Добрий лист чомусь бентежить,
бо незвичний... незвичайний...
Про право на податковий кредит за спізнілими податковими накладними
Лист Державної
податкової служби України
від 13.01.2012 р. № 1120/7/15-3417-22
Державна податкова служба України розглянула лист <...> щодо права платника ПДВ на податковий кредит по податкових накладних , які надійшли в іншому податковому періоді , ніж дата їх виписки <...>, та на часткову зміну листа ДПА України від 02.11.2011 р. № 4810/6/23-50.01/4 повідомляє.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі — Кодекс) податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку — продавець товарів послуг зобов’язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунку платника податку.
Отже, платник ПДВ має право включити до складу податкового кредиту звітного періоду отримані податкові накладні, з дати виписки яких не минуло 365 календарних днів, а для платників, які застосовують касовий метод,— 60 календарних днів з дати оплати отриманих товарів незалежно від дати їх отримання від постачальника товарів/послуг.
Таким чином, до податкового кредиту платник податку може включити суми податку на додану вартість по тих податкових накладних, щодо яких одночасно виконані такі умови (у разі дотримання інших правил формування податкового кредиту, визначених Кодексом):
— оформлені у відповідності з вимогами Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379*;
— зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних;
— отримані в порядку, визначеному Кодексом ;
— взяті на облік згідно з правилами податкового та бухгалтерського обліку.
* Див. «Бухгалтер» № 47’2011, с. 14–19, а також с. 20.— Ред.
Заступник Голови А. Ігнатов
Від редакції
Загалом, лист має цілком пристойний вигляд: платник справді має право включити до складу податкового кредиту звітного періоду податкові накладні, з дати виписки яких не минуло 365 днів.
Як і у відповідях ДПСУ бухконгресу («Бухгалтер» № 46’2011, с. 16), жодних безглуздих вимог щодо документального підтвердження отримання податкових накладних у періоді іншому, ніж звітний, у наведеному листі немає. Цим він на краще відрізняється від раніше наданих роз’яснень, які часто-густо визнавали таким підтвердженням конверт із відбитком календарного штемпеля або рекомендований лист із повідомленням (див. із цього приводу «Бухгалтер» № 12’2011, с. 34–35, і № 14’2011, с. 8–9).
Є, щоправда, один момент, який нас бентежить. Цей лист обіцяє податковий кредит, якщо, серед іншого, податкові накладні отримано у порядку, передбаченому Кодексом. Чесно кажучи, ПКУ ніякого такого порядку отримання податкових накладних не передбачає. Тому нас мучать неясні сумніви: чи не намагається ДПСУ в такий спосіб протягти свою стару ідею про те, що податкова накладна як податковий документ повинна надсилатися листом із повідомленням про вручення (див. лист від 22.02.2011 р. № 4905/7/16-1517-10 у «Бухгалтері» № 14’2011 на с. 8–9). Хочеться вірити, що ми за звичкою, виробленою роками , у цьому випадку просто дуємо на воду… Хоча і вода буває гарячою…
