«Нас нє доґонят!»
— могли б проспівати замість групи «Тату» місцеві податківці
(і мали б рацію).
Чи дозволяється в I кварталі 2012 року (і кому)
застосовувати ставку єдиного податку 3%
Наше підприємство — платник ПДВ, як і належить, не пізніше 25.01.2011 р. подало заяву на перехід на єдиний податок за ставкою 3%, оскільки ми вписуємося до усіх потрібних для переходу на спрощену систему показників обсягу доходу та чисельності. Заяву податківці від нас прийняли, однак згодом зазначили, що ми зараз маємо право застосовувати ставку єдиного податку не 3%, а тільки 5%.
Чи мають рацію податківці? І як нам бути в такій ситуації?
Сподіваємося, що ситуація незабаром вирішиться, але — про все по порядку.
Отже, перший квартал «підкодексного» єдиноподатків’я був не без сюрпризів.
У цій ситуації, схоже, місцеві податківці щодо прочитання норм ПКУ, присвячених застосуванню 3%-вої ставки єдиного податку, спробували зайняти суто формальну позицію.
Загалом, такий фіскальний підхід — за відповідного бажання — із дуже буквоїдського прочитання відповідної норми ПКУ* вискрісти можна.
* Ми про таку можливість мимохідь згадували у «Бухгалтері» № 45’2011 на с. 46, але не припускали, що до такого абсурду хтось зможе опуститися на практиці.
Нагадаємо, що згідно з п/п. 4 п. 293.8 ПКУ
«ставка єдиного податку, визначена для третьої і четвертої груп у розмірі 3 відсотки, може бути обрана:
а ) суб’єктом господарювання, який зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до розділу V цього Кодексу, у разі переходу ним на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу;
б ) платником єдиного податку, який зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до розділу V цього Кодексу, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка;
в ) суб’єктом господарювання, який не зареєстрований платником податку на додану вартість, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування шляхом реєстрації платником податку на додану вартість відповідно до розділу V цього Кодексу і подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником податку на додану вартість;
г ) платником єдиного податку, що застосовує ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, у разі постачання ним послуг (робіт) платникам податку на додану вартість і якщо обсяг такого постачання за останні 12 календарних місяців сукупно перевищує обсяг, визначений пунктом 181.1 статті 181 розділу V цього Кодексу, та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V цього Кодексу, шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником податку на додану вартість».
Детальний аналіз усіх цих чотирьох варіантів отримання 3%-відсоткової ставки єдиного податку ми вже наводили у «Бухгалтері» № 45’2011 на с. 42–47. Ситуація, описана в запитанні, підпадає під норму п/п. «а».
Ну а якби йшлося про платника ПДВ, який був спрощенцем і до 2012 року,— 6%-вого ЮРЄПа,— то, подавши вчасно заяву на застосування ЄП і в 2012 році, такий платник претендував би на ставку 3% вже згідно з вищенаведеним п/п. «б» (якщо ми правильно розуміємо його зміст).
Однак якщо виходити із суто буквоїдського прочитання п/п. 4 п. 293.8 ПКУ, то ставка ЄП у розмірі 3% у першому кварталі 2012 року не світить взагалі нікому, включаючи і платників ПДВ — причому як із числа новоспечених (з 2012 року) ЮРЄПів (і ПриПЄПів**), так і з числа ЮРЄПів старих (колишніх 6%-ників).
** Колишніх загальносистемних ФОПів — платників ПДВ.
Адже в кожному з наведених вище чотирьох підпунктів йдеться про подання відповідної заяви (тобто про перехід на ЄП та/або на застосування 3%-вої ставки податку)
«не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу».
Зрозуміло, цю вимогу щодо першого кварталу 2012 року (про подання відповідної заяви не пізніше 16 грудня 2011 року) ніхто із сьогоднішніх єдиноподатників-ПДВшників фізично виконати не міг через низку причин: відповідні бланки заяв не було затверджено, податківці відмовлялися приймати такі заяви в довільній формі тощо, але головне — «спрощені» зміни до розділу ХІV ПКУ ще не діяли!
Однак основною причиною є та, що в перехідній нормі п/п. «г» п. 5 розділу ІІ Закону від 04.11.2011 р. № 4014-VI, який запроваджував нові «спрощені» положення до Податкового кодексу, йшлося про подання заяви на перехід (або продовження перебування) на ЄП у термін не пізніше 25 січня 2012 року.
Таким чином, термін подання заяв у зазначеній перехідній ситуації був окреслений спеціальною нормою Закону № 4014-VI — з 1 по 25 січня цього року включно.
Тобто в розглядуваній ситуації ми фактично стикаємося з конкуренцією двох норм — загальною (вищенаведеного п/п. 4 п. 293.8 ПКУ) і спеціальною (згаданого п/п. «г» п. 5 розділу ІІ Закону № 4014-VI).
За загальним правилом у цій ситуації має застосовуватися спеціальна норма — тобто перехідна. Зазначимо, крім того, що виходячи зі справедливості розподілу податкового навантаження* і духу законодавчих норм — тим паче повинна в цьому випадку застосовуватися норма спеціальна (перехідна), адже законодавці явно не збиралися нікого з ЮРЄПів (і ПриПЄПів) із числа платників ПДВ (усіх суб’єктів єдиноподатків’я) позбавити у першому кварталі права застосовувати 3%-ву ставку.
* Адже, погодьтеся, несправедливо і нелогічно платників ПДВ навантажувати додатково ще двома відсотками єдиного податку, ставлячи їх тим самим на один рівень із не платниками ПДВ.
Тобто ставка єдиного податку 3% може (і повинна) застосовуватися й у першому кварталі 2012 року, але поки що тільки у випадках, згаданих у п/п. «а», «б» (і, можливо, «в»**) п/п. 4 п. 293.8 ПКУ,— звісно, за умови що платник ПДВ (хоч новоспечений ЮРЄП***, хоч старий — колишній 6%-ник) подав не пізніше 25 січня 2012 року до своєї податкової Заяву про застосування спрощеної системи оподаткування за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 20.12.2011 р. № 1675 (див. її у «Бухгалтері» № 1–2’2012 на с. 38–40), і зазначив у пункті 8 Заяви ставку єдиного податку 3%.
** Див. с. 14 цього випуску.
*** Або ПриПЄП — колишній загальносистемний ФОП — платник ПДВ.
А тепер до всього сказаного вище додамо, що головні податківці видали нещодавно роз’яснення про реєстрацію єдиноподатників як платників ПДВ — лист від 31.01.2012 р. № 2955/7/18-3117 (див. його на с. 14–15 цього випуску), який фактично підтверджує (див. прикінцеву частину листа), що ставка ЄП 3% може застосовуватися платниками ПДВ починаючи з 01.01.2012 р. Вважаємо, цей лист можна пред’явити своїм місцевим, після чого спокійно оподатковуватися за ставкою 3% (без ПДВ) і в першому кварталі 2012-го.
Тому такі перегини на місцях тепер мають припинитися: згаданий лист було надіслано до усіх обласних податкових органів.
І, що дуже дивно, виходячи зі змісту останньої частини цього листа напрошується висновок про те, що ставку ЄП 3% із 01.01.2012 р. (?!) можуть застосовувати навіть ті єдиноподатники, які подали заяву про реєстрацію як платника ПДВ не пізніше 25.01.2012 р.! Невже головні податківці до тлумачення положень ПКУ підійшли настільки ліберально?..
Якби вони ще на практиці не створювали перешкод для реєстрації як платників ПДВ... Але це вже зовсім інша історія.
Олексій Павленко, Андрій Павлов
