Зараз вам дамо знання
про нюанси подання
форми № 20-ОПП
Багатьох зараз хвилюють питання, що стосуються форми № 20-ОПП «Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність». Спробуємо розібратися з деякими із них. Необхідність заповнення згаданої форми випливає із останнього абзацу п. 63.3 ПКУ. Наведемо цей пункт:
«63.3. З метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в органах державної податкової служби за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Центральний орган державної податкової служби може прийняти рішення про зміну основного місця обліку платника податків.
Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних органах державної податкової служби за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, органи державної податкової служби за місцезнаходженням таких об’єктів у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби.
Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний податковий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню».
Із наведеної норми ПКУ чітко видно, що йдеться про об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, які визначені згідно з відповідними розділами ПКУ. Перелік об’єктів оподаткування зазвичай дуже зрозуміло визначений у відповідних розділах ПКУ (хоча, наприклад, щодо деяких місцевих податків ПКУ об’єкти оподаткування не встановлює).
Звісно, ніде в ПКУ ви не побачите таких об’єктів оподаткування, як склад, офіс, стіл, бочка, туалет, бухгалтерія, страховий агент тощо, що зазначені в Рекомендованому довіднику типів об’єктів оподаткування (відповідно до п. 8.7 Порядку обліку платників податків і зборів*). Тому не слід молитися на цей Довідник: він має виключно рекомендаційний характер і не є нормативно-правовим документом.
* Цей Порядок затверджено наказом ДПАУ від 22.12.2010 р. № 979 (див. «Бухгалтер» № 14’2011, с. 4т–36т ).
Зате кілька слів треба сказати про об’єкти оподаткування, які є в більшості суб’єктів: прибуток, дохід, операції з постачання товарів і послуг.
Формально кажучи, згідно з п. 63.3 ПКУ зазначити наявність таких об’єктів оподаткування у формі № 20-ОПП потрібно, але тут нам на допомогу приходить п. 8.4 Порядку обліку платників податків і зборів, у якому сказано:
«Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (об’єкт оподаткування), за ф. № 20-ОПП (додаток 11) подається протягом 10 робочих днів після його реєстрації, створення чи відкриття до органу державної податкової служби за місцезнаходженням такого об’єкта».
Ну яке може бути місцезнаходження у прибутку або операції з постачання товарів? Звісна річ, що в податковій усі просто б застрілилися, якби платники щодня несли туди форми № 20-ОПП за кожним здійсненим постачанням. Тому й у Рекомендованому довіднику типів об’єктів оподаткування таких операцій серед цих типів ми не знайдемо.
Більше того, у розділі 040.07 своєї ЄБПЗ податківці написали досить чітко:
«Інформація про об’єкти оподаткування, такі як товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) відображаються у відповідній податковій звітності платника податків (податкова декларація з податку на прибуток, з податку на додану вартість, податковий розрахунки за ф. № 1ДФ та інші), тому про такі об’єкти оподаткування не потрібно повідомляти у повідомленні за ф. № 20-ОПП».
Кілька слів скажемо щодо об’єктів, пов’язаних із оподаткуванням.
Власне, з оподаткуванням пов’язані будь-які предмети: від сосиски до редиски. Водночас, як видно з вищенаведеної консультації в ЄБПЗ, ДПСУ згодна, що не будь-яка комашка може претендувати на високе звання предмета, пов’язаного з оподаткуванням. Ті предмети, які викликають податки в результаті операцій з ними (такі, як ПДВ, податок на прибуток, акциз, ПДФО), до зазначених предметів не належать.
Інша річ — предмети, які навіть у знерухомленому стані потроху роздягають їхніх власників. Наприклад, земельні ділянки (у тому числі орендовані у держави); кар’єри, у яких ведеться видобуток корисних копалин; свердловини, з яких здійснюється забір води; транспортні засоби (тільки у разі їх первинної реєстрації!); ділянки лісу, що використовується для вирубки; смуга радіочастот; полігони для видалення відходів; стаціонарні об’єкти забруднення (пукалки), торговельні точки (а також точки надання побутових послуг), якщо за їх місцезнаходженням отримано торгові патенти; а з 1 липня 2012 року — житлова нерухомість.
Тепер — про необхідність подання форми № 20-ОПП щодо тих об’єктів оподаткування, які виникли в платників до 01.01.2011 р. Податковий кодекс, так само як і Порядок обліку платників податків і зборів, зворотної дії в часі не мають. Норма п. 8.4 Порядку обліку платників податків і зборів набрала чинності з 14.01.2011 р. Тобто саме з цього дня на платників було покладено обов’язок подавати форму № 20-ОПП протягом 10 робочих днів з моменту реєстрації, створення або відкриття об’єкта оподаткування. Якщо після 14.01.2011 р. у платника не було реєстрації, створення або відкриття об’єкта оподаткування, то нічого подавати він не повинен. А якщо було, то він повинен був подавати цю форму протягом 10 робочих днів саме щодо цього об’єкта оподаткування, а не взагалі всіх, які в нього були з моменту його створення.
Щоправда, слід віддати належне ДПСУ, яка в цьому питанні зайняла досить двозначну позицію. З одного боку, в тому самому розділі ЄБПЗ вона написала, що
«платник податків починаючи з 01.01.2011 — дня набрання чинності Податковим кодексом України [—] зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єктах, пов’язані з оподаткуванням, в тому числі які зареєстровані , створені чи відкриті до 2011 року, органи державної податкової служби за місцезнаходженням таких об’єктів (за основним та неосновним місцем обліку)».
З іншого боку, на запитання:
«Чи обов’язково подавати повідомлення за ф. № 20-ОПП до 01.01 .2012?» —
вона відповіла правильно:
«Ні. Платник податків зобов’язаний подати повідомлення за ф. № 20-ОПП протягом 10 робочих днів після реєстрації , створення чи відкриття об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність».
І хоча формально друга відповідь не суперечить першій, схоже, що ДПСУ стала потихеньку давати задній хід у цьому питанні.
Таким чином, якщо комусь дошкулятимуть наїздами за неподання ф. № 20-ОПП, можна створити таку систему аргументації.
Якщо з 01.01.2011 р. нові об’єкти оподаткування з тих, які зазначені в довіднику ДПСУ, не з’явилися*:
«Форма № 20-ОПП подається протягом 10 днів з моменту появи об’єкта, а з 1 січня 2011 року об’єктів оподаткування, зазначених у Рекомендованому довіднику від ДПС, у нас не виникло. Тож чао-покакао».
* Або старі не змінилися, хоча, якщо змінилися, то обов’язок подати ф. № 20-ОПП все ж існує (див. п. 8.5 Порядку обліку плати податків і зборів), але строк подання для таких випадків не встановлено.
Якщо з 01.01.2011 р. з’явилися деякі предмети із числа тих, що зазначені в Рекомендованому довіднику типів об’єктів оподаткування ДПСУ, але до сплати податків таке придбання не призвело (наприклад, було придбано автомобіль, який був раніше у використанні):
«Оскільки у зв’язку із придбанням автомобіля в нас не виникли обов’язки зі сплати податків і зборів, то положення п. 63.3 ПКУ на нас не поширюються. Тож буенос діас, мучачос».
Леонід Карпов
