до майнових наслідків не призведе.
