— Ну, дорогі гості,
коли вже прийшли...
Якщо на підприємство з’явилися з фактичною перевіркою
Особливості фактичних перевірок за ПКУ в оглядовому режимі ми аналізували у «Бухгалтері» № 1–2’2011 на с. 61–62.
Нагадаємо, що фактична перевірка проводиться податківцями щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документів, які підтверджують держреєстрацію юросіб та ФОПів, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства про укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами) (п/п. 75.1.3 ПКУ).
Особливість фактичної перевірки полягає в тому, що вона проводиться за місцем фактичного здійснення платником діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності платника податків (що цілком відповідає назві самих перевірок) без його попередження (п. 80.1 ПКУ).
Умови допуску
Відповідно до ст. 81 ПКУ допускати до проведення фактичної перевірки слід тільки у разі пред’явлення перевіряючими:
— направлення на проведення перевірки,
— копії наказу про призначення перевірки,
— службового посвідчення.
Направлення на перевірку
У направленні на проведення перевірки обов’язково повинні вказуватися реквізити наказу про призначення відповідної перевірки. Також у направленні обов’язково повинні зазначатися:
— дата видачі,
— назва органу державної податкової служби,
— найменування (П. І. Б.) та реквізити суб’єкта— об’єкта, що перевіряється,
— мета,
— вид (планова або позапланова),
— підстави,
— дата початку і тривалість перевірки,
— посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.
Направлення на перевірку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, скріпленого печаткою органу ДПС.
Крім того, направлення складається окремо на кожного перевіряючого, а також окремо щодо кожного суб’єкта або об’єкта, який підлягає перевірці згідно з наказом (лист ДПАУ від 28.01.2011 р. № 2337/7/23-7017/125 у «Бухгалтері» № 10’2011 на с. 26–28).
При пред’явленні направлення платнику податків потрібно в ньому розписатися із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови розписатися в направленні на перевірку складається акт, що засвідчує факт відмови. При цьому акт про відмову від підпису в направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
У загальному ж випадку підставою для проведення фактичної перевірки можуть бути такі обставини*:
— виявлення за результатами перевірок інших платників фактів, що свідчать про можливі порушення законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа про держреєстрацію, патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, й існує необхідність перевірки таких фактів (п/п. 80.2.1 ПКУ);
— отримання від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, зокрема щодо здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа про держреєстрацію, патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, виробництва та обігу підакцизних товарів (п/п. 80.2.2 ПКУ);
— письмове звернення покупця (споживача) про порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (п/п. 80.2.3 ПКУ);
— неподання суб’єктом господарювання обов’язкової звітності про використання РРО, розрахункових книжок і КОРО, подання їх з нульовими показниками (п/п. 80.2.4 ПКУ);
— отримання інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і цільового використання спирту (п/п. 80.2.5 ПКУ);
— виявлення порушень за результатами попередньої перевірки (п/п. 80.2.6 ПКУ);
— отримання інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (п/п. 80.2.7 ПКУ).
* Саме посилання на одну з цих обставин, а точніше на пункт ПКУ, має міститися в наказі та направленні на проведення перевірки для того, щоб вважати їх належним чином оформленими. Справа в тому, що податкові органи стверджують, ніби мають право не говорити платникові, за інформацією якого органу проводиться фактична перевірка (див. лист ДПАУ від 01.06.2011 р. № 5283/К/23-7014/624 у «Бухгалтері» № 47’2011 на с. 30–31; про це також див. лист. Мінекономіки від 05.05.2011 р. № 3105-24/254 у «Бухгалтері» № 29’2011 на с. 34–35).
Наказ про проведення перевірки
У наказі про призначення перевірки податківці (див. згаданий вище лист ДПАУ від 28.01.2011 р. № 2337/7/23-7017/125) рекомендують (хоча це прямо й не зазначено в ПКУ) враховувати всі обов’язкові реквізити, передбачені для направлення на проведення перевірки,— див. перелік цих реквізитів вище.
Копія наказу про призначення перевірки має бути вручена під розписку посадовим особам підприємства (або особам, які здійснюють розрахункові операції, у разі перевірки РРО) до початку проведення фактичної перевірки (п. 80.2 ПКУ).
Такий наказ складається окремо на кожного суб’єкта господарювання з урахуванням (зазначенням переліку) його господарських об’єктів (за наявності), що підлягають перевірці, із зазначенням посад і прізвищ посадових осіб, які проводитимуть перевірку (лист ДПАУ від 28.01.2011 р. № 2337/7/23-7017/125).
Недопущення до перевірки
Підставою для недопущення перевіряючих до проведення фактичної перевірки є ненадання перевіряючими зазначених документів або надання зазначених документів, оформлених з порушеннями (п. 81.1 ПКУ). Відмовляти в допущенні до проведення перевірки з інших причин заборонено .
При відмові в допуску перевіряючі зобов’язані скласти акт, який засвідчує факт відмови (п. 81.2 ПКУ). У разі недопуску до перевірки без законних підстав згідно з п/п. 94.2.3 ПКУ платнику податків загрожує адміністративний арешт майна, який може бути застосований, якщо він відмовляється від допущення посадових осіб органу ДПС.
Контрольна розрахункова операція
ПКУ закріплює право податківців на здійснення «контрольної розрахункової операції» перед початком перевірки порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, тобто ще до пред’явлення направлення (п. 80.4 ПКУ). Тому фактична перевірка може початися з такої «контрольної розрахункової операції».
Особливістю проведення фактичної перевірки в цьому випадку є те, що така перевірка згідно з пунктом 80.7 ПКУ проводиться двома або більше посадовими особами органу державної податкової служби у присутності посадових осіб підприємства або його представника та/або особи , яка фактично здійснює розрахункові операції (лист ДПАУ від 28.01.2011 р. № 2337/7/23-7017/125).
Таким чином, фактична перевірка може проходити навіть без обов’язкової присутності посадових осіб підприємства. У такій ситуації особи, які фактично здійснюють розрахункові операції, зобов’язані самостійно допускати перевіряючих до проведення перевірки. Тому для особи, яка фактично здійснює розрахункові операції, у зв’язку з цим особливої важливості набуває знання порядку допуску посадових осіб ДПС до фактичної перевірки.
Після того як перевіряючий повідомить про проведення контрольної розрахункової операції, такому співробітнику підприємства слід уважно вивчити наказ і направлення на перевірку. У цьому випадку діють точно такі самі умови для допуску до проведення фактичної перевірки, як і в тому випадку, коли контрольна розрахункова операція не проводиться (див. вище).
Хронометраж
ПКУ офіційно надав податківцям право під час проведення фактичних перевірок здійснювати хронометраж господарської діяльності (п. 80.8 ПКУ). Згідно з п/п. 14.1.264 ПКУ
«хронометраж — процес спостереження за веденням господарської діяльності платника податків, який здійснюється під час проведення фактичних перевірок та застосовується органами державної податкової служби з метою встановлення реальних показників щодо діяльності платника податків, яка здійснюється на відповідному місці її провадження».
Загалом, здійснення хронометражу ніяких миттєвих наслідків — штрафів, донарахувань податкових зобов’язань за непрямими методами (які в ПКУ взагалі відсутні) — спричинити не повинне. Але у разі суттєвої розбіжності між зафіксованими та офіційними показниками діяльності СПД отримана інформація може бути передана органам податкової міліції для проведення оперативно-розшукових заходів.
Найімовірніше, під час хронометражу більше слід боятися виявлення конкретних порушень касової дисципліни, порядку здійснення розрахункових операцій та фіксації таких порушень.
Як повідомляє ДПАУ в згаданому листі від 28.01.2011 р. № 2337/7/23-7017/125, за результатами хронометражу складається довідка, яка підписується посадовими особами органу державної податкової служби і посадовими особами підприємства або його представника та/або особами, які фактично здійснюють розрахункові операції. Довідка про результати проведення хронометражу є невід’ємною частиною (додатком) акта (довідки) про результати фактичної перевірки.
Строки проведення фактичних перевірок
Строки проведення перевірок установлені в ст. 82 ПКУ. Тривалість фактичної перевірки не повинна перевищувати 10 діб, із правом продовження на строк до 5 діб з підстав, визначених п/п. 82.3.1 і 82.3.2 ПКУ, а саме:
1) за заявою суб’єкта господарювання за потреби надання ним документів, що стосуються питань перевірки;
2) при змінному режимі роботи або підсумованому обліку робочого часу суб’єкта господарювання та/або його господарських об’єктів.
Право зупиняти фактичну перевірку, на відміну від інших видів виїзних перевірок, не передбачене.
Звертаємо увагу на те, що тривалість фактичних перевірок установлено в добах, тоді як стосовно усіх інших видів перевірок тривалість установлено в робочих днях.
Оформлення результатів фактичної перевірки
Результати фактичної перевірки оформляються актом (якщо при перевірці були виявлені порушення) або довідкою (якщо порушень не було) у порядку, визначеному п. 86.5 ПКУ. Щоправда, на сьогодні не існує документа, яким було б затверджено форму акта фактичної перевірки. Приміром, податківці в ЄБПЗ лише ухильно повідомили про те, що акт про результати проведення фактичної перевірки повинен відповідати вимогам ст. 86 ПКУ.
Податкове повідомлення-рішення має бути прийняте:
— або протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику податків акта перевірки;
— або, якщо до акта перевірки подавалися заперечення, протягом 3 робочих днів з дня їх розгляду і надання письмової відповіді платнику.
Зазначимо також, що у згаданому вище листі від 28.01.2011 р. № 2337/7/23-7017/125 роз’яснено порядок взаємодії податкових інспекцій, якщо платник зареєстрований в одній ДПІ, а об’єкт господарювання розташований на території, яка належить до юрисдикції іншої ДПІ. У такому разі перевірка проводиться податковим органом за місцезнаходженням об’єкта , що перевіряється. Цей орган складає акт перевірки і надсилає його до податкового органу за місцем реєстрації платника податків, який виносить податкове повідомлення-рішення.
Форми податкових повідомлень-рішень наводяться в додатку до Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПАУ від 22.12.2010 р. № 985 (далі — Порядок*). Зокрема, відповідно до п. 2.2 Порядку при застосуванні штрафної (фінансової) санкції (штрафу) за порушення норм неподаткового законодавства, контроль над дотриманням якого покладено на органи ДПС, податківці виписують податкове повідомлення-рішення за формою «С» (додаток 10 до Порядку).
* Порядок — див. у «Бухгалтері» № 17’2011 на с. 29–33, додатки до нього — там же, у розділі «Тема».
Григорій Берченко, Іван Тургенєв
