Декому після молока на ніч — погано спиться
(а от після отримання грошей — дуже добре).
Видача молока і грошових компенсацій за нього на «шкідливих» підприємствах:
нюанси (не)оподаткування ПДФО та ЄСВ
Працівники одного з підрозділів підприємства отримують молоко за шкідливі умови праці. З поважної причини, а саме через хворобу співробітниці, яка займається одержанням і видачею молока, протягом тижня замість молока відповідним працівникам проводилася видача грошових коштів.
Чи необхідно з вартості молока та із зазначених коштів утримати ПДФО і ЄСВ? Які штрафні санкції можуть бути у підприємства за заміну молока грошовою компенсацією?
Нагадаємо, що ч. 1 ст. 166 КЗпП установлено, що на роботах зі шкідливими умовами праці працівникам видаються безоплатно молоко та інші рівноцінні харчові продукти за встановленими нормами. При цьому Порядок безоплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів працівникам та службовцям, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці затверджено досить давно — ще Постановою Держкомпраці СРСР і Президії ВЦСПС від 16.12.87 р. № 731/П-13 (далі — Порядок № 731/П).
Звертаємо увагу на те, що згідно з п/п. 1«в» Порядку № 731/П оплата вартості молока грошима, а також заміна його іншими продуктами (крім рівноцінних — кефіру, кисляку, мацоні тощо*), видача молока за кілька змін наперед і за минулі зміни, а також відпуск додому молока забороняються.
* При цьому заміна молока на рівноцінні продукти допускається не завжди, а лише у разі повної відсутності молока в торговельній мережі, чого в нинішні часи, на щастя, не спостерігається (див. щодо цього лист Мінпраці від 29.06.2006 р. № 149/13/82-06 у «Бухгалтері» № 33’2006 на с. 28).
Разом із тим згідно з ч. 2 ст. 7 Закону «Про охорону праці» (див. «Бухгалтер» № 38’2010, с. 3т) дозволяється видавати грошову компенсацію на придбання молока на умовах, передбачених колективним договором, працівникам, робота яких має роз’їзний характер.
Таким чином, якщо робота співробітників, що одержують «молочну» компенсацію, має роз’їзний характер, то грошова компенсація видається правомірно і не оподатковується ПДФО.
Підставою для звільнення від оподаткування є п/п. 165.1.9 ПКУ, згідно з яким вартість безоплатного молока та інших продуктів, що надаються роботодавцем платнику податку відповідно до Закону «Про охорону праці», до складу оподатковуваного доходу не включається. Ми вважаємо, що неформально (тобто по суті) вартість безоплатного молока дорівнює законній компенсації на придбання такого молока. Тому оподатковувати таку компенсацію, на наш погляд, несправедливо.
Якщо грошова компенсація видається «стаціонарним» працівникам, то під дію п/п. 165.1.9 ПКУ вона не підпадає і з неї на загальних підставах має бути утриманий ПДФО. Цю виплату слід розцінювати як додаткове благо** (п/п. 164.2.17 ПКУ).
** Визначення поняття «додаткові блага» міститься у п/п. 14.1.47 ПКУ.
Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі (наприклад, у вигляді товарних замінників молока), то, як роз’яснила ДПАУ в листі від 28.07.2011 р. № 13597/6/17-0215***, сума податку з об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ПКУ, тобто із застосуванням натуркоефіцієнта (при ставці податку 15% він становить 1,176471).
*** Див. «Бухгалтер» № 45’2011, с. 30–31.
До речі, за дії Закону про ПДФО ДПАУ роз’яснила, що в усіх інших випадках (крім видачі молока на законних підставах, про які ми згадували вище) вартість молока оподатковується ПДФО як додаткове благо, отримане платником податку від роботодавця (див. лист ДПАУ від 19.04.2007 р. № 3852/6/17-0716 у «Бухгалтері» № 38’2010 на с. 42т–43т).
До речі, причина, через яку замість молока працівникам видавалася грошова компенсація (крім роз’їзного характеру робіт), ролі не відіграє, адже законодавство такої підстави для неутримання ПДФО не передбачає.
Слід зазначити, що «прибутковий» розділ IV ПКУ містить ще одну норму (п/п. 164.2.17«б»), з якої випливає виключення із загального місячного оподатковуваного доходу вартості харчування, безоплатно отриманого платником податку, у випадках, визначених ПКУ для оподаткування прибутку підприємств.
Нагадаємо, що п/п. 140.1.1 ПКУ посилається у питанні віднесення до витрат видатків на забезпечення найманих працівників, зокрема, продуктами спецхарчування на перелік, установлений КМУ. Кабмін, чесно кажучи, такого переліку не створив — нема коли. Але на сьогодні склалася традиція розглядати як такий Перелік заходів та засобів з охорони праці , витрати на здійснення та придбання яких включаються до витрат, затверджений Постановою КМУ від 27.06.2003 р . № 994, зі змінами (далі — Перелік № 994, див. його у «Бухгалтері» № 17’2011 на с. 21).
Так от, п. 6 Переліку № 904 містить як охоронно-трудовий захід надання працівникам, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці, спеціального харчування, молока чи рівноцінних харчових продуктів, а також газованої солоної води.
Тож для неоподаткування вартості молока ПДФО підприємству є із чого вибирати.
Що стосується ЄСВ, то він у цьому випадку не нараховується і з вартості «обов’язкового» молока не утримується.
Нагадаємо, що відповідно до ст. 7 Закону від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (див. «Бухгалтер» № 21’2011, с. 3т–4т) базою для нарахування ЄСВ є сума нарахованої заробітної плати за всіма видами виплат, що включають основну і додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, в тому числі в натуральній формі, які визначаються відповідно до Закону «Про оплату праці».
Підпунктом 4.3.5 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління ПФУ від 27.09.2010 р. № 21-5 (див. «Бухгалтер» № 47’2010, с. 18т), встановлено, що визначення зарплатних виплат необхідно здійснювати згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5 (далі — Інструкція № 5*).
* Інструкцію № 5 — див. у «Бухгалтері» № 35’2008 на с. 20т–25т.
Отже, ПФУ пропонує виходити з того, чи відноситься виплата до ФОП відповідно до Інструкції № 5. Отже, вартість молока та лікувально-профілактичного харчування, виданих згідно з чинними нормами, міститься у п. 3.19 розділу 3 «Інші виплати, що не належать до фонду оплати праці». Вартість «обов’язкового» молока потрапила також і до Переліку видів виплат , що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою КМУ від 22.10.2010 р. № 1170 (п. 5 розділу II) (далі — Перелік № 1170, див. його у «Бухгалтері» № 34’2011 на с. 2т–3т). Грошова компенсація за невидане молоко не потрапила до розділу 3 Інструкції № 5 і до Переліку № 1170. Тому не можна виключити того, що стосовно питання (не)нарахування ЄСВ контролери можуть розглядати її як іншу заохочувальну (компенсаційну) виплату.
Крім того, звертаємо увагу на те, що у п. 3.19 Інструкції № 5 і п. 5 розділу II Переліку № 1170, які звільняють від ЄСВ, зазначені не тільки вартість виданого молока і лікувально-профілактичного харчування, спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, миючих та знешкоджувальних засобів, але й відшкодування працівникам витрат на придбання ними спецодягу та інших засобів індивідуального захисту. Тобто «спецодягові» компенсації точно не включаються до бази нарахування ЄСВ, на відміну від компенсацій «молочних».
Тому в ситуації з компенсацією за невидане молоко, на наш погляд, набагато краще надати працівникам одноразову матдопомогу. У цьому випадку її можна підвести під п/п. 170.7.3 ПКУ, тобто не оподатковувати ПДФО (у межах 1320 грн у 2011 році й 1500 грн у 2012 році). Одноразова матдопомога також не підлягає включенню до бази для нарахування ЄСВ (п. 14 розділу I Переліку № 1170). Із цим варіантом згоден і ПФУ (див. його лист від 13.07.2011 р. № 14399/03-20 у «Бухгалтері» № 34’2011 на с. 8т–9т).
На нашу думку, цілком допустимий і варіант із видачею працівникам грошових коштів для самостійного придбання ними молока. Зрозуміло, такий варіант — як форс-мажорний — має бути оформлений відповідним наказом (розпорядженням). У цьому випадку працівники повинні надавати на підприємство чеки, у яких будуть зазначені дата, найменування придбаного товару та його вартість.
Такий спосіб забезпечення молоком не порушує права працівників на безоплатне забезпечення їх зазначеним продуктом. І це найголовніше. Тому відстоювати неоподаткування ПДФО і ЄСВ такої операції буде, вважаємо, простіше, ніж виплату «відвертої» грошової компенсації.
Водночас у розглядуваній ситуації цей варіант неможливий, він може бути реалізований лише в тому випадку, якщо про неможливість видачі молока на підприємстві відомо заздалегідь.
І насамкінець — про штрафні санкції.
Невидача молока може бути розцінена як порушення законодавства про охорону праці. Статтею 41 КпАП (див. «Бухгалтер» № 10’2009, с. 30) установлено, що порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств і громадян — суб’єктів підприємницької діяльності від 5 до 10 нмдг.
Алла Погребняк
