— У податковій є різні люди...
І неважливо, чим вони займаються
Олександр Клименко: «Моє слово... у граніті відливається» — інтерв’ю газеті «Дзеркало тижня. Україна»
(наводиться зі значними скороченнями з дозволу редакції газети)
<...>
— А чи буде*, як того вимагали Микола Азаров і Михайло Бродський, запроваджено електронний цифровий підпис, про який говориться вже не один рік?
— Так, ми виконаємо це завдання в термін, визначений прем’єр-міністром,— до 1 травня цього року.
* Початок неначебто дивний , але це тому, що ми висмикнули із середини. Матеріал величезний, і наводимо лише найцікавіше.— Ред.
<...>
Чи зацікавлений я в скороченні штату [податкових]? Звичайно, зацікавлений ! Тому що я хочу за рахунок цього скорочення підвищувати рівень заробітних плат. Ми цю роботу продовжуємо.
<...>
— 3 тисячі чоловік [у податкових] будуть обслуговувати 70% податкових надходжень. А 30% податкових надходжень будуть обслуговувати 52 тисячі податківців?
— Це помилкове судження. Тому що сам по собі великий платник не працює. Навколо підприємства, що входять у його фінансово-промислову групу, і контрагенти. Є велике підприємство, де контрагентів більше 123 тисяч ! Наприклад, великий мобільний оператор, який працює по всій Україні, а платить податки в Києві. Не можна моніторити тільки 1400 підприємств і отримати 70% доходу. Інтелектуальна еліта податкової займається роботою з великими платниками, але необхідно контролювати всі підприємства, а це дуже трудомісткий процес.
<...>
Але немає жодного підприємства, куди прийшла би податкова та сказала: «З тебе стільки податків».
— До жодного не прийшли?
— Не прийшли. Це сьогодні наша ідеологія.
<...>
— Ми розпочали системний процес. Але в будь-якій реформі доводиться долати інерцію мислення. Як у податковій, так і в бізнесі. У медицині є таке поняття: «фантомні болі». Це коли людині ногу або руку відрізали, а вона все одно відчуває в ній біль. От такі самі «фантомні болі» у податковій сфері...
<...>
Але в податковій є різні люди, і не можна стригти всіх під один гребінець.
— Чому ви їх так захищаєте? Ви ж тільки нещодавно прийшли. А у вас до них таке ставлення, немов ви з ними все життя прожили.
— Я дуже люблю людей, які віддані своїй справі. Серед 55 тис. податківців є люди, які викликають негативне почуття. А є дуже багато людей, які реально працюють. А я поважаю людей, які трудяться. І не має значення, чим вони займаються.
<...>
Я найбільш публічна людина за всю історію податкової служби та не соромлюся робити суперечливі речі.
<...>
— <...> У 2010 році з Податкового кодексу прибрали норму 14-го розділу, яка дозволяла легалізувати внутрішній ринок і зобов’язувала торгувати тільки за наявності первинної декларації на товар. Та нібито під тиском підприємців [цю] норму з Податкового кодексу вилучили на невизначений строк. Тепер у нас виходить, що вся торгівля на ринках відбувається без первинних декларацій, і внутрішній ринок відкритий для контрабанди і контрафактної продукції. На «7-му кілометрі» та інших ринках, де йде торгівля без первинної декларації на товар, без податків крутиться тіньовий оборот у десятки мільярдів гривень. Що робити з цією проблемою?
— Це була законодавча ініціатива. А ми працюємо в рамках тих повноважень, які маємо. Але ми її вирішуємо шляхом роботи нашої податкової міліції. 630 нелегальних цехів закрито у 2011 році. З них 258 — горілчані, решта — з виробництва контрафактної продукції. Плюс ми сьогодні посилили взаємодію з митницею у боротьбі з контрабандою.
<...>
— Є інформація, що президенту було подано закритий звіт про те, що близько 70% української економіки сьогодні в тіні. У вас є власні оцінки з цього приводу?
— Запитайте у тих, хто робив ці звіти. Це вочевидь завищена цифра. Я вважаю, що в тіні близько 30% економіки. Можливо, і менше. Залежно від галузей.
<...>
— Нині відбувається чехарда з податками мікро бізнесу. Є інформація, що в адміністрації президента ініціюють значне спрощення форм декларацій для єдиноподатників. Зараз звіти розрослися до кількох сторінок, і єдинникам доводиться тримати бухгалтера.
— Навіщо комусь тримати бухгалтера? Наша спрощена система — найліберальніша в Європі. Це фантомні болі, про які ми говорили. Ми — за спрощення процедури. Давайте говорити про ті глобальні речі, які сьогодні є, і об’єктивно їх оцінювати.
<...>
Грузії знадобилося три роки. А мені надано значно менші строки, щоб домогтися тих самих результатів. У нас є телефонна лінія — усі можуть подзвонити й одержати відповідь. Не треба мати ніяких зв’язків. Буде у вас чітке запитання, зателефонуйте. А потім мені розкажете, вирішили питання чи ні. Адже моє слово в граніті відливається. Якщо я сказав — то так воно і є. У кожному регіоні в лютому проходять збори підприємців, і ми донесемо цю позицію до кожного.
<...>
Я звертаюся до підприємців з одним закликом — досить боятися !
Ю. Бутусов, Ю. Сколотяний
«Дзеркало тижня. Україна» № 5/2012
Коментар від О. К .
Ризикну сказати, що інтерв’ю, хоч і не до кінця (це м’яко кажучи) відверте, проте, все-таки підбадьорює. Таке враження, ніби щось говорилося щиро. Поживемо-побачимо.
А поки що очевидно лише одне: у кожного своя правда. Все залежить від дзвіниці, на якій перебуваєш. І від акцентів, що розставляються.
(Можна, приміром, похмуро й сухо констатувати, що новообраний Президент Фінляндії незадовго до обрання опинився в Таїланді в центрі стихійного лиха й урятувався тим, що заліз на дерево. А можна ділитися радісною думкою щодо того, що в Таїланді на деревах іноді вдається зустріти майбутніх фінських президентів…).